- Закон України № 376-V про Голодомор 1932-33 рр.
- Офіційне визнання міжнародною спільнотою
- Суд над організаторами Голодомору-Геноциду
Статут Культурно-освітнього центру «Дивосвіт» при Спілці українців у Португалії
Увага!
- Українсько-португальська угода про соціальне забезпечення
- До уваги всіх, хто оновлює або отримує водійські посвідчення в Португалії
- У відпустку в Україну власним автотранспортом до 60 днів
- «Шлях Перемоги» - громадсько-політичний тижневик
Кожного разу коли виникають питання політичного характеру, ловлю себе на тому, що найкраще роз´яснення вирішення таких питань потрібно шукати у наших предків козаків.
Наприклад, того часу вже було поширене явище коли на Січ потрапляли люди різної віти і національності. Як козаки вирішували міжнаціональні питання?
Дуже просто. Той хто хотів стати часткою того суспільства, мав погодитись на три умови:
- розмовляти українською мовою
- ходити до української церкви
- любити і поважати українські традиції, звичаї і закони.
Тому можна було зустріти козаків що воювали з татарами на прізвище Татарчук.
І це сприймалось спокійно. А ще було таке явище як покозачена шляхта.
Якщо цю вимогу примінити на теперішній час, то з нашим полірелігійним середовищем було б не правильно заставляти приймати нашу віру... Але що до двох інших вимог, на мою думку, відступатись не можна.
Ось і зараз задаю собі питання як би повели себе керманичі козацтва наприклад у акції «Вставай Україно», яку самі організатори вважають провальною. Або у акції біля Українського Дому.
Я впевнений, що ватажок повстання будь-якого рангу не прилетівби на літаку на мітинг опозиції, а був би нарівні з усіма і ночував би разом з людьми, наприклад, біля Українського Дому, тому б і людей там було в сотні разів більше.
І звернувбися до людей зі словами «Браття козаки! Не дамо зганьбити нашу землю, нашу мову! Покажемо наш дух, нашу єдність! Прийдіть і зломайте хребет цій владі! Ми всі як один, і кожен з Вас тут потрібен в цей момент! Крім Вас ніхто це не зробить! Не зганьбимося перед нашими нащадками! Прийдіть хто може і не може бо відступу вже нема!» Я впевнений, що з Португалії приїхав би не я один...
Поки що цього розуміння нажаль немає..Тому що раніше вибирали старшину і посипали голову землею, щоб помнили звідки вийшли і куди мають вернутись..
А ті політтехнологи, яких наймають собі політики, далекі від нашого коріння і не розуміють душу нашого народу... А може це і краще... Просто це маємо розуміти ми...
Василь Шайтанюк, перший Президент Спілки Українців у Португалії
O seu apoio é importante, independentemente do valor que está disponível a doar
Громадське незалежне
Відеоархів Спілки: |