Резолюція Форуму мігрантів УГКЦ Центральної та Західної Європи у Фатімі

За ініціативи Пасторально-міграційного відділу УГКЦ 21-22 жовтня у португальському місті Фатіма відбувся перший Форум мігрантів УГКЦ Центральної та Західної Європи. У Форумі взяли участь понад 120 осіб - священики УГКЦ та представники українських громад з Австрії, Італії, Румунії, Молдови, Франції, Греції, Іспанії, Великобританії, Німеччини, Португалії, Литви, Естонії, Угорщини та України.

За підсумками Форуму учасники ухвалили Резолюцію, яка охоплює багато питань з різних сфер, що стосуються життя українських мігрантів.

РЕЗОЛЮЦІЯ ФОРУМУ МІГРАНТІВ УГКЦ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ,

який відбувся 21-22 жовтня 2016 р.Б. у Фатімі (Португалія) на тему: «Розвиток духовного та суспільного життя українців в Центральній та Західній Європі. Ініціативи Української Греко-Католицької Церкви, громадських організацій, держави».

Ми, учасники Форуму мігрантів УГКЦ Центральної і Західної Європи, зібрані у Фатімі у днях 21-22 жовтня 2016 року Божого, складаємо вдячність нашій рідній Церкві за організацію цього заходу, який вперше за новітніх часів об`єднав нас усіх, що проживаємо у різних країнах європейського континенту.

Хоча усі ми є розсіяні по різних країнах Центральної та Західної Європи, усвідомлюємо, що належимо до єдиного Українського народу і є вірними Української Греко-Католицької Церкви.

Ми хочемо виразно засвідчити, що, незалежно від місця нашого перебування, там, де нас поставив Господь, бажаємо бути апостолами своєї Церкви і посланцями свого Народу.

Ми, Українці, які історично належимо до сім`ї європейських народів, а також є дітьми Єдиної Святої Соборної і Апостольської Церкви, висловлюємо нашу готовність брати активну участь у відновленні та розвитку християнських цінностей Європи, які є так важливими для її теперішнього та майбутнього.

Ми зібралися у Фатімі на Форум, щоб під натхненням Духа Святого та під покровом Пресвятої Діви Марії спільно шукати шляхів збереження і розвитку нашої християнської та національної ідентичності.

Після роздумів та дискусій, які відбувалися протягом двох днів у трьох сесіях, ми приймаємо та проголошуємо наступне:

1. ДУХОВНИЙ ПРОВІД УКРАЇНСЬКИХ МІГРАНТІВ В ЄВРОПІ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ

1.1. Закликаємо ієрархів Католицької Церкви шукати усіх можливих шляхів для того, щоб посилити співпрацю між Церквою «відбуття» і Церквою «прибуття» мігрантів, - як на рівні Єпископських конференцій і Синодів, так і на рівні самих Єпископів.

1.2. Звертаємося з проханням до Святійшого Отця та Конгрегації Східних Церков про окреме звернення до римо-католицьких ієрархів та вірних Європи на тему ідентичності східних християн-католиків, а також їхнього місця та служіння у Вселенській Католицькій Церкві.

1.3. Для більш скоординованої та ефективної співпраці між Церквою «відбуття» і Церквою «прибуття» мігрантів, єдиним повноважним органом для організації та провадження душпастирства українських мігрантів у Європі, у країнах, де немає єрархічних структур УГКЦ, зі сторони УГКЦ вважаємо Пасторально-Міграційний Відділ, який діє під проводом Глави і Отця нашої Церкви.

1.4. Звертаємося з проханням до компетентних представників церковної влади Католицької та Української Греко-Католицької Церков з проханням та пропозицією про утворення нових церковних структур УГКЦ в країнах, де їх немає. Як варіант, пропонуються такі країни як: Італія, Іспанія і Португалія. Основною причиною нашого прохання є те, що українська міграція у Європі демонструє усі ознаки нової діаспори, яка потребує зовсім іншого підходу щодо вирішення душпастирських проблем.

1.5. Пропонуємо Патріархові та Синоду єпископів УГКЦ встановити квоти у Духовних семінаріях в Україні для семінаристів, які готові присвятитися служінню українським вірним в країнах їхнього поселення за кордоном. У перспективі ж розглянути можливість утворення окремої Духовної Семінарії для вишколу кандидатів до священства на служіння українській міграції та діаспорі.

1.6. Звертаємося з проханням до настоятелів монастирів, чинів та згромаджень у країнах компактного проживання українських мігрантів активно включатися у душпастирське служіння, щоб своєю поставою та присутністю пригадувати молоді про богопосвячене життя.

1.7. Форум підтримав ініціативу Пасторально-міграційного відділу УГКЦ (далі ПМВ) і просить Патріарха та Синод єпископів УГКЦ створити окремий Місійний Інститут в Україні, який би приймав участь в різних міжнародних програмах, проектах, займався вивченням душпастирських ситуацій за кордоном, приготовляв священиків і мирян на служіння українським мігрантам, тощо.

1.8. Рекомендуємо створити громадські ради (одна громадська рада в одній країні) та душпастирям українських мігрантів в країнах їхнього поселення, представникам мирянських структур та громадських організацій з числа компетентних осіб представити кандидатів до них, які діятимуть на постійній основі при ПМВ.

2. ГРОМАДСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНЦІВ В ЄВРОПІ

2.1. Гармонійна співпраця між Церквою і громадськими організаціями є запорукою успіху служіння українським мігрантам. Пропонуємо використати святкування історичних і національних свят та релігійних свят, як постійне місце спільних зустрічей Церкви і громадських організацій.

2.2. Активізувати співпрацю між УГКЦ та громадськими організаціями в питанні заснування дитячо-молодіжних організації, українських суботньо-недільних шкіл, організацію молодіжних та дитячих таборів.

2.3. Звернутися до українського уряду з пропозиціями:

- підготувати та підписати міжнародні угоди щодо пенсійного забезпечення та соціального захисту громадян України, які проживають в країнах Західної Європи, з якими ще немає відповідних угод;

- забезпечити рівне виборче право (пасивне і активне) громадян України, що проживають за кордоном, з громадянами, які проживають в Україні;

- при МЗС України створити координаційну раду, як дорадчий голос, з питань, пов’язаних з проблемами української трудової міграції та новітньої діаспори. В таку раду мали б входити представники мігрантських організацій або їх представники в Україні;

- продовжити розробку законодавчої бази щодо питань трудової міграції на основі закону «Про зовнішню трудову міграцію»;

- покращити (де це потрібно, в залежності від звернень громадян) умови консульського обслуговування українців за кордоном. Забезпечити 100% вживання державної мови при консульському обслуговуванні;

- посилити боротьбу з проявами корупції на митних та прикордонних постах;

- врегулювати митний пропуск гуманітарних вантажів, які збираються громадськими організаціями та церковними громадами закордоном.

3. ОСВІТА ТА ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ І МОЛОДІ – ЗАПОРУКА ТА УСПІХ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В УМОВАХ ЕМІГРАЦІЇ

Враховуючи актуальні потреби світового українства у вивченні української мови як іноземної (УМІ) для збереження його української ідентичності та зважаючи на необхідність поширення української мови у світі з метою популяризації знань про нашу країну й творення її позитивного образу, надзвичайно потрібною є однозначна та послідовна державна політика, спрямована на підвищення статусу української мови та української мови як іноземної зокрема.

Для ефективного розв’язання окреслених проблем, збереження національної ідентичності українців за кордоном, популяризації української мови серед іноземців, учасники Форуму звертаються з клопотанням до:

3.1. Верховної Ради України:

- при розробленні нового законодавства України стосовно української мови включити до нього сегмент питань, що стосуються української мови як іноземної (УМІ), зокрема передбачити створення незалежного компетентного органу для сертифікації знань з УМІ;

- при формуванні законодавчої бази з питань освіти врахувати освітні та виховні потреби українських трудових мігрантів.

3.2. Кабінету Міністрів України:

- створити незалежний компетентний орган для сертифікації знань з УМІ (Центр сертифікації), який розробить і впровадить Державний стандарт з УМІ за рівнями знань відповідно до Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти (СЕFR);

- розробити механізми ліцензування навчальних закладів і центрів в Україні і за кордоном для екзаменування іноземців з УМІ й подальшого надання сертифікатів державного зразка;

- запровадити офіційні курси для підготовки і складання іспиту на рівень володіння УМІ, розробити критерії для сертифікації вищих навчальних закладів і навчальних центрів для проведення таких курсів з УМІ;

- передбачити можливість видачі сертифікатів про рівень володіння УМІ для осіб, які мають документ про закінчення українських вищих навчальних закладів з українською мовою навчання;

- продовжити практику створення та діяльності українських культурних центрів, передбачивши тісну співпрацю з українськими суботніми та недільними школами у країнах проживання трудових мігрантів та створення курсів з вивчення української мови як іноземної.\

3.3. Міністерства освіти та науки України:

- переглянути діяльність Міжнародної Української Школи (МУШ) та реорганізувати її роботу:

- дати можливість дітям трудових мігрантів у країнах Європи, які планують повернутися в Україну, здобути повноцінну освіту для складання ЗНО, передбачивши також можливість дистанційного навчання;

- дати можливість дітям трудових мігрантів у країнах Європи, які інтегруються у середовище країн проживання, здобувати знання з українознавчих предметів, а також християнської, духовної спадщини України з метою збереження їхньої української ідентичності.

- вирішити проблему визнання Україною документів про середню освіту, отриману в іноземних державах (атестатів, свідоцтв та ін.);

- сприяти розвитку українських суботніх та недільних шкіл за кордоном шляхом допомоги у розробці освітніх програм, навчально-методичного забезпечення, а також програм для позашкільного навчання, таких як школа танцю, культури та мистецтва;

- інтегрувати в освіту українських дітей трудових мігрантів предметів духовно-морального спрямування, базованих на християнських засадах та цінностях;

- залучати дітей і молодь українських мігрантів до участі в олімпіадах, конкурсах та інших науково-освітніх змаганнях для розвитку й репрезентації на міжнародному рівні талановитої української молоді.

3.4. Центральним та місцевим органам виконавчої влади з метою формування мовної політики щодо української мови як іноземної:

- ініціювати проведення семінарів, круглих столів із залученням представників компетентних органів Європейського Союзу та України, а також фахівців із питань законодавства щодо мовної політики;

- ініціювати створення міжнародних наглядових груп для моніторингу динаміки розвитку української мовної політики й наближення її до європейських стандартів;

- передбачити співпрацю середніх освітніх закладів в Україні з суботніми та недільними школами за кордоном.

3.5. Міжнародному інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою (МІОК):

- розвивати Проект «Українським суботнім та недільним школам діаспори» шляхом створення та апробації навчально-методичного забезпечення з метою формування української національної тотожності дітей трудових мігрантів;

- продовжити розроблення та наповнення освітнього порталу «Крок до України»;

- продовжити створення та розроблення навчально-методичного забезпечення для суботніх і недільних шкіл, зокрема з УМІ;

- продовжити практику проведення літніх шкіл для молоді «Крок до України»;

- розробити онлайн-курс із методики викладання УМІ.

3.6. Батькам-трудовим мігрантам та учителям українських освітніх закладів за кордоном:

- дбати не лише про навчання дітей в українських школах, але й про їхню участь в катехитичних заняттях, усвідомлюючи необхідність та обов’язок плекання християнської віри;

- об’єднуватися в осередки з метою посилення впливу на формування вільних, творчих, гідних українських громадян;

- пропонувати осередкам Батьківської християнської асоціації «Алетея» активно працювати над духовною та особистісною формацією батьків, а також створити школу для батьків, де вони у супроводі відповідних фахівців могли б пізнавати потреби своїх дітей і набувати навички демократичного виховного стилю.

ПМВ УГКЦ

{module mod_knopka_comments}