Стефан Романів: «Гасло ОУН «Київ проти Москви!» набуває глобального виміру»

На актуальні питання сьогодення відповідає Голова Організації Українських Націоналістів (бандерівців) Стефан Романів.

– Останнім часом спостерігається своєрідна «мода» на націоналізм. Гасла українських націоналістів широко використовуються у суспільстві, виникають нові партії, які називають себе націоналістичними, питання минулого ОУН і УПА широко дискутуються. На Вашу думку, з чим це пов’язано?

– Це пов’язано з тим, що ОУН, українські націоналісти, завжди стояли на єдино правильних та єдино можливих позиціях, коли боролися зі зброєю в руках за українську незалежність у найжахливіші часи ХХ століття. Лише тепер Україна приходить до справжньої незалежності, через війну проти російських окупантів, через усвідомлення справжніх національних інтересів, включно з осмисленням свого гідного місця на мапі світу. Відтак з історії української політичної думки зараз вишукуються найбільш важливі сторінки.

Правдива історія стає основою для формування сучасного українського політикуму та проектування політичного майбутнього Української держави. Ідеї Міхновського, Бандери, Донцова, Стецька, Ленкавського та інших ідеологів українського націоналізму сьогодні дуже гостро і виразно актуалізувалися.

– Минуло майже 90 років, як постала ОУН. Жодна інша організація в Україні не має такої політичної історії. Чи не могли б Ви назвати основні здобутки ОУН у контексті її минулого і сьогодення?

– Це насамперед вироблена і пропагована ОУН концепція опори на власні сили у боротьбі за Українську Самостійну Соборну Державу. ОУН змобілізувала, організувала, унапрямила і показала силу українців та їхню волю мати свою незалежну державу. ОУН виховала цілі покоління жертовних і відданих національній ідеї патріотів.

Тепер перед українською нацією постають нові виклики, що вимагають таких же адекватних відповідей. Насамперед стосовно того, якою буде Україна. Очевидно, що це має бути держава вільних людей, включно з усіма необхідними політичними свободами. Тобто держава служитиме своєму народові, захищатиме національні інтереси української нації.

Ні в якому разі ми не маємо йти, свідомо чи несвідомо, за російськими путінськими зразками, що спираються на корупцію, а також на тотальний контроль за діями і думками своїх громадян.

– Ключове питання порядку денного для України – збереження територіальної цілісності України. Чи спроможна Україна перемогти Московію?

– Звичайно, ми переможемо. У цьому немає ніяких сумнівів. Сьогодні наше давнє гасло ОУН «Київ проти Москви!» набуває нового, глобального виміру. Воно виходить за межі багатосотлітнього українсько-російського протистояння й спирається на цінності, зрозумілі всьому цивілізованому світові. Дуже важливо, щоб такі цінності захищалися реальною мілітарною потугою Української Держави.

Воюючи проти Росії, Україна захищає права всіх народів жити в мирі й злагоді, не боячись, а шануючи один одного. Із цього погляду український націоналізм ламає радянські стереотипи, оскільки він виростає не з ненависті до сусідів, а з пошани до права українців на власну державу, що, у свою чергу, викликає довіру у світового співтовариства.

У війні з Росією Україна виступає форпостом цивілізованого світу. Кожна нормальна людина це розуміє, де б вона не жила. Україна закликає до єдності вільних народів перед обличчям імперії зла, що нею залишається путінська Росія.

– Кажуть, що світ збайдужів до України. Чи це так? Хто насправді наш союзник, а хто «агент Кремля»? Якою є реальна вага України в Європі і світі?

– Ми не можемо вважати звичку деяких нечесних західних політиків жити спокійно і в достатку, не зважаючи на загрозу світової війни, збайдужінням світу до України. До того ж, такі політики часто одержують різні вигоди у спілкуванні з Кремлем. Як на мене, аналогія з початком Другої світової війни є справді виправданою і показовою.

Не можна легковажити діями цинічного агресора, який намагається залякувати, створює альтернативну і наскрізь брехливу медіа реальність, купує політиків і журналістів.

Наші союзники – це ті політики, держави і широка громадськість, хто хоче жити вільно й вірити один одному. Здається, це достатньо серйозні підстави для об’єднання зусиль проти глобальних зазіхань політично нікчемної Російської імперії. Духовне й економічне жебрацтво «російського міра» найбільш очевидне для України.

Ми гідно воюємо проти найбільшої у світі армії, ми опанували правильну політичну риторику, наша міжнародна вага надзвичайно виросла після Революції Гідності. Однак корумпована Україна ніколи не стане сильною, багатою і справедливою. Тому справжня міжнародна вага залежить від здатності українців, від кожного з нас, створити ефективну державу. Все українське має бути найсучаснішим і найпрогресивнішим, таким, що відповідає всім потребам сьогодення.

– Український політикум не втомлюється наголошувати, що єдність нації і суспільства – це запорука єдності країни. Як досягти справжньої єдності? І чому це завдання не вдається розв’язати упродовж багатьох років існування незалежної України?

– Від 1991 року при владі в Україні здебільшого перебували прокомуністичні, проросійські і надзвичайно корумповані політичні сили. Вони думали не про єдність нації, а про особисте збагачення. Але навіть зважаючи на це, не можна стверджувати, що українське суспільство є роз’єднаним. Така думка мені більше схожа на російський пропагандистський штамп, аніж вона відбиває реальний стан справ.

Швидке згуртування української політичної нації на тлі російської агресії у 2014 році засвідчило, що в нас набагато більше спільного, ніж такого, що не дозволяє порозумітися між собою. Ми маємо спільне минуле і хочемо мати спільну державну перспективу.

В той же час, усі ми маємо багато зробити для зміцнення національної єдності. Хоча б через відновлення єдності ОУН. Це було б надзвичайно важливим політичним кроком.

Автор Спілкувався Володимир Чмир

ukrnationalism.com

{module mod_knopka_comments}