Американська оцінка російських дій в ООН

Створено: 06 травня 2014 Дата публікації Перегляди: 10535

Заява Посла Саманти Пауер, Постійного представника США в Організації Об’єднаних Націй під час засідання Ради Безпеки, присвяченому ситуації і Україні

2 травня 2014 р.

Дякую, пане Президенте. Протягом останніх кількох місяців ця Рада збиралася більше десятка разів через ситуацію в Україні. Знову і знову ми закликали поважати територіальну єдність, дотримуватися  рамок міжнародного права і до впровадження заходів, спрямованих на зниження напруженості і деескалацію кризи.

Тільки минулого четверга ми зустрічалися аби обговорити зухвале невиконання Росією своїх зобов’язань, які було закріплено в женевській угоді від 17 квітня.

Наразі Росія проштовхує дві неправдиві ідеї. Перша стосується того, що українці виконують широкомасштабну неконтрольовану насильницьку операцію, яку спрямовано проти  мирних громадян. Це неправда…український уряд бореться заради відновлення безпеки українських громадян і виконує цільову операцію з метою стримання насильницьких дій з боку  профінансованих Росією силовиків, які засіли в Слов’янську. У східній Україні відбувається страшне насильство, і його вже протягом кількох тижнів спричиняють керовані з Росії агенти, силовики і їхні прибічники. Другою величезною неправдою є те, що Російська Федерація серйозно стурбована нестабільністю на Сході. Це всі інші глибоко і щиро занепокоєні цією нестабільністю. Висловлена Росією стурбованість є цинічною і нещирою, і цей аргумент застосовували тільки щоб відволікти від реальності, яка відбувається у нас на очах.

Сьогодні я би хотіла сконцентруватися на одній головній темі. З самого початку, уряд України шукав шляхів для мирного врегулювання цих проблем…шляхом діалогу, як внутрішнього, так і з представниками Російської Федерації. Ця політика стриманості продовжувала мати місце навіть після того, як Росія усунула законну владу в Криму, інсценувала недемократичний сепаратистський референдум у Криму, окупувала Крим і оголосила світові про те, що вона його анексувала…в той час як вона брехала про кожен крок на шляху до цього.

В той час, як їхню країну було розкраяно, як іноземні оперативники рухалися по їх рідній землі, як численні російські війська стояли вздовж усього східного кордону, і Москва почала загрожувати їхній територіальній цілісності і їхньому народу, керівники України невпинно …день за днем…демонстрували надзвичайну і практично неймовірну стриманість. Вони зробили все так, як просила Рада Безпеки. Україна виконала всі міжнародні домовленості.  Вона утрималася від військової відповіді на агресію, навіть коли Росія з гордістю оголосила про те, що анексувала частину країни. Україна знов і знов демонструвала готовність до діалогу з Москвою. І, незважаючи на розважливість із боку України, Росія продовжувала дестабілізувати, погрожувати і тероризувати.

Протягом останніх кількох тижнів, той самий сценарій, який розігрувався в Криму, повторився на сході України. Та сама несподівана поява незнайомих чоловіків у новому спорядженні. Та сама стратегія захоплення будівель і взяття під контроль засобів масової інформації.  Та сама отруйна пропаганда проти уряду України. І ті самі заперечення про свою причетність до цього з боку Росії. Ті самі несамовиті крики обурення кожного разу як Україна робила крок на захист своїх прав, на підсилення своїх законів, на захист своїх громадян і встановлення порядку на своїй власній території.

Український народ і його уряд сьогодні доклали зусиль задля поверненн собі одного міста на сході своєї держави. Їхня відповідь є розважливою, симетричною і, якщо чесно, це те, що зробила би будь-яка  країна, якби їй загрожувала подібна небезпека.

Уявіть на хвилинку, що російську територію розміром у 26,000 квадратних кілометрів захопила інша країна. Чи Москва би демонструвала стриманість протягом тижнів, день за днем, сподіваючись на те, що раціональний діалог буде більш ефективним, аніж брутальне використання сили? Якою була би відповідь президента Путіна , якби частини його країни було захоплено для того, щоб попросити його вивести звідти свої війська . Серйозно, є якась іронія в тому, чого Росія вимагає, якщо уявити, яким чином вона би реагувала на прояви сепаратизму на своїх власних кордонах. Сьогодні спливає 63 день з того моменту як Росія розпочала кампанію, спрямовану на анексування Криму. І протягом 63 днів, день за днем, український уряд робив свій втбір на користь миру. І всупереч цьому, 63 дні, день за днем Росія робила свій вибір на користь захоплення більшої території. Ось,  проаналізуйте ці факти: проросійські сеператисти захопили Донецький центр з контролювання залізницею і зупинили практично весь рух потягів. Це є незаконною дією. Сепаратисти захопили Генеральну Прокуратуру, і внаслідок бою за неї було госпіталізовано більше десятка людей. Це також незаконна дія. госпіталізовано більше десятка людей.Сепаратисти захопили Генеральну прокуратуру в Горлівці. Це теж незаконна дія. Проросійські активісти побили двох журналісів Радіо Свобода, які знімали на відео акцію протесту біля Харківської обласної адміністрації 1 травня. Це незаконна дія. Ми можемо іще довго наводити приклади таких незаконних дій.

Якщо загалом, в 17 містах східної України захопено 32 будівлі, 21 з них за допомогою озброєних силовиків. На додаток, ми маємо десятки незаконно затриманих українських чиновників, три мертвах тіла вийнятих із річки біля Донецьку, і вісьмох…тепер вже сімох викрадених спостерігачів ОБСЄ, що зухвало кидає виклик не тільки українському уряду, але й цій Раді і всій світовій спільноті.

В цей самий час ми спостерігаємо за тим, як Російська Федерація підводить базу під інтервенцію…фактичну інтервенцію …наприклад, Президент Путін каже, що міста Східної України і Одеса не були частиною України в старі добрі часи, посилаючись на колишню славу Новоросійську, а посол Чуркін даремно наводить статтю № 51 Хартії ООН і говорить про “самозахист” , який було”активовано” під час захоплення Росією частини Грузії, і  за контекстом ті події мають пряме відношення до ситуації в Східній Україні. Пане Чуркін, країная яка має право на самозахист- це Україна.

Російська військова інтервенція в Україні є очевидним порушенням міжнародного права, і Росія не обдурить нікого, назвавши свої війська “миротворцями”. На жаль, Росія має на свої совісті низку історично відомих випадків, коли під терміном “миротворці” вона приховувала незаконну військову інтервенцію і окупацію без дозволу на це з боку Ради Безпеки ООН. Немає няких свідоцтв про те, що український уряд чинив насильницькі дії проти етнічних росіян, або якимось чином погрожував Росії, що серйозно контрастує з невпинними діями з боку Росії задля дестабілізації ситуації в Східній Україні. Якщо Росія вважає, що в Україні потребують допомоги з боку миротворців, вона має звернутися до Ради Безпеки і просити допомоги з боку миротворців ООН.

Ці сепаратисти не приймають участі в мирному протесті на захист своїх прав. Їхнім правам ніщо не загрожує. Їхнє право говорити своєю мовою, яка є визнана урядом, не знаходиться під загрозою.Їхнєму праву приймати участь у виборах і бути активними громадянами ніщо не загрожує. Саме їхні методи були провокаційними і загрозливими.Сепаратисти  не мирно відстоюють свої права, вони використовують бейсбольні біти, металеві прути, палки і ножі. Це не активісти, це озброєні бойовики. І їхні дії мають припинитися.

Колеги, з початку виникнення цієї кризи, Український уряд демонстрував добру волю і неймовірну стриманість. Територію, прилежну до Київської Міської Адміністрації, звільнено від усіх барикад і протестувальників Майдану. Під час Пасхальних свят Україна на добровільних засадах призупинила  проведення контртерористичної операції, зробивши вибір на користь деескалації напруженості, всупереч своєму праву на охорону безпеки на своїй власній території свого власного народу. Навіть сьогодні, в той час як українські силовики законно спрямовують свої зусилля на відновлення безпеки і порядку, вони діють стримано і обережно. На відміну від сепаратистів, Україна співпрацювала в повному обсязі з Місією Спостерігачів ОБСЄ і надала дозвіл спостерігачам працювати в тих регіонах,які, на думку Москви, були небезпечними для етнічних росіян.

На додаток, Прем’єр-Міністр Яценюк публічно оголосив про те, що його уряд спрямує зусилля на прийняття широких конституційних реформ, які посилять місцеву владу в регіонах. Він також персонально звернувся до російськомовних українців і пообіцяв підтримати спеціальний статус російської мови і захищати тих, хто її застосовує. Він також анонсував прийняття закону, який гарантує амністію тим, хто добровільно здасть зброю.

Той факт, що Україна вже зробила кроки задля відновлення порядку, можна було очікувати. Ці кроки мають підставу. Це ті кроки, які би зробила будь-яка країна, яку ми тут представляємо, у подібній ситуації, і зробила би це набагато раніше. Той факт, що Росія скликала надзвичайну сесію на знак протесту, є нічим іншим, як іще однією ознакою того, що керівники в Москві або недооцінюють розумові здібності міжнародної спільноти, або в Східній Україні вони намагаються повністю повторити сценарій, що було розіграно в Криму. Ми обурені такою перспективою, але нас не обдурити.

В той самий час, як Росія і проросійські союзники  беруть участь у драматичній і небезпечній кампанії в Східній Україні, російський уряд розповсюджує найкричущу пропаганду і найнемовірні вигадані історії з тих, що ми чули з початку цієї кризи. По мірі того, як просувалася ця агресія, деякі із керівників місцевих урядів і ті, хто чесно розповідав про ті події, почали повільно зникати. Члени місцевих рад, місцева поліція і журналісти зникають без вісті або їх затримали місцеві бойовики. Міжнародних військових спостерігачів, як ви знаєте,  взяли в заручники. Тих, хто має інтерес до подій і мандат на право розповідати правду, змусили мовчати. І нішу цього мовчання заповнила зухвала російська пропаганда і вигадки, які, як їм здається, зможуть виправдати всі їхні дії. Сьогоднішня абсурдна і неправдива заява від російського міністерства закордонних справ про західну інтервенцію не бентежила би, якби не давала зрозуміти, що Москва просто шукає на привід для інтервенції. Можливо, Росія владна сіяти страх і розбрат, насильство і хаос на своїх кордонах і розповсюджувати брехню , але їй не вдасться зловживати своїм правом на вето тут, у Раді Безпеки …тому що, як ми сказали в цій кімнаті раніше, їй не вдасться ветувати правду.

Україна переживає дуже небезпечний період, і він є небезпечним для всіх нас. Якщо є надія на зменшення напруженості, Росія має відвести свої війська від східного кордону з Україною. Вона має припинити свою кампанію, спрямовану на дестабілізацію ситуації в Україні, і вона має докласти зусиль для звільнення міжнародних спостерігачів і журналістів, яких було захоплено озброєними людьми, які працюють за вказівкою Москви.

Протягом останніх 63 днів, коли тривала загроза анексування і агресії, ця Рада молила українців продемонструвати стриманість, і вони дослухалися до цієї мольби. Ми також просили Росію припинити вторгнення на територію свого сусіда, але, на жаль,  вона не почула нас. Росія має відповісти за свої дії.

На закінчення, я хочу ще раз оголосити про те, що уряд моєї країни підтримує принципи, що закріплені в Хартії ООН. Ми продовжуємо підтримувати проведення виборів, запланованих на 25 травня, які нададуть народу України можливість вільно і чесно обирати своїх лідерів. Ми продовжуємо прагнути того, щоб Україна стала мирною, інклюзивною, демократичною і єдиною країною. Ми продовжуємо підтримувати демократичний процес. І насамкінець, ми закликаємо Росію негайно припинити провокаційні дії і виконати рішення, закріплені в женевській угоді, втілення яких вона  уникає.

Дякую.

Джерело: http://ukrainian.ukraine.usembassy.gov/uk/statements/power-ukraine-02052014.html

{module mod_knopka_comments}

O seu apoio é importante, independentemente do valor que está disponível a doarimage


88888


 ban23


Читати Українською!

Бібліотека у Португалії

R. Saco 1, 1150-311 Lisboa

85


 

Громадське незалежне
телебачення 
«Тризуб TV»

tryzub tv


 



Книга пам'яті


УГКЦ у Португалії

Розпорядок Богослужінь



Уроки португальської мови


Відеоархів Спілки:

Статистика
Перегляди статей
17148405
Лічильник

Українська рейтингова система