«Радуйся, надіє безнадійних, радуйся, любове, вища понад усі бажання» (Акафіст до Богородиці)

Любов до Батьківщини - це велика чеснота.
Не  може любити Бога людина, яка не навчилася  шанувати своїх батьків  і свою Батьківщину. Добра дитина не кидає  матір у стражданні й недолі і не перестає любити її. Такою ж має бути любов до рідної землі.
Благоговійно шанувати Богом дану нам Вітчизну, пізнавати серцем її страдницький шлях, її святих і святині, уболівати й молитися за неї, охороняти від знищення рідну мову та культуру - це наш святий обов'язок!
     Історія української християнської традиції надзвичайно багата, а однією з найкращих рис тієї традиції є прадавнє, глибоке, загальне і постійне почитання Пречистої Діви Марії. Воно тягнеться золотою ниткою від княжих часів аж досьогодні. Варто зазначити, що особливий культ Божої Матері бере свій початок від світлої традиції Східної Церкви Візантії, ставши також прецінною перлиною традиції нашого народу. Можна сміливо сказати, що, плекаючи цю традицію, ми плекаємо найкращу рису духа й культури українського народу. Гортаючи сторінки нашої славної історії, зауважимо, що разом із світлом християнської віри український народ перебрав з Візантії й любов до Пресвятої Богородиці та збагатив Її почитання своєю особливою обрядовою набожністю. Молитовне звернення до Діви Марії визначає Її місце не тільки в історії українського народу, а й в християнстві взагалі. «Немає Христа без Марії та немає Марії без Христа. Справжнє християнське життя є життям у злуці з Марією, тому що Вона провадить просто, неодмінно та певно до Христа».
     Марія своїм життям показує нам і  вчить нас про важливість молитви  – тільки завдяки молитві можна  зробити справді щось важливе  для світу – явити йому Бога. Щоб наші вчинки, наше навчання, робота були плідними і приносили нам користь, їх слід переплітати з молитвою. Цю мудрість добре засвоїв наш народ. Згадаймо традицію вітати того, що працює: „Дай Боже щастя!”. Тільки з Божою допомогою можна досягти чогось справді великого.
     Тому  починаючи цей місяць травень, який присвячуємо Пречистій Діві, у своїх молитвах до Неї просімо миру і спокою для нас і нашої Батьківщини, і мудрості для наших можновладців. Не зважаючи на важкі часи для нашого народу і держави, не забуваймо, що через молитву до Всевишнього і через заступництво нашої Небесної Матері ми зможемо перебороти всі негаразди, бо коли ми є з Богом, хто зможе нас перемогти.
     Просімо у Марії заступництва і опіки: “О Марія Мати Божа, молися за нами! Молися, Маріє, за наші родини! Молися, Маріє, за наших батьків! Молися, Маріє, за наш доовгостраждальний парод, наших хворих, немічних, терплячих! Мати Божа, твоїй материнській опіці поручаємо всі наші терпіння, всі наші випробування, всі наші хрести, всі наші невдачі, тобі поручаємо і просимо, щоби ти, як добра і любляча Мати, провадила нас дорогою життя тут, на землі, щоби колись ми з Тобою могли радіти там, в Небесній Батьківщині”.

     Координатор УГКЦ у Португалії

     о. Іван Гудзь