Стань на захист української незалежності

                                                                                      До всіх українських організацій Європи.

Дорогі побратими!

Методи правління та останні «досягнення» правління нової української влади ставлять під сумнів існування України як незалежної держави. За 2 місяці практично вся влада зосередилася в одних руках. Не сприйняття цієї політики половиною виборців фактично ігнорується, а Президент навіть не намагається стати Президентом всієї України. Швидко і віроломно впроваджується політика, яку важко навіть назвати державницькою чи політикою національних інтересів. Над Україною реально нависли декілька глобальних безповоротних загроз.
     Загроза економічна. В результаті останніх рішень, частина з яких вже прийняті, а частина – готується до схвалення, Україна може втратити контроль над національною економікою, можливість самостійно впливати на соціально-економічну ситуацію, а народ ризикує перетворитися на злиденних найманих працівників у господарів чужинців.  Обмін практично довічного перебування бази ЧФ РФ на тимчасові примарні знижки на газ, запланована передача Росії контролю над українською трубою і “Нафтогазом” та контрольних пакетів акцій найбільш рентабельних українських підприємств — це ланки одного ланцюга, котрі в найближчий час перетворять Україну на придаток до російської економіки. Всі ці дії прикриваються гаслами про дружбу з Росією і тому отримують підтримку населення східних областей. Хоча насправді, ця економічна анексія з боку Росії не має  нічого спільного з дружбою. Чого варті лише ціни на газ для України, вищі від західноєвропейських. (На цьому детально зупинився екс-міністр В. Пинзеник  в своїй статті на Уніан http://www.unian.net/ukr/news/news-373712.html ).
 Україна має дуже промовистий приклад такої “дружби” між Росією та Білоруссю, коли після невеликого періоду “возз'єднання”і максимальної інтеграції РФ в білоруську економіку почалися митні війни і “братерські відносини” стали значно прохолодніші. Економічна незалежність є основою існування будь якої держави і тому повинна захищатися керівництвом країни. На жаль, на разі спостерігаємо протилежне.
        Загроза політична. Консолідація влади шляхом поштучного створення парламентської більшості (а не шляхом проведення позачергових парламентських виборів), закритість процесу прийняття найважливіших державних рішень, повернення де-факто до президентської республіки, фактичне підпорядкування всіх судів (включно з Конституційним) та всієї правоохоронної системи одній політичній партії, а точніше її почесному голові очевидно не сприятиме становленню громадянського суспільства та розвитку демократії. Свобода слова в Україні повільно зводиться до прагматичної толерантності  до влади з боку провідних ЗМІ, зокрема основних телеканалів (зрозуміло, не без участі їх власників). З відходом В. Ющенка практично припинилися критичні матеріали про Президента, і це вже точно не тому, що в нового Президента немає  недоліків. Мабуть просто враховується побажання тоді ще кандидата в Президенти Віктора Януковича “нє болтать язиком”. Винятком є деякі інтернет видання, але їхній вплив на громадську думку є обмежений доступністю інтернету та ще відносно малою кількістю інтернет користувачів в Україні, особливо в сільській місцевості та серед виборців більше 40 років. Тому є досить реальною загроза позбавлення політичної незалежності України, повернення до ідей різних союзів чи над державних утворень.
          Загроза гуманітарна. Національна українська ідея є найвагомішим захисником української незалежності і, відповідно, найбільшою перепоною для тих, хто з хоче покінчити з “українським проектом”. До поки українці відчувають себе українцями, знають і шанують свою історію, мову, культуру доти держава Україна існуватиме на карті світу. Останні дії влади в гуманітарній сфері дають зрозуміти, що вона чудово розуміє всю важливість питання. Призначення  Д. Табачника міністром науки і освіти, переписування шкільних
 підручників, висловлювання віце - прем'єра Семиноженка про можливість спільної держави, повернення російських каналів на українські ефіри , де і без того значно переважають російськомовні програми, спільна історія 2ої світової війни і, на кінець, пам'ятник Сталіну в Запоріжжі — явні та незаперечні кроки на знищення всього українського в гуманітарній сфері. Український уряд перетворився на ретранслятор найбільш одіозних пропагандистських програм  російського телебачення.
     Кульмінацією стали останні заяви президента в ПАРЕ, щодо Голодомору як спільної трагедії народів Радянського Союзу. Навіть данина пам'яті перед безневинно замордованими голодом найбільшого в історії Геноциду не зупинила “лідера” черговий раз вислужитися перед “старшим братом” і повторити позицію делегації сусідньої держави!
        Ці три загрози можуть спричинити знищення української держави де-факто і де-юре.

Закликаємо всіх українців Європи провести спільну акцію на захист української незалежності 23 травня 2010 року в такому форматі:

8.00-12.00 Богослужіння в усіх українських церквах Європи в намірі за Україну і за просвічення Святим Духом Розуму українського народу і української влади
13.00-16.00 Масові мітинги на захист незалежності України та проти антиукраїнських дій влади
По закінченні - вручення спільної резолюції в Посольствах України

Просимо повідомити про Вашу згоду емейлом до ЄКУ або на Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

З повагою,
Олесь Городецький, Голова Християнського Товариства українців в Італії
Ростислав Крамар від українського активу Польщі
Павло Садоха, Голова Спілки українців Португалії
Галина Маслюк-Какку, голова товариства Українсько-грецька Думка
Юрій Чопик, Українська громада в Іспанії