Покарати Росію за нарощування військ проти України

В даний час існує серйозна загроза російського удару по Україні.

Агресія Росії проти України є викликом не лише для України, а й для міжнародної спільноти. Чим більший слід російського чобота в Україні, тим небезпечніша ситуація для Європи та на міжнародному рівні.

Широка коаліція країн повинна надсилати сильні, єдині повідомлення для стримування російської агресії. Дії говорять голосніше, ніж слова. Критично важливим гравцем мають бути Сполучені Штати Америки. Президент Джо Байден висловив підтримку Україні.

Російське військове нарощування на кордонах зростає. Росія продовжує здійснювати безперервний тиск шляхом гібридної діяльності, щоб змусити Україну прийняти вимоги Росії у війні на Донбасі та в інших сферах.

Україна дотримується своєї позиції і заявила, що не переходитиме усталених червоних меж на переговорах.

Громадянське суспільство постійно закликає Президента Володимира Зеленського не переходити ці межі. Територіальний суверенітет та демократичні принципи і не підлягають продажу чи переговорам.

Існує безліч теорій та причин постійної та посиленої військової присутності Росії.

Давайте дослідимо деякі:

• Його головний учасник переговорів Дмитро Козак, можливо, пообіцяв Володимиру Путіну щось, чого він не може забезпечити на переговорах – Його самовдоволене ставлення – Не хвилюйтеся, пане Президенте, ми матимемо справу з Україною! Це не відбувається.
• Вода для Криму є найважливішим питанням — потрібен доступ через Україну. Росія пообіцяла Криму стати світовим курортом. Вона вклала у Крим мільярди доларів, безрезультатно, бо ставлення до Росії змінюється. Виникає невдоволення.
• Тверда позиція України щодо недопущення виборів до тих пір, поки всі російські війська не підуть з території України, викликає фрустрацію у Путіна.

Питання безпеки та прикордонного контролю потребують вирішення перед будь-якими виборами. Президент Леонід Кравчук, який працював з 1991 по 1994 рік, зміцнив цю позицію на переговорах на початку цього року. Росія продовжує вимагати виборів на своїх умовах.

Не слід забувати і про внутрішню дисгармонію в Росії щодо ув’язнення кремлівського критика Олексія Навального та вимог громадянського суспільства до демократії. Внутрішньоросійські напруження внаслідок цього також можуть відігравати роль.

І що тепер?

Є повідомлення та дії, щодо яких міжнародне співтовариство має домовитись для формування згуртованого фронту для боротьби з російською агресією.

Деякі дії, які потрібно вжити —

• Подальше посилення санкцій з метою тиску на Росію, поки територіальна цілісність України в межах міжнародно визнаних кордонів не буде відновлена,
• Ситуація з безпекою на сході України та мілітаризація Кримського півострова Російською Федерацією вимагають скоординованих дій міжнародного співтовариства.
• Впливові чинники всередині НАТО повинні запропонувати План дій щодо членства в Україні. Блокування з боку деяких партнерів Комісії Україна-НАТО має припинитись.
• Слід надати підтримку участі України в регіональних форматах та ініціативах – QUINT, “Бухарестська дев’ятка”, пожвавлення діалогу на різних рівнях у межах “Люблінського трикутника”, “Вишеградської четвірки + Україна”, “Веймарського трикутника + Україна”, Ініціатива Трьох Морів.
• Енергетична безпека є невід’ємною частиною політики національної безпеки та оборони.
• Проект “Північний потік-2” є очевидною загрозою для України та всього європейського регіону. Будівництво трубопроводу можна і потрібно зупинити, так само, як Франція скасувала продаж двох військових кораблів “Містраль” у 2015 році.
• Нормандський формат та кримська платформа можуть розглядатися як майданчики для подальших переговорів. Президент Зеленський скликає міжнародний форум високого рівня для обговорення Кримської платформи в серпні.
• Світовий Конґрес Українців (СКУ) через свої організації-члени закликав своїх членів заохочувати уряди своїх країн до участі.

Опір України, НАТО, підтримка Заходом України, коментарі Байдена щодо Путіна, міжнародні висловлювання щодо Путіна та Росії – це ще одна проблема, що обтяжує Путіна в цей час.

СКУ регулярно контактує з українськими урядовцями високого рівня, щоб отримувати оновлення про поточну ситуацію та обговорювати стратегії залучення міжнародних урядів для підтримки України та засуджувати російську тактику застрашування.

Союз Українських Організацій Австралії (AFUO) надіслала письмовий лист міністру закордонних справ Австралії Маріс Пейн, в якому закликає Австралію додати свій голос осуду російської аґресії. Інші члени СКУ зробили те саме у своїх країнах.

Нaш заклик до міжнародної спільноти чіткий: не чекайте, поки не стане пізно. Російські чоботи на українській землі на Донбасі, анексія Криму, збиття MH17 — все це приклади попереднього способу дії Путіна. Настав час посилити санкції проти Росії в цей час. Пора накласти міжнародні санкції на самого Путіна. Введення заборони платежів SWIFT для Росії також було б важливим кроком.

Але для цього потрібні міжнародні зобов’язання та готовність переробити міжнародні стандарти та принципи. Йдеться не лише про засудження актів агресії – фактичних чи гібридних, – але діяти відповідно. У періоди невизначеності, небезпеки та агресії необхідна рішуча, безкомпромісна міжнародна реакція.

Стефан Романів – 1-й віце-президент Світового Конґресу Українців та співголова Союзу Українських Організацій Австралії

Український Погляд