Резолюція круглого столу «Нові моделі української школи закордоном у світлі глобалізаційних процесів»

Категорія: Українська громада у Португалії
Створено: 18 липня 2018 Дата публікації Перегляди: 268

16Резолюція
круглого столу «Нові моделі української школи закордоном у світлі глобалізаційних процесів», 14 липня 2018 р., Лісабон, Португалія

14 липня 2018 р. у Лісабонському університеті ( Португалія) відбувся круглий стіл «Нові моделі української школи у світлі глобалізаційних процесів».
Присутні на круглому столі, зокрема:
Інна Огнівець – Надзвичайний і Повноважний посол України в Португальській республіці; Мар’яна Кулява – третій секретар посольства України в Португальській республіці; Катерина Островська – голова Товариства «Родина Кольпінга», доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри корекційної педагогіки та інклюзії факультету педагогічної освіти Львівського національного університету імені Івана Франка; Ірина Ключковська – директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою; Віра Корнят – доцент кафедри корекційної педагогіки та інклюзії факультету педагогічної освіти Львівського національного університету імені Івана Франка; отець Микола Ярема – капелан УГКЦ у Лісабоні; отець Франциск Деніш Салеш – римо-католицький священник, екс-директор фундації «Obra católica “ (ПМВ при Конференції єпископів Португалії; Анна Каріна Прокопишин – викладач філологічного факультету Лісабонського університету; Іоанна Бейтан – координатор міжнародного напрямку діяльності Українсько-Австрійського Культурно-освітнього центру у Відні; Зоряна Столярчук – голова Українсько-Австрійського Культурно-освітнього центру у Відні «Ерудит»; Галина Маслюк – голова Товариства «Українсько-Грецька думка»; Павло Садоха – голова Спілки українців у Португалії; Влада Кияк – директор Культурно-освітнього центру «Дивосвіт» при Спілці українців у Португалії; Неля Підперигора – вчитель історії Культурно-освітнього центру «Дивосвіт» при Спілці українців у Португалії, член ініціативної групи СУМ в Португалії; Анна Федорчук – завуч молодших класів Культурно-освітнього центру «Дивосвіт» при Спілці українців у Португалії; Ольга Гарасимчук – заступник голови Спілки українців у Португалії; Тетяна Поляновська - заступник голови Спілки українців у Португалії; Надія Уманська – координатор Дитячого юнацького центру «Соняшник» при Спілці українців у Португалії м. Агеда; Юрій Кондра – член батьківського комітету КОЦ « Дивосвіт»; Жанна Пасічник – вчитель, координатор недільної школи м. Евора; Ліана Швачій – науковий співробітник медичного факультету Лісабонського університету; Мирослава Мартинюк—голова асоціації «Словесна піраміда», директор Лісабонського НКЦВО; Наталія Варга—заступник голови асоціації «Словесна піраміда»; Іванна Мартинюк—заступник директора Лісабонського НКЦВО; Олеся Зарума - член молодіжної ініціативи «Молодь для України»; Василь Бочко - член молодіжної ініціативи «Молодь для України»; Ірина Яворська – член молодіжної ініціативи «Молодь для України»,науковці та ін.
Доповідачі представляли роботу існуючих моделей український шкіл у Португалії, Австрії та Греції, обговорювали сильні та слабкі аспекти діяльності цих шкіл, наголошували на тому, що школи мають стати частиною мережі інституцій, покликаних займатись збереженням національної ідентичності українців у країнах їх еміграції. Учасники дійшли згоди щодо необхідності впровадження нових, альтернативних моделей української школи у країнах, де проживають наші співвітчизники-емігранти. У цьому контексті, ключовим моментом круглого столу було представлення Катериною Островською та Вірою Корнят ідеї (доповідь «Роль науково-експериментальної діяльності у створенні сучасної моделі шкільної освіти українських мігрантів») про використання ресурсу інноваційної освітньої діяльності для напрацювання нової моделі української школи у країнах еміграції. Ці нові моделі повинні мати свою специфіку, узгоджену з потребами та очікуваннями конкретної української громади, бути народженими «знизу», від самих користувачів, а не нав’язаними офіційними структурами, відповідати на запити українців у контексті збереження їх національної ідентичності з підвищенням власних адаптаційних можливостей. Саме емігранти сьогодні є носіями всього українського у світі і носіями європейського в Україні, тому на їх зорганізованість, національну свідомість, чітке розуміння цілей їх громадської активності покладаються великі сподівання. Проблему національної ідентифікації можна вирішити за допомогою певного комплексу дій та інституцій, до яких належать родина, церква, освіта, медіа, громадські організації, країна походження, країна проживання. Якщо сім’я та церква вирішують це питання на локальному, індивідуальному рівнях, то головним і вирішальним фактором соціокультурної адаптації особистості і зниження деструктивного потенціалу міграційних викликів є освіта.
Учасники сформулювали низку проблем у сім’ях українських трудових мігрантів, українських суботніх/недільних школах, Церкві та громадських організаціях, а саме:
- Сім’я: мішані шлюби, мова (якій мові надати перевагу?), культура/традиції, особистісна незрілість; відсутність тісних родинних зв`язків; зайнятість, відсутність часу для дітей;
- Церква: відсутність підтримки держави, де має функціонувати церква (приміщення); відсутність заходів культурного спрямування (церква - школа); централізоване об’єднання навколо церкви; відсутність ініціатив; слабкий фандрейзинг; недостатня кількість заходів, спрямованих на об’єднання Церкви- сім’ї-школи-ГО;
- Школа: існуюча модель МУШ (міжнародна українська школа) вже не відповідає запитам українських емігрантів, проблеми з фінансуванням; слабка мотивація учнів до навчання в українських школах, недостатнє методичне забезпечення, зокрема, українськими підручниками для закордонних українців, відсутність юридичної підтримки державою, відсутність зацікавленості у підтримці української освіти закордоном, пасивність батьків;
- Громадські організації: відсутність єдності в громаді; віддаленість від місця гуртування/проведення заходів; відсутність молодіжного напрямку розвитку громади; відсутність українського представника у Вищому комісаріаті з питань міграції (Португалія); брак співпраці освітян в країнах Європи (нової діаспори).

Учасники визначили можливі шляхи вирішення окреслених проблем, а саме:
- Сім’я: співпраця батьків зі школою, передбачення майбутнього для власних дітей.
- Церква: пошук благодійних ресурсів; організація заходів, спрямованих на об’єднання Церкви-школи-сім’ї-ГО; більша активність у співпраці з родинами; подання цікавих проектів з боку церкви для отримання фінансування.
- Школа: створення можливостей для особистого вибору школи (співпраця/неспівпраця з МУШ – особистий вибір кожного, але мають існувати інші пропозиції), пошук фінансування (меценати, державна допомога, квоти батьків); популяризація української культури, історії, українських цінностей загалом; адаптація програм навчання відповідно до потреб дітей конкретної громади; співпраця з політиками (депутатами), що зацікавлені представляти інтереси українських мігрантів; організація заходів з батьками (спортивні змагання, свята, культурно-масові заходи).
- Громадські організації: пошук окремого приміщення; організація конференцій, круглих столів, форумів тощо; врахування інтересів молоді, створення можливостей для їх самореалізації; структуроване вирішення питань (постановка довготривалих та короткотривалих цілей, чітке планування заходів) і розділення обов`язків; написання та реалізація проектів.

У зв’язку з тим, з метою дотримання чіткого, узгодженого, структурованого плану дій щодо створення нової моделі української школи закордоном, учасники конференції прийняли рішення:
- підтримати ініціативу Спілки українців у Португалії, Товариства «Українсько-Грецька думка», Українсько-Австрійського Культурно-освітнього центру у Відні «Ерудит», Товариства «Родина Кольпінга», факультету педагогічної освіти Львівського національного університету імені Івана Франка та Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою щодо започаткування офіційної інноваційної освітньої діяльності стосовно напрацювання нової моделі української школи у країнах, де проживають українські емігранти;
- започаткувати діяльність на об’єднання різних інституцій, відповідальних за збереження національної ідентичності українців закордоном (сім’ї, Церкви, школи, ГО, відповідних державних структур в Україні та в країнах еміграції) з метою створення комплексної системи підтримки українських емігрантів як важливого ресурсу для формування позитивного іміджу України у світі, сприяння у її євроінтеграційних та євроатлантичних прагненнях, просування економічних інтересів нашої держави у країнах проживання закордонних українців.

Попереду практичні кроки реалізації ідей, народжених під час круглого столу, зустрічі, конференції, офіційне оформлення започаткованої інноваційної діяльності.

 

Від імені учасників,

Голова Спілки українців у Португалії Павло Садоха

Голова товариства «Родина Кольпінга»​Катерина Островська
доктор психологічних наук,
професор кафедри корекційної
педагогіки та інклюзії
Львівського національного
університету ім. І.Франка
Тел. 032 2644755, моб. тел. 0992286263
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

15

16

https://www.facebook.com/kozakxp/posts/1781865155232331

 

Громадське незалежне
телебачення 
«Тризуб TV»

tryzub tv

Книга пам'яті


УГКЦ у Португалії

Розпорядок Богослужінь



 

Уроки португальської мови

Відеоархів Спілки:

Статистика
Перегляди статей
6239858
Лічильник

Українська рейтингова система