ХРАМОВЕ СВЯТО УКРАЇНСЬКОЇ ПАРАФІЇ МІСТА АҐЕДА

Категорія: Українська громада у Португалії
Створено: 13 грудня 2011 Дата публікації Перегляди: 4666

Українська парафія у місті Аґеда була створена ще у листопаді 2005 року зусиллями людей, які прагнули мати українську Службу Божу хоча би зрідка в далекій чужині. Цій події передували довгі перемовини з Єпископом Авейро Антоніо Марселіно (Bispo da Diocese de Aveiro D. António Baltazar Marcelino), з настоятелем церкви міста Аґеди Жозе Камойш (Paróquia Sta. Eulália de Águeda, Padre José Camões). Та врешті, переговорний період успішно завершився і українська громада нашого міста змогла насолодитися українською Літургією, яку служив отець Євген Колосок, що на той період був парафіяльним священиком Фатіми та Лейрії. Узгодили розклад Богослужінь: перша неділя місяця та великі християнські свята року. І вже перша Служба Божа на Різдво Христове у 2006 році зібрала багаточисельну громаду Аґеди та навколишніх міст і сіл.
Цьогоріч перед першою неділею грудня вже вкотре прийшло  на думку питання про вибір Храмового свята чи, як кажуть в Україні, Празника для невеликої, та вже шестирічної української парафії. Справа у тім, що португальський храм, який люб’язно надає нам своє приміщення носить ім’я святої Еулалії, яка є святою латинської церкви. Тому ми обрали охоронницею своєї парафії Пречисту Діву Марію, одне з 12 найголовніших свят якої – Введення в Храм Пресвятої Богородиці - ми мали святкувати саме 4 грудня. Наш парох о. Іван Бабчук підтримав ідею церковного комітету і активно включився в організацію святкової Літургії, адже на всю підготовку був лише тиждень.
4 грудня 2011 року парафія міста Аґеда вперше за 6 років свого існування святкувала Храмове свято – Введення в Храм Пресвятої Богородиці. Правив Службу Божу о. Іван Бабчук разом зі священиком з Порто (Віла Нова ди Ґая) ієромонахом Андрієм Цікало. Багато парафіян приступили до Сповіді та Святого Причастя. Після Літургії було освячення води. В церкві звучали Богородичні пісні, підготовлені керівниками хору Іриною та Андрієм Бабчуками. З уст священиків лунали щирі і теплі слова привітань: о. Андрій закликав українців пильнувати Божі Заповіді в чужині і використовувати всі можливості для свого внутрішнього освячення та будівництва Храму Божого у власних душах; о. Іван наголосив на важливості збереження християнських традицій у власних родинах, до єдності українців, подякував португальській парафії за повсякчасну допомогу іммігрантам та надання приміщення для Богослужінь, а також передав привітання від першого священика цієї парафії о. Євгена Колоска. Португальський священик Жозе Камойш, який був присутній протягом всього святкування, щиро подякував за запрошення та правдиво сказав, що зрозумів лише два слова «Амінь» та «Алилуя», за іменем «Марта» асоціював текст Євангелія, але найбільшу цінність має факт, що ми всі знаємо молитву «Отче наш», яка єднає усіх нас в християнську церкву, хоча кожен промовляє цю молитву своєю рідною мовою.

Надія Уманська

Дивитися світлини:»»»»»

4 грудня — Введення у Храм Пресвятої Богородиці
У спасительні дні, що передують святу Різдва Господа нашого Ісуса Христа, хочеться більш щиро вознести молитви до Преблагословенної, Котра є Джерелом нашої радості і спасіння, Котра послужила великій Тайні Боговтілення.
В акафісному піснеспіві Церква символічно називає Богоматір Зорею, яка провістила Сонце, тобто нашого Спасителя, Променем розумного Сонця, Світилом незаходимого Світла, оскільки Божа Матір просвіщає нас світлом Свого Сина, просвіщає усіма шляхами і засобами. Згадаємо про один з них — святий храм.
У житті Приснодіви Марії храм Божий був невід’ємною частиною великого приготування до Богоматеринства. Коли Пресвятій було три роки, батьки, праведні Іоаким і Анна, виконуючи дану Богові обітницю, привели отроковицю у Храм. Там Діву Марію зустрів первосвященик Захарія. Виконуючи веління Боже, він увів Її у Святая Святих, місце, куди раз на рік міг входити лише первосвященик. У храмі Богоотроковиця перебувала в спілкуванні з Ангелами, там же було виткано ту Божественну тканину, котрою належало огорнути Господа.
У тому святому місці Пречиста Діва віддалилася від гріховної скверни і наблизилася до ангельського світу заради заспокоєння в Бозі. Тому введення Діви Марії у храм є образом іночеського посвячення, прийняття ангельського образу. Через деякий час Первоінокиня перевершить цей ангельський образ, бо Вона стане Богоматір’ю, «чеснішою Херувимів і славнішою без порівняння Серафимів».
Тож тільки святий храм гідний був стати Її оселею. Пречиста Діва освятила Собою образ іночеського предстояння перед Богом. Старозавітний храм був єдиним богоносним місцем на землі, як «скінія присутності Божої», як дім Божий. Тут людина зустрічалася з Господом. Слава Божа наповнювала скінію і храм Соломонів. Святая Святих містила ковчег Завіту, огорнений крилами Херувимів, де чути було голос Божий (Числа 7, 89). Водночас старозавітній храм був прообразом грядущого богоявління у світ. Істинним місцем богопоселення, храмом Божим мала стати сама людина. І ним стала Діва Марія — вмістила Невмістимого.
Сама ж Богородиця є храмом у Храмі, його істинна Святая Святих, одухотворений Божий ківот. Поява Діви Марії у храмі знаменувала собою межу обох Завітів, Старого й Нового. Вона завершила перший і відкрила другий. В особі Пресвятої Богородиці знаходиться таке місце на землі, куди може прихилитися небо.
Але, роздумуючи про небесне, не будемо забувати і про земне. Пріснодіва була і є людиною, і Її служіння також було людським.
Пренебесна висота досягалася Дівою Марією жертовним шляхом. Його вказав для усіх нас Божий Син. Пріснодіва пройшла цей жертовний шлях: спочатку батьки принесли в жертву Богу Пречисту Діву, а потім уже Сама Богоотроковиця принесла власну жертву — дочірню любов до Храму, Свою чистоту і непорочність.
Введенням у храм Богородиця закликає і нас усіх прийти до цієї святині. Як і Вона, ми повинні приносити в жертву свою молитву і любов.
Багато дів супроводжували Божу Матір у священну оселю — Божий храм. До цієї процесії, яку очолила Преблагословенна Діва, приєднуються у віках всі християни, бо християнське життя — це і є безперервний рух до храму і через храм — в Небесний Єрусалим.
Статистика
Перегляди статей
9143992
Лічильник

Українська рейтингова система