Нам тільки 10...

Український культурно-освітній центр "Дивосвіт  м.  Лісабон

Гімн культурно-освітнього центру
Слова і музика Надії Барановської

Начаємось у Португалії
Та пам’ятаєм рідний край

1. Ідемо дружньою родиною
Ми до омріяних висот.
Сьогодні кожен з нас дитина є,
А завтра,завтра ми народ.

  Приспів:
Зростаємо у Португалії,
Та пам’ятаєм рідний край.
Нам рідна школа помагає,
Щоб український дух витав.

2.  Знання у школі здобуваємо
На українській мові ми,
Учитись й жити намагаємось,
Щоб бути добрими дітьми.

3. В житті ніколи не забудемо
Того,що в школі досягли.
І гордо українцем зватись будемо,
Хоч де б ми в світі не були.

10 років культурно-освітньому центру "Дивосвіт".

Незважаючи на свою коротку історію, започатковану 6 березня 2005 року, "Дивосвіт" вже має власні традиції, методику навчання і виховання, систему культурно-мистецьких заходів, а також свою історію.
Запрошую і Вас, достойні читачі довірливо торкнутися сторінок десятилітньої  історії, відчути енергетику думки, осмислити і оцінити плоди праці.
З Богом!
Перш за все - любити людей,
Україну і жити за Божими Заповідями.
Любов до дітей поєдную з вимогливістю, принциповістю, витримкою, гідністю.
Учити так, щоб навчити творити.

Повнота щастя неможлива  без багатого духовного життя  справді освіченої людини, - писав великий український педагог  В. Сухомлинський. І справді, споконвіку, із роду в рід передавали батьки дітям, учителі учням, старші молодшим найцінніше, що могли надбати за своє життя - знання й досвід. Засівали зерном науки молоду ріллю помислів, й  проростала вона щедрими врожаями діянь. Із  однієї зернини восходив колосок, аби постати з часом пшеничним полем надії.
Освіта нації-запорука її майбутнього.
Освіта нації - запорука її майбутнього. Інтелегенція  завжди і у всі часи була творцем історії. І свою вирішальну місію вона часто виконує і сьогодні, перебуваючи у далекій чужині, за 5 тисяч км. від рідної України. Тяжка економічна ситуація на Україні призвела до того, що в пошуках кращої долі багато українців виїхало за кордон - в основному в країни західної Європи: Італію, Іспанію, Португалію та ін.
Чудові природні умови, ліберально-дружнє ставлення португальців до імігрантів наштовхували наших земляків на думку про можливість залишитися в Португалії на більш тривалий час, ніж це планувалося спочатку. І, зоставшись тут з, водночас виникли питання щодо майбутньої освіти наступних поколінь.
І ось, йдучи назустріч бажанням українських сімей в Португалії, з метою пропагування української  культури та побуту, 6 березня 2005 року, при Спілці Українців у Португалії  за допомогою АСІМЕ - була створена перша українська школа в м. Лісабоні (зараз культурно-освітній центр "Дивосвіт").
Щосуботи, зустрічаючи своїх учнів метушливими шкільними коридорами,чиї обличчя, глибокі довірливі погляди бачу щораз на уроках і в позаурочний час думаю, якими вони стануть що ми, вчителі дамо їм, чи пам’ятатимуть учні святі речі - хто тебе народив, звідки родом, навіщо живеш, чого прагнеш, чи завжди пам’ятатимеш рідну мову. Адже втрата мови призводить до загибелі нації. А нація жива, доки жива ії мова.
Думаю і хвилююся, бо непросте нинішнє життя...
І хочу подякувати Господу, що тут у далекій Португалії маємо свою українську школу, другий рідний дім, до якого з радістю поспішаємо щосуботи.
Система діяльності та планування навчально-виховної роботи в нашому центрі "Дивосвіт" не стільки спрямована на створення такого мікроклімату, в якому учень хотів би зростати духовно, фізично, інтелектуально, хоча це і є нашим головним завданням, а не формування українського освітнього середовища.
Велика місія покладається на особистість вчителя, його духовного обличчя,бо окрім певних завдань, які допоможуть учневі  самореалізувати власні нахили та здібності, український педагог повинен вберегти в душі дитини все українське.
"Українізація" дитини методом українського уроку в португальському середовищі і є наріжним каменем у створенні моделі випускника української школи за кордоном.
Зміст навчання відповідає державному стандарту української освіти. Викладання здійснюється згідно навчальних програм, затверджених МОНУ, що дає змогу нашим випускникам за результатами ДПА отримати документи державного взірця.
За десять років у "Дивосвіті" сформувався творчий  педколектив, який налічує 22  молодих, енергійних вчителів. За цей час центр випустив близько 150 випускників. Більшість з них продовжують навчання чи в Україні, чи в Португалії, а дехто працює.
А також запровадилося багато хороших традицій. Пропоную перелік заходів, що протягом останніх кількох років проводились у культурно-освітньому центрі. Кожен з цих заходів був спрямований на відродження традицій, звичаїв, обрядів українського народу. В підготовку цих заходів вчителі вкладають частинку свого серця, своєї душі, їх відлуння сягає глибини душі кожного нашого вихованця:

- Свято першого дзвоника
- Педагогічна світлиця (до дня вчителя)
- Свято козацької слави "Козацькому роду - нема переводу"(посвята учнів 1 класу в козачата)
- Свято квітів "Мій барвінковий краю..."
- Літературно-мистецькі вечори
- Свято рідної мови "Мужай прекрасна наша мово"
- Чарівна україночка
- А у нас на Андрея....(вечорниці)
- Свято Миколая
- З Різдвом Христовим вітаєм  Вас нині (колядки, щедрівки, вертепи)
- Розумові ігри
- Цікавий світ професій-зустрічі з цікавими людьми
- Великодні дзвони - виставка писанок, великодних рушників, кошичків
- Предметні місячники
- Шевченківські вечори
- Вечори поезії-поетичний клуб "Джерело"
- Вечір пам’яті - Вічна пам’ять заморених голодом -"Запали свічку"
- Благодійні концерти, присвячені воїнам АТО - "Допоможи українському солдату..."
- Уроки духовності "Струни душі"(з участю священників Греко-Католицької та Православної Церков)
- Тематичні батьківські збори
- Випуск газет до всіх знаменних дат
- творчі звіти перед батьками
- Уроки-конференції, присвячені УПА, "Сьогодні - знавці історії, а завтра -ії творці"
- Гумористичні конкурси
участь у міжнародному конкурсі юних талантів "Париж скликає друзів"
- Участь у міжнародному конкурсі  "Життя - тобі" (творчі роботи) та багато інших.
Так, наші діти мають пізнавати світ, виходячи, насамперед з історії свого народу, землі рідної, всього того, що належить берегти, примножувати, а якщо доведеться - захищати.
Народ, який пам’ятає, а відповідно, цінує свою історію - має майбутнє. А поновлювати пам’ять повинна молодь. Незаперечно, що матимемо таке майбутнє, на скільки виховуємо своїх дітей. Бо що для нас важливо нині?
Згуртувати націю, дати їй усвідомлення самобутності, а цього не можна досягти без знання рідної мови та історії своєїкраїни, адже це той "цементуючий розчин", який може зробити її єдиною не на словах, а на ділі. Зрозумілим є те, що  кому, як не нам - вчителям, батькам сказати те, що  знаємо; навчити любити  й цінувати; дати приклад гордості й пошани. Яким  багажем знань буде наповнене серце і розум наших учнів -  тим  вони поділяться з  оточуючими. Тільки так ми зможемо зберегти пам’ять, зможемо бути , нехай і не на своїй землі, але писати ім’я, бо  Батьківщину, як і матір не вибирають і не забувають.
"Дивосвіту"  - 10 …
Перегортаючи сторінки історії згадую всіх  тих людей та педагогів, кому не байдуже і дорога була і є українська школа:  Марія Дец,  Галина Бочковська, Оксана Вербицька, Юрій Унгурян, Світлана Сороченко, Ольга Гарасимчук, Тетяна Поляновська, Михайло Наконечний, Світлана Рибчинська, Ігор Корінний, Анна Федорчук, Мирослава Цісельська, Наталія Барчук, Людмила Пищик, Оксана Болюх, Віра Біла, Марія Красівська - перші засновники та  наставники української школи "Дивосвіт"
Сьогодні засівають зерна мудрого, доброго, вічного у дитячі серця:
Надія Барановська, Іванна Пазин, Неля Підперигора, Діана Леонова, Тетяна Левчук, Лілія Гордійчук, Вкторія Кучвар, Світлана Коломієць, Ольга Гевюк, Тетяна Ізбаш, Інна Гребенюк, Наталка Олійник, Надія Чикота, Людмила Томіліна, Наталя Лесик, Людмила Антонюк, Наталка Глива, Ольга Гольонко, Катерина Бурка, Євген Черкас, Сергій Андрущенко, Тетяня Касіян керівник танцювального колективу "Дивосвіт", Тетяна Ясінська художний  керівник, музичного гуртка "Бандура", Адрій Фепенц тренер шахматного клубу, Юлія Степанюк керівник гуртка образотворчого мистецтва.
Велике спасибі Вам, шановні колеги за співпрацю, за ваш нелегкий але такий потрібний труд.
Звичайно хочеться згадати і батьківський комітет, який очолює Тимчишин Володимир - велике дякую Вам, дорогі батьки за підтримку, взаєморозуміння і за ваших діточок.
Особлива подяка і низький уклін Спілці Українців  у Португалії - голова пан Павло Садоха, зокрема Ользі Антонівні Гарасимчук - куратору культурно-освітньоно центру "Дивосвіт" від Ради Спілки Українців за її клопотання, переживання, допомогу і велику підтримку.
Так, ми живемо, працюємо зі своїми клопотами, проблемами, успіхами  удачами. На сьогодні у нашому центрі "Дивосвіт" навчається 175 учнів. Головним в педагогічному колективі є позитивна атмосфера, психологічний комфорт кожного вчителя.
Освіта зосереджується на дитині, а не на академічних знаннях. Реалізуємо власний визовний орієнтир шкільних традицій, який допоможе дітям ставати кращими духовно і фізично.
Випускник нашого к/о центру "Дивосвіт" вміє жити в гармонії з собою і навколишнім світом, є працелюбним і наполегливим, розумно ставиться до грошей, обере професію за покликанням душі, щоб потім утримувати себе і свою сім’ю.
Звертаючись до учнів завжди кажу: "Де б ви не були, будьте патріотами, бережіть честь свого народу, нації, не губіть своєї неповторної, Богом даної мови!!!"
А молодим вчителям наголошую:
"Пам’ятаймо:  виховує все - море, речі, явища, але насамперед і триваліше, це ми - педагоги. Будьмо терпеливими, добрими, шляхетними. Засівати у добрі серця зерна розумного, доброго - обов’язок вчителя і це священний обов’язок перед всемогутньою силою, перед  якою схиляється розум земних геніїв.
Нехай ті добрі починання горять незгасимим вогнем у наших серцях і білий голуб Духа і миру хай тримає на своїх крилах наш народ, всю нашу Україну.
Слава Україні !
Героям Слава !

Директор культурно-освітнього центру "Дивосвіт"
Володимира Кіяк
6 березня 2015 рік   Лісабон

{module mod_knopka_comments}