З кожним роком школа молодіє

З кожним роком школа молодіє,

Бо приходять діти в перший клас

І радіє сонце, і живе надія.

І щасливі зорі дивляться на нас.

З  гордістю і надією привели батьки своїх дітей в Культурно - освітній  центр «Дивосвіт». Ще вчорашні дошкільнята, а сьогоднішні школярики, переступили поріг Країни Знань. Звичайно, такий день буває один раз в житті  кожної людини, тому він такий хвилюючий. Боязко відірватися від теплих маминих рук, лякає незвідане. Та вже вдев’яте, беру своїх учнів за руку і веду в  дивний світ знань, сповнений переливами дитинства, фантазій, допитливості й бажання пізнати невідоме.

Цей день - свято не тільки для учнів, але й для мене також! Щирі посмішки, очі з іскорками цікавості, дають мені велику надію ,що наш шлях буде повним добрих пригод та досягнень .

Хоч ми тут,  далеко на чужині, та ми українці,  відроджуємося, живемо, ростемо, воскресаємо з вічності. Школа плекає розум нації. Давні і добрі традиції шанобливого ставлення до освіти,  живуть не тільки на теренах нашої  України, а і тут у далекій Португалії. Разом з батьками, ми побудуємо повноцінну, національну школу. Перед нами одне завдання  – навчити і виховати наших дітей.

За добрим народним звичаєм, на святковій лінійці, благословляли батьки першокласників , барвистими рушниками.

Матінкою вишитий рушник,
Хай простелиться, малята, перед вами.
І благословення хай звучить,
Всіяне пшеницею й житами.
Хай з легкої отчої руки,
Путь проляже вам у знань країну.
Гордо й впевнено крокуйте, малюки,
Ви для мам і тат — надійна  зміна.

З приємністю перечитую побажання батьків першокласників: чого чекають від школи, вчителя, учня і самих себе. Батьківські  побажання, дають мені ще більше натхнення до співпраці та втілення всіх  їхніх сподівань. Професія вчителя вимагає вийняткового вміння, відчувати кожного учня своєю кровинкою, повести через казку так, щоб дитина повірила в себе, приходила до школи з охотою.

Така вже дісталася нам робота,

Є в ній і радість, є і турбота,

Бувають також, безсонні ночі,

Але радіє серце, коли бачиш задоволені дитячі  очі.

Радіє серце і сьогодні, адже в нашу шкільну родину влилося 15 першокласників!

Цим дітям, народженим в чужій державі ,

Судилось багато зробити,

Наш прапор підняти у мирі і славі,

Й любові  зорю  засвітити!