Павло Садоха, голова Спілки українців у Португалії СКУ хоче реалізувати програму із забезпечення потреб закордонних українців усіх вікових категорій

Категорія: Новини в Україні
Створено: 05 лютого 2019 Дата публікації Перегляди: 2867

15В Україну днями завітало новообране керівництво Світового конгресу українців (СКУ). Один із членів управи Конгресу, регіональний представник СКУ в Західній Європі, голова Спілки українців у Португалії (СУП) Павло Садоха розповів в ексклюзивному інтерв’ю Укрінформу про результати візиту делегації, пріоритетні завдання СКУ, боротьбу з російською пропагандою у Португалії, а також важливі напрями діяльності Спілки, повідомляє УКРІНФОРМ.

У МЗС ПІДТРИМАЛИ ІДЕЮ «РЕСУРСНИХ ЦЕНТРІВ» ДЛЯ ЗАКОРДОННИХ УКРАЇНЦІВ

- Пане Павле, дозвольте привітати вас із обранням до управи Конгресу. Розкажіть, будь ласка, про мету візиту новообраного керівництва СКУ до Києва.

- Дякую. Метою візиту нового складу керівництва СКУ було підтвердження співпраці з основними партнерами СКУ: Українською греко-католицькою церквою (УГКЦ), Православною церквою України (ПЦУ), Міністерством закордонних справ, Міжнародним інститутом освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» (МІОК), Національним інститутом стратегічних досліджень. Крім того, відбулися зустрічі з народними депутатами України, які представляють Україну на міжнародному рівні й послідовно співпрацюють із СКУ з протидії російській агресії та захисту національних інтересів України.

- Про що йшлося під час цих зустрічей? Чи задоволені ви результатами?

- Надзвичайно важливою була зустріч із міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним. Приємно, що між СКУ і МЗС України за останні роки сформувалася тісна та ефективна співпраця. Ми продовжуватимемо її з урахуванням реальних потреб українців за кордоном та відносин України із зарубіжними партнерами.

Всі учасники зустрічей підтримали програму СКУ «від колиски до могили», яка передбачає забезпечення потреб українців за кордоном на всіх етапах.

Зокрема, Павло Клімкін підтримав ідею створення «ресурсних центрів» на базі суботніх шкіл. Вони б слугували для спілкування батьків між собою під час навчання дітей, зміцнення співпраці у вирішенні культурних, освітніх, соціальних проблем та зберігали українське середовище.

СКУ прагне, щоб у кожній країні був цілий спектр різних організацій, що підтримують українців від народження до останніх днів - церкви, садки, школи, молодіжні та студентські організації.

Із МІОК, давнім партнером СКУ, було обговорено ряд майбутніх освітніх та інформаційних проектів.

Питання підтримки України на міжнародному рівні розглядалися на зустрічах керівництва СКУ з головою Комітету ВРУ у закордонних справах Ганною Гопко, директором Національного інституту стратегічних досліджень Ростиславом Павленком та Катериною Ющенко. Зокрема, порушувалася тема газопроводу «Північний потік – 2», проти будівництва якого виступає Україна.

15

- А про що говорили на зустрічі із Предстоятелем ПЦУ митрополитом Київським і всієї України Епіфанієм та главою УГКЦ Блаженнішим Святославом?

- Основною метою цих зустрічей була декларація про тісну співпрацю з питань, де ми маємо діяти скоординовано, доповнюючи один одного. Українці за кордоном традиційно гуртувалися навколо церкви.

Предстоятеля ПЦУ митрополита Київського і всієї України Епіфанія ми привітали з отриманням Томосу, до чого СКУ теж доклало чимало зусиль на міжнародному рівні, і обговорили питання підтримки закордонних парафій.

Від Блаженнішого Святослава дуже приємно було почути про його увагу до мирянських проблем українців за кордоном, про його надзвичайно чітке розуміння того, чим живуть українці. З ним, зокрема, були обговорені питання забезпечення громад священниками. Ми домовилися про спільне формування порядку денного майбутніх форумів щодо мирянського руху, які УГКЦ планує провести.

14

У ПОРТУГАЛІЇ ЖОДНА РОСІЙСЬКА ПРОПАГАНДИСТСЬКА АТАКА НА УКРАЇНУ НЕ ЗАЛИШАЄТЬСЯ БЕЗ РЕАКЦІЇ

- Спілка українців у Португалії намагається активно протидіяти кремлівській пропаганді. З найсвіжіших прикладів - петиція Спілки до португальського парламенту із закликом сприяти припиненню поширення російської пропаганди, висвітлення української позиції на португальському радіо щодо скандальних висловлювань московського митрополита Іларіона. Які ще заходи плануєте з цього приводу і як загалом оцінюєте успішність діяльності Спілки на цьому напрямі?

- Це послідовна робота. З часу Революції Гідності ми провели понад сотню мітингів, написали десятки заяв і звернень. Всі знають, що у разі російської пропагандистської атаки на Україну Спілка відразу відреагує. Зараз нам легше відслідковувати такі речі, бо українці самі звертаються до нас. Це дуже добре. Люди стають активними захисниками своїх інтересів. Це підвищує авторитет громади.

Наприкінці лютого ми організуємо масштабну акцію до п’ятиріччя розстрілу Небесної сотні. Наш меседж: українців розстрілювала Москва.

Спілка також продовжуватиме акції за звільнення українських моряків і зупинення російської агресії в цілому.

- У справі протидії російській пропаганді у Португалії у вас є допомога?

- Так, звичайно. Передусім, ми маємо скоординовану співпрацю з Посольством України в Португалії. Жоден випад проти України чи українців не залишаються без реакції посла Інни Огнівець. Це надзвичайно важливо. Португальці відчувають монолітність українців у захисті національних інтересів.

Крім того, оскільки Спілка є репрезентативною організацією Світового конгресу українців у Португалії, то майже у кожній країні світу у нас партнери.

- Чи є якісь труднощі, які Вам доводиться долати під час донесення української позиції португальцям?

- Раніше це була мова. Зараз до нас долучилася молодь, що закінчила місцеві вузи, та й знання мови іншими українцями в Португалії вже переважно досягло достатнього для спілкування рівня. Деколи відчуваємо небажання португальських урядовців і політиків втручатися у російсько-українські відносини. Зокрема, маємо непросту ситуацію з українським представництвом у Вищому комісаріаті з питань міграції Португалії. Туди увійшли гібридні московські організації, які представляють себе як інтернаціональні, чи навіть українські. Вирішити це питання можна тільки політично. Зараз ми збираємо підписи для петиції до португальського уряду. Це ще один виклик для самовизначення самих українців.

ГОЛОВНИМ ЗДОБУТКОМ СПІЛКИ Є ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОГО ЛОБІ В ПОРТУГАЛІЇ

- Спілка українців у Португалії нещодавно відзначила 15-річчя. Які її досягнення Ви б назвали?

- Напевне, головним здобутком є те, що завдяки поєднанню патріотичних людей з різних міст в одну організацію нам вдалося створити потужне українське лобі в Португалії.

Особливо, це було відчутно у справі визнання португальським парламентом Голодомору в Україні як геноциду, подій Помаранчевої революції та Революції Гідності.

Звичайно, є й здобутки на інших напрямах - українські суботні школи, вирішення соціальних та юридичних питань українців. Наша організація була однією з тих, які долучилися до створення і прийняття закону України про зовнішню трудову міграцію, ряду інших документів, які полегшили долю українських мігрантів.

- На чому зараз зосереджується головна діяльність Спілки?

- Головне – це допомогти зупинити московську агресію і звільнити українські території від окупантів.

По-друге: усе більш серйозною стає проблема пенсійного забезпечення українських мігрантів. Через те, що на початку мало хто з них замислювався про відрахування, їх очікують низькі пенсії, недостатні для мінімально комфортного існування. Чи чекають цих людей в Україні?

Відповідно до стратегії СКУ, маємо намір створити на базі наших суботніх шкіл ресурсні центри.

Марина Федяніна, УКРІНФОРМ

Фото Ольги Будник та з особистого архіву Павла Садохи

O seu apoio é importante, independentemente do valor que está disponível a doarimage


88888


 ban23


Читати Українською!

Бібліотека у Португалії

R. Saco 1, 1150-311 Lisboa

85


 

Громадське незалежне
телебачення 
«Тризуб TV»

tryzub tv


 



Книга пам'яті


УГКЦ у Португалії

Розпорядок Богослужінь



Уроки португальської мови


Відеоархів Спілки:

Статистика
Перегляди статей
18627222
Лічильник

Українська рейтингова система