Пам’яті Омеляна Коваля – “Дира”

Категорія: Новини в Україні
Створено: 21 січня 2019 Дата публікації Перегляди: 593

image002 150x150Ділимося сумною вісткою, що в суботу, 19 січня 2019 року, на празник Богоявлення у Львові на 99-му році життя упокоївся в Бозі провідний член Організації Українських Націоналістів, видатний громадський діяч, довголітній Голова Світової Управи Спілки Української Молоді з осідком у Бельгії

Світлої пам’яті Омелян КОВАЛЬ – «Дир».

Покійний народився 24 лютого 1920 р. в с. Рахиня на Івано-Франківщині, в родині господаря-кооператора Василя Коваля й Павліни з Озговичів. Омелян Коваль, як здібна та допитлива дитина, успішно здобув початкову й середню освіту, доповнював своє навчання в читальні «Просвіта», набував теоретичного та практичного знання в кооперативній мережі «Маслосоюзу». Допитливого й свідомого юнака від ранніх літ залучали й до громадської діяльності, яка через антиукраїнські дії польської окупаційної влади мала активне політичне спрямування. У бурхливому для Карпатської України й Галичини 1938 році Омелян Коваль складає присягу карного члена ОУН і вибрав для себе як псевдо постать княжого «Дира».

40

З вибухом німецько-совєтської війни і проголошенням у Львові 30 червня 1941 р. Акту про відновлення незалежності України Коваль з однодумцями підтримав Акт незалежності в м. Долина й допомагав на місці організувати українську державну владу. Проведена німцями хвиля арештів у Львові та по всій Галичині 15 вересня 1941 р. захопила й молодого націоналіста-державника Омеляна Коваля, і ця подія визначила його долю на ввесь період війни: його кинули до сумнозвісної «Тюрми на Лонцького», потім перевезли до краківського «Монтелюпіха», звідти у складі політичних в’язнів т.зв. «Групи Бандери» його запроторили до нацистського табору смерті в Авшвіці. Тут він був свідком закатування до смерті братів Василя й Олександра Бандери. З наближенням поразки нацистського Райху серед уцілілих та виснажених в’язнів з Авшвіцу напередодні Йорданського Святвечора 18 січня 1945 року його перевозять до таборів в Австрії. Там їх із кацету в Ебензе на українську Великодню неділю, 6 травня 1945 р., визволили воїни американської армії.

41

Омелян Коваль переїжджає до Мюнхену з прагненням завершити і доповнити свої знання. У Баварії зосередилися в численних таборах українські біженці та науковці від освітніх установ УВУ та УТГІ, які перед наступом червоних переїхали з Чехословаччини до Німеччини. Спершу юнак слухає курси з педагогіки та психології, які читав професор Григорій Ващенко в програмі «Народного університету» УВУ в Мюнхені. Відтак переїжджає до табору Ді-Пі в Регенсбурзі, де в Українській гімназії в 1946 р. складає іспит з матури, а в 1946-48 рр. вивчає економіку на курсах УТГІ. Для здобуття університетської освіти Коваль користується можливістю переїхати до Бельгії, де він записався на факультеті соціально-політичних наук Католицького університету в Лювені. Ступень ліценціата зі спеціальності економічних та консулських наук Коваль здобув у 1950 році захистом наукової дисертації на тему «Економічні можливості Чорноморського басейну».

Своє подальше життя провів у Бельгії, присвятивши усі свої сили й таланти для служіння громаді і, зокрема, виховно-педагогічній діяльності в системі структури СУМ. У 1952 р. Омелян Коваль одружився з Іванною Куропась і в них народилися четверо дітей – Зореслава, Зенон, Віра і Юрій.

Омелян спочатку був довголітнім секретарем (1951-1989) громадської централі в Бельгії – УДК, згодом очолював Управу УДК до 2005 р. До 60-річчя УДК упорядкував і видав «Ювілейний Альманах. 1945-2005» (Київ-Львів 2009). Паралельно Коваль увесь свій творчий час присвятив праці в системі СУМ у Бельгії та у світовій діаспорі: в роках 1958-1978 очолював Світову Управу СУМ, гуртував в Центральній Виховній Раді СУМ відомих українських педагогів з різних країн, заснував видавництво й публікував журнали для молоді («Крилаті», «Авангард»), популяризував наукову спадщину відомого педагога Григорія Ващенка і став співзасновником в Україні Педагогічного Товариства імені Григорія Ващенка в 1995 р.

Як очільник двох громадських стуктур у Бельгії, Омелян Коваль займав ще й керівні посади в координаційному органі ГРУГОБ у Бельгії й в Європі, і також обіймав посади в Президії та Раді директорів Світового Конгресу Українців. Літом 2013 року Омелян Коваль разом із дружиною Іванною переїжджають на постійно в Україну, де поселяються у Львові, доживати останні свої роки в рідному оточенні.

За головування Омеляна Коваля з допомогою громади та його політичних однодумців українці в Бельгії могли придбати майно, що допомагало з успіхом і для загального добра всієї громади виконувати взяті на себе представницькі та організаторські обов’язки. До них належить Дім на вул. Шарлемань у центрі Брюсселю, в якому міститься нинішня громадська централя Товариства українців Бельгії. А також придбано з ініціативи відомого підприємця М. Ходоровського та з підтримкою усієї громади оселю, яка знаходиться в гірській місцевості Арденів і де засновано Культурно-виховний центр «Франкополе».

За свою сумлінну та довголітню працю Омелян Коваль користувався пошаною та авторитетом серед усієї української громади та від урядових кіл у Бельгії. Він отримав численні нагороди – державні в Бельгії та Україні, і також церковні.

Друг Коваль був близьким співпрацівником Провідників ОУН Степана Бандери й Ярослава Стецька, з провідними членами інших Теренів. У Бельгії не раз проходили наради й конференції націоналістичного активу, з ініціативи або з участю керівних членів ОУН з усієї діаспори.

З упокоєм світлої пам’яті Омеляна Коваля відходить ще один зі славної когорти діячів ОУН воєнної генерації: вони були борцями за національну ідею, творцями Акту 30 червня 1941 року, нескореними в’язнями-мучениками за право України на свободу і рідний Дім, і будівничими громадських структур, зокрема виховних і церковних. Висока ідейність, непохитна віра та вірність своїм ідеалам, а також глибока релігійність – такими чеснотами усе своє свідоме життя прожив, творив і керувався у своїх діях незабутній друг Омелян Коваль. Нехай у Бозі спочиває й отримає заслужену нагороду за усі свої благородні вчинки.

Провід ОУН висловлює глибоке співчуття дітям і всій родині Покійного, а також українській громаді в Бельгії, яка може гордитися прикладом життя та діяльності свого довголітнього члена громади та відданого керівника в особі Омеляна Коваля.

22 січня, 20.00 – парастас у соборі Св. Юра у Львові.

Похоронні відправи відбудуться у Львові, 23 січня 2019 р. о 12-й годині в соборі Св. Юра. Його останки спочинуть на Личаківському цвинтарі.

Слава Україні! Слава Героям!

Стефан Романів, Голова ОУН

Київ, 20 січня 2019 року

Український Погляд

 

Статистика
Перегляди статей
8206441
Лічильник

Українська рейтингова система