Україна пам’ятає — світ визнає: шість важливих думок Стефана Романіва про Голодомор

Цього року в Україні споминають уже 85-ті роковини Голодомору 1932-1933 років, який забрав життя кількох мільйонів людей. Багато інформації про цю трагедію ми так і не дізналися б, якби не зусилля української діаспори, що одразу зреагувала на злочин радянської влади проти українців.

Минають роки, а представники української діаспори досі невтомно займаються цією проблемою і намагаються зробити все, щоб світ дізнався про штучний голод, який лютував на території України у 1932-1933 роках минулого століття.

Про діяльність у цьому напрямку розповів Генеральний секретар Світового Конґресу Українців і президент Союзу українських організацій Австралії Стефан Романів на зустрічі із студентами у Львівській політехніці. Нижче подані найважливіші думки Романіва про Голодомор.

З першого дня діаспора говорила про Голодомор

Українці за кордоном зверталися до американського люду з проханням допомогти і самі допомагали — і на це відкликалися. Згодом до них приходили листи подяки від українців, які отримували харчові посилки із Америки. Фактично з першого дня діаспора була задіяна у допомозі постраждалим від Голодомору.

Світові потрібно доносити інформацію про Голодомор

Свого часу ми започаткували кампанію «Україна пам’ятає — світ визнає», яка розвивалася за двома напрямками. З одного боку, в самій Україні потрібно було більше говорити про Голодомор, адже про нього насправді мало що знали. А якщо й знали, то лише версію радянської влади.

Друга частина нашого гасла — «світ визнає». Вона спрямована на роботу із міжнародною спільнотою, парламентами різних країн, аби, зрештою, ми досягли того, щоб усі країни визнали Голодомор геноцидом українського народу.

Офіційно з нами зараз 17 держав світу

Саме вони визнали Голодомор геноцидом. Це — Австралія, Бразилія, Грузія, Естонія, Канада, Литва, Латвія, Мексика, Польща, Португалія, США та інші. Крім того, низка країн ухвалила офіційні резолюції, які засудили Голодомор як акт винищення людства.

Серед них — Андорра, Аргентина, Іспанія, Чехія, Ватикан, Словаччина.

Ми співпрацюємо із українською владою

Разом із Міністерством закордонних справ та Верховною Радою України ми створюємо базу матеріалів і координуємо роботу в кожній країні, щоб знову і знову порушувати це питання у парламентах різних країн. Відтак, розпочали діалог в Австралії, аби впродовж 2018 року ухвалити резолюцію щодо визнання Голодомору геноцидом. До того ж, працюємо над тим, щоб ухвалювали відповідні резолюції на провінційному, міському та державному рівнях по всьому світі. Крім того, плідно спілкуємося із Постійним представником України в ООН Володимиром Єльченком, щоб інші держави підключалися.

Свічка на пам’ять про Голодомор палатиме в різних країнах

Починаючи з 1 вересня і аж до Міжнародного дня відзначення Голодомору в різних країнах запалюватимуть Свічу пам’яті на честь загиблих від цієї трагедії. Це відбуватиметься щоденно, упродовж 85 днів, і кожного разу в іншій державі. Саму акцію завершимо 25 листопада у Києві за присутності представників усього світу.

Пам’ять про Голодомор потрібно поширювати

Тому ми хочемо створити списки нащадків свідків цієї трагедії. Це допоможе поширити інформацію про Голодомор серед широкого загалу. Адже насправді сім’ї тих, хто постраждали від цього голоду, можна зустріти у всьому світі.

Підготував Петро Синєокий, ІA ZIK