Великоднє послання Глави УГКЦ Блаженнішого Cвятослава – Easter pastoral letter of his Beatitude Sviatoslav

Високопреосвященним і преосвященним владикам,
всесвітлішим, всечеснішим і преподобним отцям,
преподобним ченцям і черницям, дорогим у Христі мирянам
Української Греко-Католицької Церкви

Христос воскрес!

Богоотець Давид перед отіненим ковчегом граючи веселився.
Ми ж, народ Божий, святий, прообразів здійснення бачивши,
Веселімось у Бозі, бо воскрес Христос як всемогутній.
Пісня 4 Канону Воскресної утрені

Дорогі в Христі!

Сьогодні в усій Україні та на поселеннях християни сповнюються невимовною радістю. У ту мить, коли вперше чуємо наше традиційне великоднє привітання «Христос воскрес! », у душі кожного з нас, від наймолодшого до найстаршого, відбувається якась глибока зміна. Ми відчуваємо, як зникають усі проблеми і виклики нашого життя, як змиваються всі турботи та кожна журба, наче «тане віск від лиця вогню». Оця радість є плодом Святого Духа та правдивим знаком, що воскреслий Господь присутній у наших серцях.

Богоотець Давид перед отіненим ковчегом граючи веселився…

У шостій главі другої книги Самуїла читаємо, як цар Давид на початку свого правління постарався, щоб ковчег Завіту був перенесений до столиці, до Єрусалима. У цій реліквії зберігалися таблиці Божого закону, переданого Мойсеєві: вони вважалися найціннішим посіданням Ізраїлю. Ковчег був запорукою непереможності старозавітного народу та сили його царя. Тому Давид зустрічав його з великою радістю, з танцями. Ця Божа присутність серед свого народу і відчуття з боку людей священного обов’язку жити за Господніми заповідями пізніше дозволять Псалмоспівцеві промовити: «Над праведником сходить сонце, над щирим серцем – радість. Радуйтеся, праведні, у Господі, і прославляйте Його святе ім’я» (Пс. 97, 11-12).

Наша Пасхальна утреня бачить у поведінці царя прообраз нинішньої пасхальної радості. І хоч прообраз-ковчег зник у часи вавилонської навали в VI столітті до Христа, воскреслий Господь присутній вічно серед нас: «Ось я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт. 28, 20). Уже не прообраз чи провіщення якогось непевного та неосяжного майбутнього, а сам Христос, який воскрес із мертвих, приходить до нас, своїх учнів, як джерело нашої сили і перемоги над злом. У Воскресінні, у новині про Його перемогу над смертю, – вершина радості і здійснення всіх пророцтв і прагнень людини.

Веселитися в Бозі – означає дозволити перемозі воскреслого Господа проникнути в мене, звершитися в моєму особистому житті. Ідеться не про якесь тимчасове почуття, а про дійсну участь та причастя Христового Воскресіння. Святий апостол Павло пише: «Бо якщо ми з’єднані з Ним подобою Його смерті, то будемо і подобою воскресіння» (Рим. 6, 5). Святкувати Пасху – це значить воскреснути разом із Христом, перемогти в Ньому і з Ним. Тож наша радість у Ньому та з Ним не скороминуща емоція, а постійний стан того, хто живе вірою у воскреслого Господа.

Христос, який воскрес із мертвих, приходить до нас, своїх учнів, як джерело нашої сили і перемоги над злом. У Воскресінні, у новині про Його перемогу над смертю, – вершина радості і здійснення всіх пророцтв і прагнень людини.

Ми ж, народ Божий, святий, прообразів здійснення бачивши…

Сучасна людина в теперішньому світі не вміє радіти – вона тішиться лише тим, що має, і здебільшого плаче від того, що хотіла б мати, але не посідає. Сьогодні існує ціла індустрія розваг, яка «продає радість», пропонує «купити радість» у вигляді порожніх і хвилевих веселощів, насилля чи наркотиків, обіцяє швидке задоволення без відповідальності, пробує заманити втечею у віртуальну дійсність чи земне багатство.

Людина шукає радості, але в цих речах її не знаходить. Бо радіти без Бога неможливо. Веселощі без Бога – це примара, яка швидко розсіюється; це залежність, яка так само швидко поневолює та відбирає силу.

Як часто в нинішньому суспільстві в ролі «торговців радості» виступають безвідповідальні політики, новоявлені месії. Порожніми гаслами вони апелюють до ницих людських бажань. Коштом крові та сліз невинних скривджених людей чи цілих народів обіцяють радість «для вибраних», які належать до штучно створеного ними «міра», і розраховують, що чинитимуть беззаконня, а все «на всіх язиках» – перефразуємо слова великого Кобзаря – буде мовчати. Але така радість збудована на піску кумирів, брехні та насильстві, тому неминуче раніше чи пізніше завалиться під власним тягарем.

Сьогодні існує ціла індустрія розваг, яка «продає радість», пропонує «купити радість» у вигляді порожніх і хвилевих веселощів, насилля чи наркотиків, обіцяє швидке задоволення без відповідальності, пробує заманити втечею у віртуальну дійсність чи земне багатство.

Ми, натомість, покликані будувати своє щастя і свою радість як свята спільнота дітей Божих. Жити Господньою радістю нелегко, особливо в нинішніх обставинах. Часто ставимо собі запитання: чи можемо ми сьогодні радіти? чому ми страждаємо? чому з нами це сталося? чи має сенс наша боротьба, кров і страждання, смерть і розруха? Без пасхального таїнства ці запитання залишилися б без відповіді. Однак сам воскреслий Христос відкриває нам зміст людського страждання – перемінюючи його в пасхальній ході на радість у Господі. Святий Максим Ісповідник писав: «Якщо Бог терпить у тілі, коли Він стає людиною, чи ми не повинні радіти, коли терпимо? Оце спільне терпіння відкриває нам Царство. Бо істинно промовив той, хто сказав: якщо страждаємо разом з Ним, то разом з Ним і прославимося (пор. Рим. 8, 17)». Стражденний і воскреслий Господь присутній у кожній людині, яка зазнає терпіння, аж до кінця світу, – у кожному людському болю, у кожній пролитій сльозі та краплі крові, – і Він вводить нас у своє Воскресіння, даруючи нам радість у ньому. Хто терпить в ім’я любові до Бога і ближнього, той вміє веселитися в Бозі, радіти істинною та вічною радістю Воскреслого.

Веселімось у Бозі, бо воскрес Христос як всемогутній

Отож дивімося на наші теперішні страждання, особисті, сімейні, місцеві, всенародні, у світлі пасхального ходу за воскреслим Христом, переходу в радість, руху в надії на цей світлий день, створений Всевишнім. Пасха Господня відкриває нашому народові істину, що наша боротьба – це вхід у Його радість. Наша любов до Батьківщини, що кличе нас до самопожертви в ім’я її свободи і незалежності – це насправді дорога до Воскресіння. Наш непереможний дух дає свідчення перед світом, що не треба боятися перед смертоносною брехнею та насильством, бо «воскрес Христос як всемогутній»!

Стражденний і воскреслий Господь присутній у кожній людині, яка зазнає терпіння, аж до кінця світу, – у кожному людському болю, у кожній пролитій сльозі та краплі крові, – і Він вводить нас у своє Воскресіння, даруючи нам радість у ньому

Сьогодні сам Господь нас потішає – перемінює наш смуток на радість, як це сталося із жінками-мироносицями. Вони йшли до Господнього гробу плачучи, а повернулися сповнені істинною радістю в Бозі. Ішли в темряві безнадії, а отримали світло Воскреслого і звістили апостолам й усьому світові, що Христос воістину воскрес. Нехай перемінить нас це «чудо, чудо всіх чудес», а через нас – наше суспільство і країну, хоч би де ми жили.

Дорогі в Христі браття і сестри! Хай перемога Ісуса Христа над смертю і злом розвіє наші сумніви та відновить у наших серцях надію і радість. Усім вам, в Україні й на поселеннях сущим, засилаю свої сердечні вітання разом із щирими молитвами. Усім військовим та їхнім сім’ям, усім переселенцям, усім, що плачуть на окупованих територіях і в Криму, усім полоненим і ув’язненим сумління свого ради і ради любові до України, усім хворим і стражденним, тим, що на далеких заробітках за кордоном, – кожному з вас зичу передусім радості Божої! Щиро бажаю вам благословенних Великодніх свят, смачного свяченого яйця та світлої пасхальної радості!

Благодать воскреслого Господа нашого Ісуса Христа, любов Бога Отця і причастя Святого Духа нехай буде з усіма вами!

Христос воскрес! Воістину воскрес!

† СВЯТОСЛАВ

Дано в Києві,
при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,
у п’яту неділю Великого посту, 25 березня 2018 року Божого

* * *

Easter pastoral letter of his Beatitude Sviatoslav
Most Reverend Archbishops and Bishops,
Very Reverend and Reverend Fathers,
Venerable Brothers and Sisters in Monastic and Religious Life,
Dearly Beloved Laity in Christ of the Ukrainian Greek-Catholic Church

Christ is Risen!

David, ancestor of the Lord, danced and made music before the Ark, which was only a symbol.
As God’s holy people let us witness the symbol fulfilled,
And rejoice in spirit, for Christ, being almighty, is risen.
From Ode 4, Paschal Canon

Beloved in Christ!

Today in all of Ukraine and in our settlements abroad Christians are filled with an inexpressible joy. From the moment we first hear our traditional Easter greeting “Christ is risen!” in each one of us, from the youngest to the oldest, our soul undergoes a profound change. We feel how all life’s problems and challenges disappear, how all cares and sorrows are washed away “as wax melts before the fire.” This joy is the fruit of the Holy Spirit and a true sign, that the risen Lord is present in our hearts.

David, ancestor of the Lord, danced and made music before the Ark, which was only a symbol.

In the sixth chapter of the second book of Samuel, we read how King David at the beginning of his reign arranged for the transfer of the Ark of the Covenant to his capital, Jerusalem. In this relic were contained the tablets of Divine Law, received by Moses: they were the most precious possession of Israel. The Ark was a guaranty of invincibility for the people of the Old Testament, of strength for the king. For this reason, David greets it with great joy, with dance. This presence of God in the midst of His people and their sense of duty to live according to the Lord’s commandments will later allow the Psalmist to say: “Light dawns for the righteous, and joy for the upright in heart. Rejoice in the Lord, O you righteous, and give thanks to His holy name!” (Ps. 97:11-12).

Our Paschal Matins see in the behavior of the king an image of our paschal joy today. And while the Ark-symbol was lost in the time of the Babylonian onslaught in the VI century B.C., the risen Lord is eternally present in our midst: “And behold, I am with you always, to the end of the age” (Mt 28:20). This is no symbol or prediction of some unsure or unreachable future. Christ Himself, who rose from the dead, comes to us, His disciples, as a source of our strength and victory over evil. In the Resurrection, in the news of His victory over death is found the summit of our joy and the fulfillment of all prophecies and human aspirations.

In the Resurrection, in the news of His victory over death is found the summit of our joy and the fulfillment of all prophecies and human aspirations.

To rejoice in God is to allow the victory of the risen Lord to penetrate my heart, to be fulfilled in my personal life. This is not merely some temporary feeling, but real participation and communion in Christ’s Resurrection. Saint Paul wrote: “For if we have been united with Him in a death like His, we shall certainly be united with Him in a resurrection like His” (Rom 6:5). To celebrate Pascha is to rise together with Christ, to triumph in Him and with Him. Thus, our joy in Him and with Him is no passing emotion, but the permanent state of one who lives in the faith of the risen Lord.

As God’s holy people let us witness the symbol fulfilled…

In today’s world people do not know how to rejoice—they find happiness in possessions, but largely cry over that which they would like to have but do not possess. Today there in an entire amusement industry that “sells joy,” suggests that you “buy happiness” in the form of empty and short-term distractions, compulsions, or narcotics, promises quick satisfaction without responsibility, seeks to entice through an escape into virtual realities or the acquisition of temporal riches.

To celebrate Pascha is to rise together with Christ, to triumph in Him and with Him.

A person seeks happiness but cannot find it in those things. For joy is not possible without God. Happiness without God is an illusion which quickly dissipates. It is a dependency that simultaneously enslaves and saps one of strength.

How often in today’s society we find irresponsible politicians, newfound messiahs, in the role of “purveyors of joy.” With empty slogans they appeal to the lowest of human desires. At the price of the blood and tears of innocent victims, or even entire nations, they promise happiness “for the chosen” who belong to their “world” which they artificially designed, and count on the fact that in the face of their lawlessness, “in all tongues”—here we paraphrase our great Kobzar- Shevchenko, all will be silent. But such joy is built on the sand of idols, falsehood, and violence, and thus, sooner or later, it will collapse under its own weight.

We, on the other hand, are called to build our happiness and our joy as a community of children of God. It isn’t easy to live in the joy of the Lord, especially in today’s circumstances. We often ask ourselves: How can be rejoice today? Why are we suffering? Why is this happening to us? Is there any sense to our struggles, the blood and suffering, the deaths and devastation? Without the mystery of Christ’s Pascha, these questions remain unanswered. For the risen Christ Himself opens up for us the meaning of human suffering—transforming it in our paschal journey into joy in the Lord. St. Maximus the Confessor wrote: “If God suffers in the flesh when He is made man, should we not rejoice when we suffer, for we have God to share our sufferings? This shared suffering confers the kingdom on us. For he spoke truly who said, ‘If we suffer with Him, then we shall also be glorified with Him’ (Rom. 8:17).” The suffering and risen Lord is present in each person who undergoes suffering till the end of the world—in each human hurt, in each spilt tear and drop of blood—and He draws us into His Resurrection, grant us joy therein. The one who suffers in the name of love of God and neighbor, that person knows how to be glad in God, how to rejoice with the authentic and eternal joy of the Risen One.

Happiness without God is an illusion which quickly dissipates. It is a dependency that simultaneously enslaves and saps one of strength.

And rejoice in spirit, for Christ, being almighty, is risen.

Therefore, let us view our personal, family, community, and national sufferings in light of our paschal journey led by the risen Christ, in light of our transformation into joy, our movement towards hope on this lightsome day, made by the Almighty. The Lord’s Pascha opens up for our people the truth that through our struggle we enter into His joy. Our love for the Fatherland, which calls us to self-sacrifice in the name of its freedom and independence is, indeed, a path to Resurrection. Our invincible spirit bears witness before the world that one need not be fearful before deadly falsehood and violence, for “Christ is risen, being almighty!”

Today the Lord Himself gladdens us, changing our sorrow into joy, as it was for the myrrh-bearing women. They went to the Lord’s tomb crying and returned filled with authentic joy in God. They went in the darkness of hopelessness and received the light of the Risen One and proclaimed to the Apostles and the entire world that Christ was truly risen. May we be transformed by this “miracle above all miracles,” and through us—our society and land, wherever we may live.

Dear Brothers and Sisters in Christ! May the victory of Jesus Christ over death and evil dispel our doubts and renew hope and joy in our hearts. To all of you, in Ukraine and throughout the world, I send you my heartfelt greeting together with sincere prayers. To all the soldiers and their families, to all refugees, all who lament on the occupied territories and in the Crimea, all captives and prisoners for the sake of their conscience and love for Ukraine, to all the sick and suffering, to those who labor abroad, I wish all of you divine joy above all! I send you my sincere wishes for a blessed Easter feast, a tasty sharing of our traditional blessed egg, and a Paschal joy that is full of light.

The grace of our Risen Lord Jesus Christ, the love of God the Father, and the communion of the Holy Spirit be with you all.

Christ is risen! – Truly, He is risen!

+ SVIATOSLAV

Given in Kyiv
at the Patriarchal Cathedral of the Resurrection of Christ,
on the Fifth Sunday of Lent
March 25, 2018 A.D.