Група “Першого грудня” вимагає від політиків припинити війну всіх проти всіх

Учасники групи «Першого грудня», до якої увійшли чільні представники національної інтелігенції, вимагає від українських політиків припинити війну всіх проти всіх, яка вже увійшла в гостру фазу. Вони нагадують сумний досвід історичних поразок українських еліт: коли спільний човен перекидається, провина за це лягає на всіх.

З таким зверненням виступили учасники Групи 14 грудня у Києві.

Група «Першого грудня» наголошує, що зараз знову, як і перед виборами 2010 року, корпоративні інтереси «практичної політики» стають важливішими за будь-які остороги щодо долі України, а розчарування породжує масовий попит на популізм. «Ми не можемо змусити політиків слухатись нас – ми можемо лише щоразу нагадувати про сумний досвід історичних поразок українських еліт. Коли спільний човен перекидається, провина за це лягає на всіх. Ось чому лише загроза втрати державності дає нам моральне право ще раз звернутися до всіх, хто задіяний у нинішньому бою без правил: зупиніться! відступіть на крок! Зробити це ще не запізно», — наголошують у зверненні.

Учасники групи нагадують, що цивілізований світ живе не «викручуванням рук», а форматом компромісу — коли в результаті складних домовленостей усі учасники трохи невдоволені, але справа рухається вперед.

Творцям «Міхомайдану» Група пояснює, що останні українські революції стали благословенними, оскільки були оздоровчими, а не руйнівними. «У демократичній державі громадянська незгода і тиск на її керівництво, яке вчасно не справляється з потрібними реформами, важливі й допустимі. Проте наміри скинути це керівництво, коли безжальний російський сусід готовий «допомогти братньому народові відновити конституційний порядок», є безвідповідальними. Ще однієї «революції троянд» не буде – натомість дуже ймовірними є «контрреволюція червоної крові» й реставрація авторитарного режиму», — йдеться у зверненні.

Також учасники групи «Першого грудня» нагадують українським олігархам, що спроби втримати ситуацію в давній і комфортній для них безконтрольності загрожують не лише Україні, а й їм самим: «Бо із втратою державності прийде на українську землю інший господар, який матиме своїх власних васалів і перерозподілить грошові потоки на свою й їхню користь».

До суспільства моральні авторитети звертаються з нагадуванням бути вимогливими не лише до керівництва держави, а й передусім до самих себе: «Гниття і розклад, що їх ми виразно бачимо “нагорі”, є лише екстрактом того бруду, в якому погоджується жити українське суспільство “внизу”. Якщо не хочемо бути рабами чергового тирана — перестаньмо бути рабами своїх негідних інстинктів».

http://1-12.org.ua/