Стефан Романів: Можливо й справді надходить новий світовий порядок, але він мусить базуватись на старих правилах і принципах

Військовий злочинець Путін розпочав свій марш на Європу

Чи ми справді збираємось байдуже спостерігати, коли Росія перекроює українські кордони?

Поки світові лідери шахрують , щоб встановити новий світовий лад, намагаються випхатися на командні позиції, балакають про Сирію та війну з тероризмом, на світовому порядку денному є ще одна війна, у якій міжнародні цінності і принципи, закони та угоди, вкупі з людськими та національними правами, є кримінально порушені.

Російська анексія та агресія в східній Україні продовжується, Крим досі не повернуто Києву. Ця головна загроза міжнародній стабільності часто пропадає з радарів політиків.Чим більше слідів російського президента Володимира Путіна в Україні, тим нестабільнішою стає Європа. Польща, балтійські країни, та інші, мають реальні підстави до занепокоєння, і зараз узгоджено намагаються вибудувати підстави спільної міжнародної безпеки.

Протягом останніх кількох днів Росія знову порушила в східній Україні Мінські домовленості – угоду між Україною, Росією, Францією та Німеччиною, яка мала б бути дорожньою картою до миру. У листі до міністра закордонних справ Австралії Джулії Бішоп Союз Українських Організацій Австралії закликав засудити ескалацію насильства російськими терористичними силами, і вимагати від Росії негайно припинити бої та суворо притримуватися припинення вогню.

Факти є такими: останнього тижня на Донбасі відбулася ескалація боїв із застосуванням важкої артилерії та гаубиць. Російські загони продовжують обстрілювати українців, спричиняючи не лише загибель військовослужбовців, але й руйнування цивільного майна. За шість днів, до останньої суботи включно, українські війська втратили вбитими 17 чоловік, пораненими – 96. Причому, за загальним переконанням, це занижені цифри.

Ясинувата та Авдіївка є без води та електрики, а отже, територія, де температура в цю пору року падає нижче нуля, опинилася без опалення. Ситуація сповзає до гуманітарної катастрофи. Такі дії росіян слід кваліфікувати як військові злочини, значними порушеннями Женевської Конвенції 12 серпня 1949 року: незаконне, безпричинне руйнування майна в широких масштабах, не викликане військовою необхідністю.

І це в той час, коли постійний представник України в ООН Володимир Єльченко оголосив про чергові спроби України до повної імплементації Мінських угод, при тому, що Україна прагне вирішити конфлікт виключно мирними та дипломатичними шляхами. Росія ж, навпаки, порушує ці угоди від самого підписання, доказом чого є те, що вона зайняла 1700 квадратних кілометрів поза лініями Мінських угод.

А ще є Крим, захоплений Росією в 2014 році, і якого Москва продовжує незаконо анексовувати. Минулого четверга нова посол США в ООН, Ніккі Гейлі, суворо засудила акції Росії в Донбасі та попередила, що санкції проти Росії не знімуть, поки Крим не буде повернуто Україні.

Путін порушує міжнародні угоди, бо ставиться до них презирливо. І через не дуже велику міжнародну підтримку України він продовжує свою лінію.

Денієл Трейсман, аналітик та професор політичних наук Каліфорнійського університету в Лос Анжелесі недавно написав, що “анексуючи території сусідніх країн силою, Путін одним ударом перекинув усі підстави, на яких базувався європейський порядок після Холодної війни.” Він вважає, що є три правдоподібних пояснення стратегії Путіна:

– що кримська операція бул відповіддю на загрозу дальшої експансії НАТО на західному кордоні Росії;

– що Путін вважає себе сучасним російським “імперіялістом”, і що Крим у його розумінні є першим кроком до відновлення імперії радянського зразка;

– що Путін є “імпровізатором”, та що захоплення Криму є його імпульсивною реакцією на вигнання з Києва його маріонетки – Януковича.

Філіп Карбер, фахівець з питань міжнародної безпеки та професор Джорджтаунського університету, недавно був в Австралії та показав, що розвідувальні дані свідчать на користь другої версії, та що план Путіна був укладений значно раніше 2014 року. Карбер знає, що говорить – він був у східній Україні більше 25 разів, а його методологія відповідає міжнародним нормам.

Ситуація в Україні потребує уваги саме зараз. Там є 1,5 мільйона переміщених осіб, і багато тисяч убитих, і це є результат російських звірств. Зараз там потрібна гуманітарна допомога цивільним та військова допомога Заходу, щоб ця війна не перетворилась у значно масштабнішу. Ситуація в східній Україні є чудовою можливістю для міжнародної спільноти провести червону лінію: цінності та принципи не підлягають обговоренню.

Ми не можемо бездіяльно сидіти, коли порушуються людські права українців. Ми не можемо бути бездіяльні, коли Росія перекроює європейські кордони. Можливо й справді надходить новий світовий порядок, але він мусить базуватись на старих правилах і принципах, які досі виправдовували себе.

Стефан Романів – голова Союзу Українських Організацій Австралії та Генеральний Секретар Світового Конґресу Українців

УІС