Президенту Сполучених Штатів Америки, пану Бараку Обамі

20/02/2014

Президенту Сполучених Штатів Америки

пану Бараку Обамі

Шановний пане Президенте!

20-те століття принесло українському народові надзвичайно жорстокі випробування: Більшовицько-українська війна 1917-1922 років, Голодомор – Геноцид 1932-33 років, Друга світова війна 1939-1945 років. Десятки мільйонів жертв, половина теперішнього населення України загинули за чужі інтереси.

Та все ж, заплативши страшну ціну за Незалежність та здобувши довгоочікувану державність, українці розпочали свій шлях у нове століття з підписання Будапештського меморандуму 1994 року про нерозповсюдження ядерної зброї. Постраждавши від агресорів, українці відмовилися від будь-якого натяку бути агресорами для когось.

Нажаль, Україна, на відміну від інших держав Європи, що входили до зони впливу Радянської імперії, через своє геополітичне розташування стала центром інтересів нової, спочатку прихованої, а в останні роки і відкритої агресії з боку нової імперії – путінської Росії.

Використовуючи підготовлену, ще за часів «холодної війни» анти натівську та анти західну пропаганду, Кремль зумів провести до влади в Україні у 2010 році людину з сумнівним минулим, але зате, послушним виконавцем імперських інтересів Москви.

Отримавши владу та відчуваючи сильну руку «Східної імперії», президент Янукович, не тільки почав русифікувати Україну, але й астрономічно збагатився за рахунок узурпації всіх гілок влади та впроваджуючи корупційну систему в соціальні відносини у державі. Спроби захищати загальнолюдські права, відразу оцінювалися владою, як екстремістська діяльність націоналістичних сил, з обов’язковим натяком на західне фінансування підривної діяльності.

Останньою точкою терпеливості українського народу за час президенства Януковича, що супроводжувалось відчутним погіршенням всіх показників суспільно-економічного життя в державі, стало не підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, від якої українці чекали антикорупційних змін. На перші мирні протести Янукович відповів грубою силою, надавши наказ жорстоко побити студентів в ніч на 30 листопада 2013 року.

Три довгих місяці українці мужньо відстоювали свої права на площах великих міст всієї України. Переживаючи репресії, побиття, мінусові температури, переслідування, вони прислухалися до закликів західних політиків про підтримку і сприянні у мирному вирішенні кризи в державі. Сподівання, а не прагматичний підхід до припинення знущання над українським народом режимом Януковича, призвели нажаль, до десятків смертей і сотень покалічених та репресованих громадян. Введення, а не погрози про санкції могли спасти життя молодих людей. Політика нетолерантності проти реакційних режимів, чомусь не спрацювала у випадку з Україною, всупереч постійним проханням опозиційних сил в Україні та діаспорі.

А тому, насильницька смерть наших співвітчизників дає нам моральне право відкрито спитати: Будапештський меморандум 1994 року виконаний в односторонньому порядку тільки з боку України, чи українці, як і в попередньому столітті повинні покладатися на власні сили у захисті своїх прав, людської гідності та кордонів західного світу?

Голова Спілки українців у Португалії, Павло Садоха

Український культурно-освітній центр «Дивосвіт» - Директор Володимира Кіяк

Голова Асоціації «Джерело Світу», Борис Кучерас

Голова Спілки українців Алгарве, Ігор Корбеляк

Директор Українсько-португальського освітньо-культурного центру "Школа ім. Т. Шевченка" м. Фару, Наталя Дмитрук

Голова Асоціації «Словесна піраміда», Мирослава Мартинюк

{module mod_knopka_comments}