"Небесна сотня" - Загиблі герої Майдану

Категорія: Новини , Україна
Створено: 22 лютого 2014 Дата публікації Перегляди: 6542

Вони віддали своє життя за нас. Вічна пам'ять та Слава

Небесній сотні Майдану!

Прізвища перших загиблих героїв Майдану знають всі, їм присвячували пісні і вірші, їхні розповіді на камери знаходили і публікували. Вони загинули у сутичках від куль снайперів та спецпризначенців.

Зараз кількість загиблих сягає більше сотні, відомості є не про кожного з них.

 Вербицький Юрій, 51 рік. Працював у відділі сейсмічності Карпатського відділення Інституту геофізики НАН України у Львові.   21/22 січня 2014   викрадений невідомими з Олександрівської лікарні разом з активістом Ігорем Луценко вранці 21 січня 2014 року. Його тіло було знайдено 22 січня в околицях села Гнідин Бориспільського району Київської області зі слідами тортур. За відеосвідченням друга Юрія Вербицького Романа, при опізнанні було очевидно, що ноги перебиті — виднілися кістки, вся спина була синя, обличчя розбите, ребра випирали з правого боку зі шкіри, бо певне були поламані. Офіційною причиною смерті визнано лікарями лікарні — переохолодження.

Нігоян Сергій, 21 рік.   Народився і жив у селі Березнуватівка Дніпропетровської області. Його родина переїхала до України, рятуючись від війни у Нагорному Карабасі. Займався легкою атлетикою та східними єдиноборствами, два курси провчився в Дніпродзержинському коледжі фізичного виховання. На Євромайдан приїхав 8 грудня 2013 року, був задіяний в охороні.   22 січня 2014   загинув під час штурму на вулиці Грушевського. Отримав три вогнепальних поранення картеччю на основі сплаву свинцю — в голову, шию і груди.

Жизневський Михайло, 26 років,  Родом з Білорусі, звідки виїхав через політичні проблеми. В Україні був бійцем націоналістичної організації УНА-УНСО. Останнім часом жив і працював у Києві та в Білій Церкві. Був задіяний в охороні Євромайдану.    22 січня 2014   загинув під час штурму на вулиці Грушевського. Отримав наскрізне поранення в серце мисливською кулею.

Сеник Роман, 46 років.  Родом з Львівщини, останні роки мешкав у місті Турка.    25 січня 2014   помер у київській лікарні.  Під час штурму 22 січня 2014 на вулиці Грушевського він отримав важке вогнепальне поранення в плече. Куля застрягла в легені, руку з роздробленою кісткою довелося ампутувати, організм втратив більше 3,5 літрів крові.

Калиняк Богдан,  52 роки, родом з Коломиї, Івано-Франківської області    28 січня 2014   помер у госпіталі в Івано-Франківську. Міський голова Коломиї Ігор Слюзар розповів, що Калиняк 2 місяці з маленькими перервами по чотири дні стояв на Майдані і, маючи рідну сестру в Києві, не ходив до неї, щоб відігріватися.

Аратунян Георгій з Рівного, приблизно 50 років Менше року тому його дружина Наталія померла від епілептичного нападу, перебуваючи дома наодинці із 1-річною донькою. В той час Георгій був на заробітках за кордоном. Зараз 2-річна донька Ашхен залишилася повною сиротою під опікою сестри Ані (донька від першого  шлюбу дружини). Проживав у місті Рівне по вул. Стрицького, 7. Сім"я жила дуже бідно. Гергій планував виїхати на батьківщину у Батумі в Грузію до родини, після того як встановить пам"ятник покійній дружині на її роковини. Загинув 20 лютого 2014 року у Києві.

Аратунян Георгій. Загинув 20 лютого 2014 року у Києві. 

Байдовський Сергій, 23 роки, працівник магістральних нафтопроводів "Дружба". Загинув від вогнепального поранення в легеню 20 лютого 2014 року. 

Жив у Луцьку, любив своє місто, понад усе любив рідну Україну. Одна із останніх цитат на його сторінці "ВКонтакті" слова Левка Лук'яненка: "Нація, яка не готова посилати синів на смерть, не виживе..." Загинув від вогнепального поранення на Майдані у Києві 20 лютого.

Байдовський Сергій

 

Бльок Іван (або Тур - по прізвищу дружини), 40 років. Жив у місті Городок Львівської області. Приватний підприємець. 20 лютого 2014 року на Інститутській загинув від кулі снайпера. Без батька залишилися донечка і маленький син.

 

 Бльок Іван

 

Брезденюк Валерій, 50 років, м. Жмеринка, український підприємець, художник у техніці ебру (малюнки на воді). Вбитий пострілом у спину 18 лютого 2014 року

Валерій Брезденюк

Володимир Бойків зі Львова, 59 років. 18 лютого з ним зник зв'язок. Повідомлялось, що він був у епіцентрі подій. У понеділок 24 лютого від зазнаних травм у центрі Києва помер.

 

Бондарчук Сергій, 52 роки, Старокостянтинів Хмельницької області. читель фізики, голова Старокостянтинівського міської організації (Хмельницька обл) ВО "Свобода". 20 лютого 2014 року загинув у Києві внаслідок вогнепального поранення, завданого снайпером

 

 Бондарєв Сергій, 32 роки з Краматорська. Програміст. Загинув 18 лютого від 4-х кульових поранень під час перших атак на Майдан.

Сергій Бондарєв

 

Братушко Олексій, 1971 року народження, м. Суми. Загинув на Майдані 20 лютого. 

 

 

 

Вайда Богдан, 58 років. Неодружений. Останнім часом проживав разом з мамою у с. Летня Дрогобицького району. На київський Майдан поїхав 19 лютого. Вже зранку наступного дня, приїхавши до Києва, зателефонував сестрі: "Люба, тут справжня війна! Стріляють...", – після цього розмова обірвалася. Того ж дня по обіді у приймальні Летнянської сільради пролунав телефонний дзвінок. Повідомили про смерть Богдана, який загинув від кулі снайпера-вбивці.

 Васильцов Віталій з Білої Церкви. Чоловікові було 36 років, застрелений на вул. Великій Житомирській, батько двох дітей.

Віталій Васильцов 

 Варениця Роман Михайлович, 35 років. З Яворівського району Львівської області. 20 лютого застрелений на вул. Великій Житомирській.

Варениця Роман 

 В'ячеслав Веремій, журналіст газети  "Вести", 32 роки. Тітушки вистрелили чоловіку в груди. Він помер в лікарні вранці 19 лютого 2014 року через втрату крові від кульового поранення. Без батька залишився 4-місячний син В'ячеслава.

 

 Войтович Назар, 17 років. Студент-третьокурсник кооперативного коледжу в Тернополі. Загинув 20 лютого 2014 року. Назар народився і виріс у селі Травневе Збаразького району. Він був єдиним сином люблячих батьків. Змалку зростав позитивним, умів дружити, не зраджував своїм словам та вчинкам. Серед кола його захоплень почесне місце займала історія.

Особливо ж його притягувала козацька доба. Назар мріяв стати сміливим, рішучим та справжнім козаком. Після закінчення школи він вступив на факультет дизайну кооперативного коледжу в Тернополі. Був сумлінним та старанним учнем.

 

За розповіддю викладача живопису і рисунку Тетяни Панченко, на його малюнках незмінно була деталь української символіки — калина, тризуб, козаки. Хлопець ніколи не пропускав занять без поважних причин. А 20-го лютого чомусь не відвідав заняття. Виявилось, що напередодні увечері він зібрав речі для троюрідного брата і друзів на Майдані та поніс усе до автобуса, що вирушав на Київ. Насправді ж, йому самому нетерпілось стати учасником справжнього революційного Майдану в Києві.

 

Задля цього він заздалегідь підготував власну каску, таємно від рідних поїхав у столицю. На Майдані провів всього дві години. Застрелили Назара із вогнепальної зброї. У червні хлопцеві мало виповнитись 18 років.

Назар Войтович 

 Голоднюк Устим, 20 років, місто Збараж, Тернопільська область. Волонтер Демократичного Альянсу. Помер 20 лютого у готелі "Україна" внаслідок вогнепального поранення в голову.

Устим Голоднюк

 Іван Городнюк, м. Березне, Рівненська область

Помер через хворобу, яку отримав на Майдані (19 лютого Іван повернувся додому з Майдану, адже під час останнього штурму "беркутівцями" його облили водою з водометів і побили. Звернувся до лікарів, почав лікуватися. Але вночі серце молодого чоловіка не витримало і зупинилося
 

 Гриневич Едуард з Волині, 30 років. Убитий 20 лютого.

 

 Гурик Роман. 19 років. Студент Прикарпатського університету, факультету психології. З Івано-Франківська. 19 лютого 2014 року Романа застрелив снайпер близько 12:15. Чітко у висок.

1bdb0d8-roman-guryk
Гурик Роман 

 Сергій Дідич, 44 роки, Депутат Городенківської районної ради Івано-Франківської області від ВО Свобода, 44 роки. Загинув 18 лютого 2014 року.

Сергій Дідич

 Дворянець Антоніна, 62-річна мешканка Броварів. 18 лютого її тіло виявили на барикаді, розташованій на вулиці Інститутській, біля верхнього входу в метро "Хрещатик".

 

Дигдалович Андрій з села Сокільники (Львівська область), 40 років.

 

 Дзявульський Микола з Шепетівки, 56 років. Вчитель географії та біології, член ВО Свобода. Застрелений на Інститутській 20 лютого снайпером. Брав активну участь у громасько-політичному житті міста: обирався депутатом міської ради 1994-1998 років, очолював Спілку підприємців Шепетівщини 2002-2005 років, довгий час працював на викладацькій роботі вчителем георграфії шепетівської школи-ліцею, останній час був помічником народного депутата від ВО "Свобода" Ігоря Сабія. Земляки говорять, що усі зусилля Миколи Дзявульського були спрямовані на патріотичне виховання молоді, він переконував, що в цей нелегкий час неможливо стотяти осторонь будь-яких подій, необхідно бути свідомим українцем, будівничим своєї держави.

Микола Дзявульський

 Дмитрів Ігор з с.Копанки Калушського р-ну Івано-Франківської області. Загинув 20 лютого 2014 року.

Йому було лише 30 років. Впродовж кількох годин його безнадійно розшукували. А близько 17:00 із 17-ї лікарні м. Києва надійшла інформація про те, що Ігор Дмитрів помер.

Ігор Дмитрів

 Жаловага Анатолій з м.Дубляни Львiвськоi обл., 33 роки. Застрелений 20 лютого.

Анатолій Жаловага 

 Жеребний Анатолій з Рудок, Львівської області. 28 років. Працівник Вишнянського аграрного коледжу, представник тамтешньої міськради. Загинув 20 лютого 2014 року від снайперської кулі.

 

Зубенко Владислав з Харкова, який отримав кульове поранення 20 січня 2014 року на вулиці Інститутській в Києві.

Захаров Володимир, 57 років. ІТ-спеціаліст. Загинув під час пожежі в офісі Партії регіонів на Липській. За одними даними, чоловік задихнувся від димових шашок після того, як його побили бітами, обрізками труб і ногами. За іншими даними, застрелений вистрілом в голову.

 

Зайко Яків, 73 роки, Житомир. Народний депутат України 1 (12) скликання, головний редактор журналу "Голос громадянина". 18 лютого 2014 року помер від інфаркту, втікаючи від "Беркуту" на вул. Інститутській.

Зайко Яків

 Капінос Олександр, 29 років, активіст ВО "Свобода", село Дунаїв, Тернопільська область. У 2012 році витримав 12 днів без їжі на знак протесту проти "мовного закону". Під час сутичок на Грушевського 18 лютого в нього влучили гранатою, — каже його друг Михайло Згар. — Йому пробили артерію. Сашка госпіталізували, але в лікарні він помер

Олександр Капінос

 Кемський Сергій, 33 роки, з Керчі. Він працював в Інституті політичних та економічних ризиків і перспектив, писав для "Україснької правди" статті. Загинув 20 лютого 2014 року

Сергій Кемський

 Кіпіані Давид з Грузії. Його тіло знайшли поряд з барикадою біля ЦУМа з двома кульовими пораненнями. Помер у "швидкій". Залишився однорічний син

Дато Кіпіані. Фото з Facebook Вахтанга Кіпінаі

 

Корчак Андрій Стрій, Львівська область. На Майдані був із листопада, завжди стояв на передових. Напередодні загибелі телефонував до брата Юрія та говорив, що має нехороше відчуття. Потім вдруге повідомив, що по Інститутській наступає Беркут, а за дві години зателефонував медбрат і сказав, що в Андрія розбита голова, схоже на черепно-мозгову травму, і його не можуть реанімувати. Помер Андрій у столичній лікарні N17. Походив він із сім'ї колишніх репресованих.

Був неодружений. Дев'ять років тому поховав батька, жив з 81-річною матір'ю. Працював на місцевих будівництвах, післ звільнення з роботи їздив на заробітки до Чехії.

 Костенко Ігор, 22 роки, студент-географ, з м. Львова. Загинув 20 лютого 2014 року.

Ігор Костенко

 Кіщук Володимир Запорізька обл. 1956 р.н. Загинув 18 лютого у Києві під час сутичок між мітингувальниками та "беркутівцями". Проломлена голова в районі потилиці. Тіло виявили у Будинку офіцерів

 

Котляр Євген, 33 роки, з Харкова. Як написав на Facebook Володимир Чистилін, його знають у "Зеленому Фронті" по подіях у парку Горького. Був вбитий 20 лютого.

Євген Котляр 

Креман Іван з Кременчука. Загинув 20 лютого на Інститутській.

 

Корнєєв Анатолій, 1961 року народження. Військовий, сільський голова села Руда Кам"янець-Подільського району. Помер від снайперського пострілу в серце.

 

 

Коцюба Віталій зі Львова, 31 рік. Народився в селі Вороблячин Яворівського району Львівської області. 

Загинув 20 лютого 2014 року від вогнепального поранення. Залишив молоду дружину та двох діток.

Віталій Коцюба

 Кульчицький Володимир з Києва, 1949 р.н. Куля пройшла на виліт в серце, застрягла в одязі. Друга влучила йому в живіт.

 

Дмитро Максимов. Загинув 18 лютого 2014. Срібний та бронзовий призер з дзюдо Дефлімпійських ігор у Софії. Вибухом гранати йомувідірвало руку. Загинув хлопець від втрати крові у Будинку Профсоюзів.

Мовчан Андрій, 34 роки, Київ. Працював у театрі ім. Франка освітлювачем, член Демократичного Альянсу. Загинув від вогнепального поранення в голову 20 лютого 2014 року

Андрій Мовчан

 Мойсей Василь. 21 рік, Активіст Ківерцівської міської організації ВО "Свобода" Волинської області. Загинув 20 лютого 2014 року

Василь Мойсей 

 Мельничук Володимир, 22.08.1974 р.н. Стояв з дружиною під колонадою на жовтневому, снайпер поцiлив в шию, забрали до готелю Україна, потім транспортували до 17 лiкарнi, ввечері помер. Залишились стара мама і дружина

 

Наумов Володимир Народивсь в с. Шевченки Добропільського району Донецької області в день народження Шевченка. Любив Шевченка. Знав Кобзар напам'ять. В селі залишилась 85-річна мама, дружина та трьоє дітей. За позовом серця поїхав на своїй машині на Майдан. В результаті був викрадений і задушений. Знайдений метрвим на Трухановім острові.

 

Опанасюк Валерій, Рівне. 1971 року народження. Загинув 20 лютого від снайперської кулі, залишивши дружину вдовою, а чотирьох дітей - сиротами. Найменшій дитині - сину - два роки, найстаршій доньці - 12.

 

Пантелеєв Іван (прізвисько Креман), Краматорськ, 1981 р.н..Помер 20 лютого на Інститутській від кульового поранення у серце. 

 

 

Пагор Дмитро, Хмельницький, 21 рік. Загинув від кулі в голову біля стін СБУ у Хмельницькому близько восьмої години вечора 19 лютого 2014 року.

 

 Павлюк Володимир, Коломия, біля 40 років

 

Паньків Микола, с.Лапаївка Львівської обл., 39 років

 

Паращук Юрій м. Тальне, Черкаська обл, 1966 р.н. В одних списках загиблих значиться, що він був жителем м. Тальне, Черкаська обл. В інших, - що Харкова. Член ВО "Свобода".

Отримав кульове поранення у потилицю під час відступу силовиків з барикад на вулиці Інституцькій 20 лютого 2014 року.

 

 Пасхалін Юрій з Черкаської області, 1984 р.н. Загинув 20 лютого 2014 року у Києві від 3-х вогнепальних поранень в спину і пневматичного поранення.

 

 Плеханов Олександр, 22 роки. Загинув 18 лютого.

 

 Полянський Леонід, приблизно 35 років.

 

Прохорський Василій, 33 роки. 18 лютого був на Майдані і з того моменту не виходив на зв'язок, був у списку зниклих. Із ФБ: "18.02.14 после работы в 17 час. поехал на Майдан. В 19 час. уже на связь не выходил. Ночевать не пришел. На работу утром не вышел. Друзьями найдены около Михайловского собора его куртка и телефон. Сегодня ходили на опознание - выбиты зубы, весь синий..." Тіло упізнали 22 лютого 2014 року.

Василій Прохорський

 Саєнко Андрій з Фастова (Київська область), 1962 р.н.

Андрій Саенко

 Сердюк Ігор, 40 років. З Кременчука, Полтавська область. Чоловікові вистрелили з обрізу в обличчя. "Він будував барикаду, носив мішки. Під час цього на нього та інших активістів напали тітушки та "беркутівці". Зразу була сутичка, потім хтось вистрелив Ігорю в упор в обличчя, — розповів Сергій Полюхович, заступник голови кременчуцького "Майдану"

Ігор Сердюк

 Сміленко Віктор, 1961 р.н. Кіровоградська область, Бобринецький район, с.Борисівка. Загинув 20 лютого

 

Смолинський Віталій Уманський район, с. Фурманівка. Загинув 20 лютого.

 

Сольчаник Богдан, 29 років. Історик, викладач. Працював на кафедрі нової та новітньої історії України УКУ. Закінчив бакалавріат з історії, магістерку з соціології (обидві здобуті у Львівському національному університеті імені Івана Франка), незакінчений докторат у Варшаві. Проводив конференціі та літні школи в Україні та закордоном.

Сокольчаник Богдн

 Тарасюк Іван, Волинська область, смт Олика. Дата народження - 28 січня 1993 року. 20 лютого 2014 року загинув на Майдані від вогнепального поранення.

Іван Тарасюк 

 Ткачук Ігор, 1975 року народження. Мешканець Великої Кам'янки Коломийського району Івано-Франківської області. Загинув від пострілу снайпера 20 лютого 2014 року. Осиротіли троє діток - 17 років, 11  та кілька місяців.

Ігор Ткачук

 Точин Роман, 44 роки, м.Ходорів Львівської області. Загинув на Майдані 20 лютого 2014 року

 

 Іван Бльок (або Тур - це прізвище його дружини ,але так його теж називали ), 40 років. Жив у місті Городок Львівської області. Приватний підприємець. 20 лютого 2014 року на Інститутській він загинув від кулі снайпера. Без батька залишилися донечка і маленький син.

Іван Бльок (Тур) 

 Ушневич Олег, Дрогобич 1982 р.н. Загинув 20 лютого. Застрелений спайпером на Інститутській біля Жовтневого палацу. Народився в Дрогобичі в сім’ї працівників ВАТ НПК "Галичина" Михайла та Євгенії Ушневич. Багатьом працівникам нафтопереробного активіст запам’ятався під час похорону його матері у 1985 році: Євгенія Ушневич померла під час пологів, народивши Олегові брата. Тоді трирічний Олег, не усвідомлюючи, що сталося, ніжно та беззахисно тулився до своєї бабці. На Майдані в Києві Олег Ушневич був з першого дня. Його добре знають на Сколівщині, де після закінчення вишу вчителював. В останні роки виїжджав на заробітки за кордоном.

Олег Ушневич 

 

Олег Ушневич

 

Черненко Андрій, 35 років. Народився у селі Слободо-Петрівка, Гребінківського району, Полтавської області, дитячі та юнацькі роки прожив у м.Черкаси, де досі мешкають його батьки і брати. З 2002 року проживав у м.Київ. За освітою інженер-технолог, отримав ступінь магістра Національного транспортного університету. Працював автоелектриком на станції технічного обслуговування у м.Київ. У 2008-2012 рр. разом з дружиною працював у Посольстві України в Нідерландах. Загинув 18 лютого 2014 р. на Майдані від кулі снайпера. Був доставлений з Будинку профспілок до 17-ї лікарні із проникаючим вогнепальним пораненням грудної клітини. Проте лікарям не вдалося врятувати його життя. Похований у селі Слободо-Петрівка. Залишилися дружина та 7-місячна донька Яна.

 

 

 

Чміленко Віктор 1961 р.н. з Кіровоградської області. Фермер, застрелений снайпером.

Віктор Чміленко

Храпаченко Олександр, 27 років, театральний режисер, м.Рівне. Загинув від кулі снайпера 20 лютого 2014 року

Олександр Храпаченко 

Хурція Зураб з Грузії, 54 роки. Тіло виявили на барикаді, розташованій на вулиці Інститутській, біля верхнього входу в метро "Хрещатик". Проживав у Кіровограді. Помер від серцевого нападу.

 

Чаплінський Володимир, Обухів. Його дружина працює в дитячому садку, у сім'ї - 2 дітей. Син та мала донька.

Володимир Чаплінський

 

Володимир Чаплинський 

 Черненко Андрій, 35 років. З Києва. Загинув 19 лютого 2014 року. Без батька лишилася 7-місячна дитина...

Андрій Черненко 

 Царьок Олександр з с. Калінін, Васильківський район Київської області. Загинув біля Жовтневого палацу.

 

 

Цепун Андрій, 35 років. Київська область, Васильківський район, село Кожухівка. Мав дружину та 8-річного сина. Андрій був у команді активістів, які ввечері 20 лютого блокували в'їзд до столиці з Гостомельській траси. В районі опівночі втомлений пішов один додому. За декілька годин  дружина підняла тривогу, але дзвінки в лікарні та морги результатів не дали. Пізніше жінці подзвонили з моргу лікарні швидкої допомоги і повідомили, що тіло було виявлено на вулиці Верболозна зі слідами побиття і смертельної черепно-мозковою травмою.

Шаповал Сергій 1969 р.н. з Києва. Знайшли померлим в Будинку офіцерів

Сергій Шаповал 

 Щвець Віктор, 8 жовтня 1957 р.н., с. Гатне Києво-Святошинського району Київської області. 

Близько першої години ночі з 18 на 19 лютого отримав три вогнепальні поранення в черевну порожнину на Майдані. Швидка забрала Віктора Миколайовича до лікарні, але він помер по дорозі. Без батька залишилась дитина.

Швець Віктор

Шилінг Йосип, 61 рік, з Дрогобича (Львівська область). Разом з дружиною Анною народили та виховали 2 дочок, які подарували дідусеві та бабці чотирьох внучок.

За професією – будівельник. Останні роки часто їздив на заробітки до Італії. Дружина Анна працює в Італії.

На київський Майдан їздив кілька разів, затримувався там надовго. Хотів жити у вільній, заможній країні – аби внуки не шукали щастя по закордонах. Загинув 20 лютого від пострілу в голову біля Жовтневого палацу.

 

Шимко Максим. 33 роки, м. Вінниця. Загинув 20 лютого 2014 року. Останній запис, який чоловік залишив на своїй стоірнці у "ВКонтакте" 18 лютого - "За Україну!!!!!!!!!!!!! Всі хто може їдьте в Київ !!!"

Максим Шимко

 Щербанюк Олександр, Чернівці, 46 років. уучасник всіх виборчих перегонів, керівник партійної первинки "Батьківщини". Снайпер вцілив у нього просто біля чернівецького намету "Батьківщини", повідомляє прес-служба обласної організації партії ВО "Батьківщина". За даними "Буковинської правди" в Чернівцях Олександр Щербанюк працював приватним підприємцем, займався будівництвом, переважно виконував плиточні роботи. В нього залишилась дружина, хвора мама і двоє дітей - син, який навчається в 9-класі та 20-річна донька. Він був дуже активним політичним активістом. На Майдані був з самого початку з перервами.

 

Мазуренко Павло, 41 рік, відвідував мітинг на Євромайдані. Був побитий охоронцями на даху торгового будинку, що на вулиці Гната Юри.  20 грудня відмовився від госпіталізації швидкою допомогою. Помер 22 грудня в реанімації Київської міської клінічної лікарні № 12 від двосторонньої пневмонії.

 Синенко Сергій. Активіст Автомайдану Запоріжжя. Батько чотрьох дітей.  13 лютого 2014  автомобіль "Тойота" разом із власником всередині згорів на дорозі між селами Червоний Яр та Івангород в Запорізькому районі. За попередньою інформацією, займання сталось через те, що невідомий вистрілив у бензобак автомобіля, від чого той спалахнув. Труп було опізнано за аналізом ДНК. У відео зверненні відповідальність за вбивство взяли на себе т.зв. "Привиди Севастополя". На похорони прийшло близько 100 осіб.

 

Вічна Пам'ять та Слава Небесній сотні Майдану!

 

За матеріалами

Українська Правда

 

Espreso.tv

 

{module mod_knopka_comments}

 


Продовжуємо ставити підписи і поширювати петицію до Португальского уряду щодо передання приміщення московського посольства у Лісабоні для потреб українських переселенців.
Московити повинні платити за вчинені злочини вже тепер!

!!!Petição pública para que o actual edifício da Embaixada da Federação Russa em Lisboa, na Rua Visconde de Santarém, 57, seja transformado num centro de acolhimento para deslocados, vítimas da agressão!!!


O seu apoio é importante, independentemente do valor que está disponível a doarimage


Центр допомоги українським біженцям «Всі тут»

45

8888814

Rádio Digital Comercial Ucrâniaradio comercial ucrania sq oficial new2312


 

ban23


Читати Українською!

Бібліотека у Португалії

R. Saco 1, 1150-311 Lisboa

85

Громадське незалежне
телебачення 
«Тризуб TV»

tryzub tv

Книга пам'яті


УГКЦ у Португалії

Розпорядок Богослужінь



Уроки португальської мови


Відеоархів Спілки:

Статистика
Перегляди статей
14861058
Лічильник

Українська рейтингова система