Ще не вмерла Україна

Надрукувати
Створено: 05 листопада 2009 Дата публікації Перегляди: 5878

Микола Златьєв

Ще не вмерла Україна, але вже вмирає
Ненаситна вовча  зграя її розриває.
Розриває її серце і тіло, і душу,
Боляче на це дивитись боронити мушу.

Чи під кобзу співатиму, а чи під гітару,
Хай  пісні мої долинуть  Холодного Яру.
Просипайтесь козаченьки, що довго поснули
Помститися вурдулакам що совіть забули.

І коли ж ви наїстеся вовки ненаситні,
То білії, то червоні, то жовто-блакитні.
І коли ж  ви нап'єтеся вже людської крові,
Пили її пани старі, тепер пьють вже нові.

Нічого для вас немає у світі святого,
Бо молитесь на промені тільця золотого.
Вже забули ви накази Тараса і Бога,
Встеляться кістьми  людськими в пеклі вам дорога.

Кожен злодій, ледацюга хоче керувати,
Щоб собі шматків жирненьких побільше урвати.
Правителі України бандюки, злодії
Доки вам іще сидіти в народу на шиї?

Чи ждете ви коли мертві з могил підіймуться,
Вам людськії тоді сльози в пеклі відільються!
Ще не вмерла Україна, але вже вмирає,
Вовча зграя безжалісно її розриває.

Вдома бийтесь брати мої,
За кращую долю.
Не шукайте на чужині ні щастя, ні волю.