Парламентські слухання «Українська трудова міграція: стан, проблеми та шляхи їх вирішення» від 03 липня 2013 року (стенограма)

Надрукувати
Категорія: Новини , Україна
Створено: 09 липня 2013 Дата публікації Перегляди: 2844
ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ

Українська трудова міграція: стан, проблеми та шляхи їх вирішення

Сесійна зала Верховної Ради України 03  липня 2013 року, 15 година

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОШУЛИНСЬКИЙ Р.В.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу організаторів допомогти людям, які прибули, ще є вільні місця для того, щоб можна було всім сісти. Наперед прошу вибачення за те, що ми сьогодні зустрічаємося, власне, в цій залі, а не в сесійній залі, з огляду на рішення Верховної Ради  сьогодні проводити пленарне засідання в сесійній залі Верховної Ради. У нас було два рішення: або переносити все-таки на пізнішій час сьогоднішні наші парламентські слухання, або все-таки вибрати цю залу для того, щоб можна було сьогодні поспілкуватися.

Я надіюся, що все-таки ми в тісноті, але так, що ми одного знаємо, відчуваємо, ближче один до одного, а не у великій сесійній залі. Сьогодні наші всі виступи також будуть записані і будуть трансльовані по телеканалу "Рада", цей запис буде. Так що всі наші зауваги, всі наші проблеми, які сьогодні будуть оголошені і висловлені, навіть ті, які не встигнемо, а по запису я бачу, величезна кількість людей сьогодні приїхали з величезних кутків не тільки України, а і світу, які зі своїми проблемами і пропозиціями сьогодні прибули до нас.

Отож, шановне товариство, від імені Верховної Ради  хочу подякувати всім вам, що знайшли змогу і відгукнулися на запрошення взяти участь у наших парламентських слуханнях. Питання, яке ми сьогодні будемо обговорювати, важливе і актуальне. Трудова міграція – це загальносвітовий процес. Однак, в Україні  він став практично заганальнонаціональним явищем. Щороку за кордон тільки легально за статистикою працевлаштовується близько 50 тисяч громадян України. Головним фактором, що стимулює трудову міграцію, звісна річ, це розбіг в оплаті праці. За даними соціологічних опитувань, Держстат спільно з Інститутом демографії і НАНУ, середньомісячний заробіток одного трудового мігранту становить 930 доларів США. Це практично втричі більше те, що отримує сьогодні працівник в Україні, це приблизно за статистикою – 330 доларів.

Якщо ми порівнюємо заробітки, наприклад, з європейським рівнем  це просто величезна різниця.  Робітник у Європейському Союзі, наприклад,  в Європі середньостатистичний отримує до 40, там  у Німеччині до  40 євро на годину, якщо в Україні ця цифра сягає 2-2,5 долара. Ця цифра  у Скандинавських країнах  ще вище, там до 80 євро на годину.

Точна кількість трудових мігрантів, яка виїхала з України, на сьогоднішній день невідома. Практична Україна не знає кількості людей, які виїхали за  кордон. Станом на кінець 2008 року Український центр  соціальних досліджень  оцінював чисельність наших  громадян, що працюють  за кордоном, у 4,5 мільйона  осіб.  Більшість наших  громадян, виїжджаючи  за межі України   за туристичними або приватними  візами, працюють за кордоном без  необхідних документів, що негативно впливає звісна річ на їхній  соціальний статус.

Міжнародна організація з міграції оцінює кількість трудових  мігрантів з України  у  2,5  мільйони осіб, половина з яких працює у Російській Федерації, а інша  - в державах  Європейського Союзу. Найбільше наший громадян виїжджає на  роботу до   Італії, Чехії, Польщі, Угорщині, Іспанії та Португалії.

Разом  з тим є сьогодні   тенденція в Україні на зменшення виїзду  трудових мігрантів, але розуміємо, що це не є заслуга Україна, а я думаю, що всі ви свідомі того, що це є так звана соціально-економічна фінансова  криза  у Європейському Союзі перша за все. І кількість робочих  міць… і безробіття збільшується у Європейському Союзі, і кількість робочих місць   зменшується у Європі зокрема.  У травні  2013 року рівень  безробіття  у Європейському  Союзі перевищив вже 12 відсотків. У середньому кожен  четвертий  громадянин ЄС віком  від 18 до  25 років безробітний.  У Греції та Іспанії у цій віковій категорії  немає  роботи  кожен другий громадянин.  Офіційний рівень  безробіття, ми ж говоримо по статистиці, у  6 разів нижче ніж  у Єврозоні. Уявляєте так, що  дає наша офіційна статистика.

Є проблема в Україні  щодо офіційної трудової міграції перш за все молоді. Враховуючи те, я думаю, що ви чули,  опитування серед  молоді 80 відсотків стундентів виявляють бажання поїхати вчитися закордон і по завершенню навчання залишатися там. Це величезна сьогодні проблема, яка стоїть перед Україною.

Масовий виїзд за кордон молоді обертається для нас втратою свіжих ідей, інновацій та кращих фахівців в майбутньому. Так само в перші 10-15 років Незалежності ми спостерігали виїзд за кордон українських вчених.

За останні роки кількість українських науковців скоротилось у три рази. Доктори, кандидати наук, наприклад, фізики, біологи масово виїжджає закордон, де є кращі зарплати, розвинута матеріально-технічна база та головне фінансування науки. Найбільше українських вчених працюють у США, Росії і Німеччині. Німеччина є однією з країн-лідерів в Європейському Союзі за кількістю фахівців медичної галузі, які виїхали з України. Щороку на роботу за кордон виїжджають кілька тисяч українських лікарів. Країною-лідером, де тепер працюють найбільше наших фахівців є Росія.

Щороку з України виїжджає близько 6 тисяч кваліфікованих АТ-спеціалістів. Тобто ця галузь, яка в Україні і є одна з найвисокооплачуваних, навіть в цій галузі ми втрачаємо величезну кількість наших фахівців, які виїжджають закордон.

Наші трудові мігранти відіграють значущу роль в підтримці економіки України. Заробляючи за кордоном кошти, переказують їх на Батьківщину з метою підтримки та утримання своїх сімей, вкладають зароблені кошти в індивідуальне будівництво, освіту своїх дітей, розвиток сімейного бізнесу.

У 2012 році за даними Міжнародної організації з міграції українські заробітчани переслали на Україну 7,5 мільярдів доларів США. Це є близько, за порівнянням, в півтора, на півтора мільярда більше доларів ніж вклали інвестори протягом цього ж року в Україну. Тобто, це можемо говорити, що сьогодні трудові мігранти – це є найбільші інвестори сьогодні в Україну.

Мінімум 10 відсотків заробітчан створили закордонний власний бізнес. Майже всі вони спершу намагалися відкрити власну справу на Батьківщині, однак натикалися на численні бюрократичні бар'єри, що говорить про існування широкого поля для законодавчої роботи в частині спрощення ведення бізнесу в Україні.

В цілому в переліку основних причин, через які українці готові виїхати закордон вони називають: неможливість самореалізації,  бюрократизованість державних процедур, корупція, правова незахищеність і невіра у перспективу країни. Це основні проблемні питання, над вирішенням яких мають спільно працювати органи законодавчої і виконавчої влади.

Тому, що від  вирішення питання міграція створення сприятливих умов праці в середині країни, забезпечення конкурентного рівня заробітної плати залежить майбутнє України.

З вашого дозволу, я оголошу декілька організаційних питань нашої роботи сьогоднішньої, згідно з Регламентом, ми працюємо до 18-ї години. Практично в нас є близько трьох годин для нашої роботи.

Пропонуємо заслухати доповідь представників виконавчої гілки влади. Надіємося, що до нас прибудуть від Кабінету Міністрів заступник  міністра соціальної політики України Дроздова Лідія. Заступник міністра соціальної праці України Демченко Руслан Михайлович, закордонних справ, перепрошую. До співдоповіді буду запрошувати голову профільного нашого Комітету Верховної Ради з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Пацкан Валерій Васильович. І співдоповідь буду запрошувати Уповновжаеного Верховної Ради України з прав людини Лутковську Валерію Володимирівну.

Отож, я би запропонував, враховуючи велике бажання і великий перелік людей, які записалися на виступи, саме таку форму роботи у доповіді - до 10 хвилин. Доповідь, співдоповіді  - до 7 хвилин і виступаючим прошу вкластися в регламент до 3 хвилин, враховуючи той великий перелік.

Перед тим як я надам слово для доповіді, я з вашого дозволу зачитаю перелік 30 організацій закордонних, які надіслали нам свої пропозиції до цих парламентських слухань, я не буду зачитувати весь перелік цих пропозицій. Я передам ці пропозиції голові профільного комітету Валерію Васильовичу Пацкану. Я тільки зачитаю ті організації, які надіслали для того, щоб можна було озвучити і ті люди, які сьогодні слухають і будуть дивитися телебачення знатимуть, що ці організації також подали свої документи і свої пропозиції.

Це є Григорій Салущак - комісія ……… справах мігрантів. Це  Оксана Огданська-Ващук - громадська організація "Наше право". Юрій Журавель – Українська громадська правозахисна  організація громадян України в Італії "Оберіг", Венеція; Олег Гуцько, Асоціація українських в Португалії "Собор", Лісабон; Роман Рокицький, Об'єднання  українських організацій в Німеччині, Франкфурт; Павло Садоха Спілка українців в Португалії, координатор Комісії УВКР з питань української трудової міграції Ліссабон, Португалія; Марія Курницька, Українська асоціація "Оберіг" в Кантаборії, це Іспанія; Лариса Пономаренко, президент асоціації українців регіону Мурсії, Іспанія; Олександр Яворський, Асоціація українців в Республіці Ірландія; Лариса Ратич, голова іспансько-української Асоціації "Міжнародний прогрес і людство", Іспанія; Мирослава Роздольська, голова Координаційної ради "Нова українська хвиля" США; Горін Оксана, Культурно-освітній центр "Дивосвіт", Мадрид, Іспанія; Іван Онищук, Асоціація християнський рух українців у Португалії, Лісабон; Ольга Вдовиченко, Асоціація "Надія", Брешія, Італія; Володимир Степанюк, Асоціація українців, Сардинія, "Барвінок", Сардинія, Італія; Ірина Сушко, громадська організація …."Без бар'єрів" Україна; Андрій Васькович, "Карітас", Україна; Георгій Клімов, Валенсійський навчальний центр "Престиж", Іспанія; Анжела Шевчук, Християнське культурне товариство українців в Тренто "Разом", Італія; Галина Біжук, культурне товариство "Анна-Софія", місто Варезе, Італія; Алла Мулявка, громада міста Падова, Італія; Оксана Чиж, громада міста Тревізо, Італія; Анна Парув'як, громада міста Віченце, Італія; Ігор Федорків, Культурна громадська організація України "Местре", Італія; Олеся Муйсюк, Культурна асоціація "Україна-Венеція", Італія; Марія Гаврилюк, суботня школа, українська школа "Ерудит", Прага, Чеська Республіка; Ольга Берга Український центр молоді і дітей в Латвії; Городецький …….., Християнське товариство українців в Італії, голова Комісії СКУ з прав людини, Рим, Італія; Шевцова Стефанія, Асоціація "Українська родина", Мурсія Іспанія і Юрій Чопик, українська громада, Іспанія "За права, честь і гідність українців", Мадрид, Іспанія.

Перелік пропозицій він є вагомий і опрацьований, я передаю із задоволенням голові профільного комітету.

Отож, товариство, переходимо до роботи. І я із задоволенням хочу запросити до першого слово голову профільного комітету Валерія Васильовича Пацкана. Прошу, Валерій Васильович, у вас до  7 хвилин. Я, з вашого дозволу, візьму на себе таку функцію годинника, буду попереджати            з огляду на те, що в нас такий момент,  немає інших технічних засобів, буду вас попереджати до закінчення вашого виступу. Прошу.

 

ПАЦКАН В.В.  Доброго дня, шановні учасники наших сьогоднішніх парламентських  слухань. В першу чергу, від імені комітету, від імені всієї Верховної Ради і  себе особисто прошу вибачення   за таку залу, за такий формат  зустрічі. Але  ми прийняли таке рішення разом з Головою Верховної Ради, заступником, щоб все-таки ці парламентські слухання відбулись,  щоб вони відбулись, щоб ми почули проблематику.

Формат наших сьогоднішніх парламентських слухань  буде трошки змінений, разом з комітетом ми сьогодні, на  засіданні комітету, ми внесли пропозицію, що  відійдемо від доповідей, співдоповідей в 20-хвилинні, 30-хвилинні  часові межі. І максимально  надамо виступити вам, слово, щоб  ви зупинились на проблематиці тій, яка буде вас хвилювати.

Що в себе включає трудова міграція? За різними експертними оцінками, зараз від 3 до 5 мільйонів  за кордоном працює громадян України, переважна з них  більшість – це трудові мігранти. Ми є основними постачальниками  до Європейського Союзу та Російської Федерації  наших громадян, які формують там ринок праці. В той же час, виїзд наших громадян за кордон активно впливає  на наш демографічний і соціальний  розвиток нашої країни.  Сьогодні наша держава має від'ємне  сальдо збільшення приросту населення, має від'ємне сальдо  по міграції, таким чином невпинно зменшується і скорочується   приріст нашого населення, з країни виїздить працездатна частина цього населення.

Тільки що  пан заступник Голови, пан  Руслан зупинився на тому, що  біля 80 відсотків молоді хочуть працювати і залишитись за кордоном.  Від нас іде відтік найсильнішого потенціалу,  що в нас є – це молодь, яка має можливість розвиватися, це молодь,     яка має бажання розвиватися, це  молодь, контра  може формувати майбутнє нашої держави і котра   здатна змінити нашу державу, зробити не "пакращення", а покращення в нашій державі. Найчастіше наші громадяни шукають за кордоном роботу, звертаючись до своїх знайомих, близьких, вони попадають через посередників і переважна їх більшість, а якщо в цифрах – це біля 30 відсотків, працевлаштуються  на чорному ринку праці за кордоном. Тобто  вони не мають ні соціального статусу, ні пенсійного забезпечення, вони не мають ні право на відпустку, вони обмежені в своїх правах. За даними національного банку України об'єм міграційного капіталу, що поступає до України через банківську систему і формується на підставі звітності по фінансових операціях з нерезидентами через міжнародні платіжні картки або через перекази, за минулий рік склав близько шести мільйонів доларів... мільярдів доларів, прошу вибачення. Що це означає? Тобто це означає, що наші трудові мігранти переказали в  Україну майже стільки кількість коштів, як ми залучили в іноземних інвесторів. Держава повинні і ми в свою чергу дякувати цим мігрантам, що вони заробляють для себе, для своїх  сімей кошти, не стоять в чергах на соціальну допомогу, не стоять в чергах на якісь соціальні виплати або субсидії і самі себе забезпечують.

Зазначений є лише одним  фрагментом проблем, пов'язаних з трудовою міграцією, основні аспекти цих проблем залишаються невирішеними – це захист наших громадян за кордоном, їх пенсійне, медичне, соціальне забезпечення. Найбільшу проблематику нашої трудової міграції – це розлучення сімей, це розлучення... розірвання наших сімей, виховання нашого майбутнього покоління бабусями, дідусями, це ненадання батьківської опіки, батьківського тепла нашому підростаючому поколінню. Хочу зауважити, що я сам  виходець з Закарпатської області, сам в недалекому минулому також виїжджав за кордон на заробітки, будучи студентом, тому що хотів мати свій власний капітал, хотів сам себе забезпечити. Як і переважна більшість наших членів комітетів також із прикордонних областей, ми знаємо цю проблематику не з тих переказів чи з тих слів, що нам їх хтось розказав, ми її відчули на собі. І ця проблема для нас є основною.

Наш комітет після шестимісячної роботи вніс пропозицію щодо парламентських слухань щодо української трудової міграції. І нас цікавить не лише вас тут зібрати, вислухати – нас цікавить почути від вас конкретні рекомендації, що ми можемо змінити на законодавчому рівні, що ми можемо врегулювати на законодавчому рівні і як ми можемо допомогти тому процвітаючому потенціалу нашої держави, який знаходиться за кордоном, яким чином ми можемо спромогтись дати посил цьому процвітаючому трудовому мігранту повернутись назад, в Україну. Ми б хотіли це почути від вас. І я б просив вас… Ми розуміємо, що дуже мало часу. В 3 хвилини висловитися майже не реально, але максимально висловити свої думки, зупинитись на короткій проблематиці… Якщо хтось не встигне від вас виступити, всі рекомендації будуть напрацьовані комітетом… видані в збірнику, а ті представники зараз державної влади, які тут є, я б хотів, щоб ви звертались із записками до наших представників секретаріату щодо запитань до представників органів державної влади. Ми б хотіли повернути формат наших парламентських слухань в запитання-відповіді. Ми б хотіли, щоб органи державної влади дали максимально вам відповідей. А ті відповіді, які не будуть задоволені на ваші запитання, ми опрацювали і закріпили у себе на законодавчому рівні.

Прошу? Закінчувати? Наголошую, що в проекті рекомендацій будуть внесені корективи та результати наших слухань. Після цього комітет буде пропонувати Верховній Раді України затвердити ці рекомендації парламентських слухань постановою Верховної Ради України. Таким чином, рекомендації стануть обов'язковим  для виконання органами державного управління.

Від себе особисто, від всіх членів комітету запевняю вас, що комітет буде працювати над проблематикою трудових мігрантів, ми не будемо стояти осторонь цих процесів, ми будемо прикладати максимум зусиль  для того, щоби трудові мігранти отримали статус і мали можливість повернутися до України. Дякую всім за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерію Васильовичу.

До співдоповіді запрошую першого заступника міністра закордонних справ Демченка Руслана Михайловича. Є? Немає. Ще не прибув. Є, я прошу вибачення.  Прошу.

 

ДЕМЧЕНКО Р.М.  Шановний пане головуючий, шановні народні депутати, шановні учасники парламентських слухань! Забезпечення захисту прав та інтересів громадян України за кордоном, в тому числі трудових мігрантів, є одним з пріоритетів нашої держави, а відтак є зовнішньополітичного відомства України.

Ця робота забезпечується на системні основі Міністерства закордонних справ по трьом основним напрямкам. Перше. Це договірна правова складова. Друге. Взаємодія з закордонним українцями і трудовими мігрантами. Третя. Це забезпечення консульського захисту українських трудових мігрантів за кордоном.

Зупинюся на кожному з цих напрямків детальніше та розпочну з договірно-правової складової, і як вона забезпечується. В своєму щорічному посланні до Верховної Ради  України Президент Віктор Федорович Янукович чітко наголосив на необхідності забезпечення належного соціального захисту працівників мігрантів за кордоном.

У цьому контексті пріоритетним для нас є спільно з Мінсоцполітики впровадження заходів, спрямованих на укладення двосторонніх угод про соціальне забезпечення з країнами, де постійно перебуває значна кількість українців-мігрантів. Важливим кроком протягом минулих років на цьому напрямку було підписання таких угод з Республікою Польща в травні 2012 року, з державою Ізраїль – у вересні 2012 року.

Важливого значення  мало  набрання   чинності  у  минулому році, 2012-му, також  угод про соціальні забезпечення з Естонією, набула чинності 1 лютого 2012 року, з Португалією 1 березня 2012 року та в рамках СНД Концепції про правовий статус трудових мігрантів і членів їхніх сімей держав-учасниць  СНД з 1 березня 2012 року.

На сьогодні проводиться робота щодо укладення таких угод з Іспанією практично на остаточній стадії погодження, Республікою Білорусь, Бразилією, Люксембургом, Сербією, Чорногорією, Угорщиною. Відповідні заходи вживають також з метою актуалізації відповідної угоди з Німеччиною.

Надзвичайно важливим виміром договірно-правової роботи є забезпечення доступу до українських громадян, для українських громадян до ринків праці та особливо спрощення оформлення віз.

В цьому контексті слід відзначити і досягнути домовленості щодо оформлення безкоштовних національних віз з такими країнами як, наприклад, Польща, Литва, Словаччина.

Водночас найбільш принципового значення мало укладення Угоди між Україною та Європейським Союзом про внесення змін до Угоди між Україною ЄС про спрощення оформлення віз, яка набрала чинності 2 дня тому, а саме 1 липня поточного 2013 року.

Передбачені у зазначеній угоді положення містять  таку важливу можливість для українських трудових мігрантів як оформлення п'ятирічних віз одному з подружжя, дітям, батькам, які відвідують громадян України, що мають дійсний дозвіл на проживання і перебування на території держав членів Європейського Союзу.

Міністерство закордонних справ також активно долучається до роботи з подальшого реформування національного законодавства у міграційній сфері, в тому числі в підготовці Проекту  Закону України "Про зовнішню трудову міграцію" покликаного регламентувати питання пов'язані зі здійснення громадянами України трудової діяльності закордоном та дотримання їхніх прав у цій сфері.

Другою темою, на якій би я хотів зупинитися окремо є забезпечення активної взаємодії із закордонними українцями та трудовими мігрантами.

На виконання доручення Президента України за результатами проведення V Всесвітнього форуму українців, серпень 2011 року, я  дозволю собі нагадати, МЗС було розроблено та виконується Державна програма співпраці із закордонними українцями на період до 2015 року.

В рамках цієї програми  у 2012 році МЗС впроваджено низку цільових проектів з надання конкретної допомоги закордонним українцям на суму більше 2 мільйонів гривень. Йдеться передусім про надання фінансової підтримки українським громадам Польщі і Словаччини для проведення ремонту Українського народного дому в Перемишлі та Центру української культури в Пряшеві.

Фінансову підтримку з проведення науково-освітних та культурно-мистецьких заходів. Надання сприяння розвитку медійної мережі організації української громади в Російській Федерації. Надання допомоги українським школам за кордоном. Реалізація відповідних проектів продовжується і в поточному році.

Третьою складовою в контексті забезпечення захисту прав та інтересів громадян України за кордоном є забезпечення консульського захисту трудових мігрантів. В цьому зв'язку важливо зазначити наступне. Реагуванню на надзвичайні події за кордоном, надання відповідної допомоги у випадку, коли постраждали громадяни України, я маю на увазі оперативне реагування.

Наступне. Проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи серед українських  громадян стосовно особливостей працевлаштування за кордоном і безпосередньо в країні їх перебування. Забезпечення належного захисту прав та інтересів трудових мігрантів в місцях їх компактного проживання. Захист українських моряків за кордоном, розширення консульської присутності в країнах, де проживає значна кількість українців, в тому числі, шляхом застосування інститутів почесних консулів України. Забезпечення співпраці з Центральною виборчою комісією умов для вільного волевиявлення громадян України, які на момент проведення виборів, виборчих процесів перебувають за кордоном. Також сприяння боротьбі з торгівлею людьми, рядом інших напрямків.

Хочу підкреслити, що в цій роботі міністерство керується наступним принципом. Кожен співвітчизник за кордоном має отримувати від консульських посадових осіб України всю необхідну допомогу. Без відносно до статусу перебування його за кордоном. Лише в 2012 році закордонними дипломатичними установами було надано сприяння більше тисячу українським громадян у поверненні  недоотриманих заробітних коштів. Надано матеріальну допомогу більше 200 громадянам України,  які потерпіли за кордоном на рахунок консульського фонду, за рахунок консульського фонду на суму близько 60 доларів США.

підсумовуючи, хочу наголосити, що Міністерство закордонних справ України вживає і надалі вживатиме необхідних заходів  з метою забезпечення захисту прав і інтересів трудових мігрантів за кордоном, збереження їхніх зв’язків з батьківщино. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую, Руслан Михайлович, прошу сідати. До слова запрошую для доповіді заступника міністра соціальної політики України – Дроздову Лідію Миколаївну, прошу.

 

ДРОЗДОВА Л.М. Шановний Руслане Володимировичу, шановні народні депутати, шановні учасники слухань! У своєму виступі я хочу приділити увагу питанням, які характеризують сучасний стан трудової міграції, розкрити проблеми у цій сфері і окреслити шляхи їх вирішення.

Як відомо, зовнішня трудова міграція пов’язана із впливом низки соціально-економічних чинників. Зокрема, на трудову міграцію впливають: перш за все, розбіжності в рівні економічного розвитку окремих країн, наявність розбіжності в розмірах заробітної плати, рівень безробіття, рівень соціального захисту населення та можливості для продуктивної зайнятості на національному ринку праці.

На сьогоднішній день зовнішня трудова міграція громадян України набула значних обсягів та характеризується стабільністю міграційних потоків. Це підтверджують дані обстеження трудової міграції громадян України, проведеної у 2012 році Державною службою статистки України разом з Інститутом демографії та соціальних досліджень імені Птухи, за сприяння європейського Союзу, Міжнародного бюро праці та Міжнародної організації з міграції. Проведене обстеження показало, що в період з початку 2010 до середини 2012 року за кордоном працювало або шукало роботу 1,2 мільйона громадян України. Аналогічне обстеження, що проводилось у 2008 році, показало цифру 1,5 мільйона осіб, однак воно охоплювало період у 3 роки. Тому можна вважати, що чисельність громадян України, які виїжджають на роботу за кордон, суттєво не змінилася.

Отримані дані свідчать, що серед трудових мігрантів переважають чоловіки, частка яких складає 66 відсотків. Інтенсивніше до трудових міграцій залучається сільське населення, яке складає 54 відсотка від загальної кількості   трудових  мігрантів.

Однак, якщо брати співвідношення трудових мігрантів до   загальної   чисельності населення, то  із сіл виїжджає 6,3 відсотка мешканців, а з міст  лише 2,2 відсотки.

Потоки трудових міграцій  мають доволі чітку географічну спрямованість. Найбільшими  країнами-реципієнтами вітчизняної робочої сили  є Російська Федерація - 43,2 відсотка, та  європейські країни: Польща  - 14,3 відсотка, Італія – 13,2 відсотка, Чехія – 12,9 відсотків, Іспанія – 4,5, Німеччина – 2,4 відсотка, Угорщина та Португалія по 1,8  відсотків. Серед українських трудових мігрантів високу частку  становлять мешканці Західних регіонів країни, звідти на заробітки виїздило близько 11 відсотків населення. У Центральних та Північних  регіонах  участь  у трудовій міграції  значно нижча,  лише 1 відсоток населення.

Освітній рівень  трудових мігрантів  був нижчим, ніж серед зайнятого населення України, однак дві третини  трудових мігрантів  мали повну загальну середню освіту. Закономірно, що  трудові мігранти  з низьким рівнем  освіти працюють переважно на робочих місцях, що не потребують високих професійних  навичок. Водночас, серед  трудових мігрантів близько 30 відсотків  мають вищу, або неповну вищу освіту,  але при цьому у високотехнологічних галузях  за кордоном працюють    лише 11 відсотків українських трудових  мігрантів. Найпоширенішими видами економічної діяльності трудових мігрантів  є: будівництво, робота у домашніх господарствах,  в аграрному секторі та  сфері послуг. Як вже повідомлялось і Русланом Володимировичем наголошувалось,  дані про співвідношення середньої місячної заробітної плати  в  Україні і в інших країнах – це доводить ще раз,  що для сповільнення міграційних процесів необхідний  активний розвиток національної економіки  та створювати високооплачувані робочі місця.

Поширення  трудової міграції українців тягне за собою численні проблеми як для економіки, так і для  соціальної сфери. Серед них  хотілося б виділити наступні, відтік кваліфікованої робочої сили з країни, інколи на безповоротній основі. За роки  незалежності України  міграційне сальдо складає мінус 720 тисяч осіб.

Друге. Ризики  порушення прав та свобод громадян України за кордоном, особливо серед тих, хто працевлаштовується  в іноземні країни незаконно. Ризики руйнування    сімейних відносин та збільшення кількості дітей, які потребують додаткової опіки з боку держави, оскільки зростають  у сім'ях, де один  або обидва батьки працюють за кордоном. Погіршення демографічної ситуації в Україні внаслідок виїзду молоді за кордон, середній вік трудових мігрантів, які виїжджають за кордон – 37 років. Серед тих, хто сьогодні хотів би виїхати на заробітки за кордон частка людей віком 15-34 роки становить 50 відсотків. Економіка втрачає найактивніших громадян, які б могли працювати або започаткувати власний бізнес в Україні. Головним чинником, який сповільнює трудову міграцію, є створення високооплачуваних робочих місць. Уряд здійснює низку заходів в цьому напрямі. Для сприяння ефективній зайнятості населення, стимулювання роботодавців до створення нових робочих місць, розвитку підприємницької ініціативи населення в 2012 році був прийнятий Закон України про зайнятість населення.

Основними новаціями цього закону є стимулювання роботодавців до створення нових робочих місць, зокрема шляхом компенсації єдиного соціального внеску, надання стартових виплат у  розмірі десяти мінімальних заробітних плат молодим спеціалістам, які погодилися працювати у сільській місцевості за потрібними державі спеціальностями та забезпечення їх житлом. Громадяни віком від 45 років, як мають страховий стаж не менше 15 років, можуть отримати ваучер для оплати прискореного навчання  новій професії або підвищення кваліфікації. У минулому році було прийнято програму сприяння зайнятості населення та стимулювання створення  нових робочих місць на період до 2017 року. Очікується, що реалізація цих документів дозволить суттєво пришвидшити створення нових робочих місць, сприятиме зростанню заробітною плати та стимулюватиме офіційне працевлаштування.

Також 1 червня минулого року сторонами соціального діалогу та урядом підписано національну трьохсторонню угоду про зайнятість та робочі місця. Угода розрахована на п'ять років і передбачає реалізацію ряду конкретних ініціатив, які покращать ситуацію на ринку праці, сприятимуть збільшенню рівня зарплат та професійному зростанню працівників. Розроблено проект Закону України про зовнішню трудову міграцію, який передбачає закріпити права трудових мігрантів та членів їх сімей і встановити ступінь відповідальності держави перед ними. На сьогодні утворено експертну робочу групу із доопрацювання законопроекту, до складу якої входять представники центральних органів виконавчої влади, соціальних партнерів, наукових установ, громадських та міжнародних організацій.

На виконання плану заходів щодо інтеграції мігрантів в українське суспільство на 2011-2015 роки проводиться інформування українських мігрантів, які повернулися в Україну, з питань зайнятості, провадження підприємницької діяльності та соціального забезпечення. На постійній основі проводиться інформаційно-роз'яснювальна робота.

На сьогодні пріоритетом для нас є посилення соціального та правового захисту трудових мігрантів шляхом укладання двосторонніх та приєднання України до багатосторонніх міжнародних договорів. Україна є стороною Європейської конвенції про правовий статус трудящих-мігрантів, Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів та протоколу до зазначеної угоди, який регулює процеси прикордонної міграції в рамках СНД.

Україна ратифікувала Конвенцію про правовий статус трудящих-мігрантів і членів їх сімей держав-учасниць СНД та Угоду про гарантії право громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення.

Русланом Михайловичем Демченком вже наголошувалося про договірно-правову роботу. Я на цьому питанні не буду зупинятись.

Для посилення соціально-правового захисту трудових мігрантів, які знаходяться за кордоном, підготовлені наступні заходи і здійснені кроки. Це прийняття Закону України "Про зовнішню трудову міграцію", прийняття Державної програми повернення та реінтеграції трудових мігрантів, підписання угод про соціальне забезпечення трудових мігрантів з Російською Федерацією, Іспанією, Німеччиною, Сербією, Чорногорією, Білоруссю, Бразилією, Угорщиною, Люксембургом.

Ми всі добре розуміємо, що на сьогоднішньому етапі соціально-економічного розвитку країни неможливо забезпечити всіх бажаючих високооплачуваними робочими місцями. Інтенсивність процесів трудової міграції прямо пов'язана із станом економіки, тому лише динамічний розвиток економіки, залучення інвестицій та створення якісних робочих місць можуть надати зворотності міграційним процесам.

За останній рік в Україні вдалося досягти певних результатів. У минулому році в порівнянні з минулим роком, попереднім, 2011-им, чисельність зайнятого населення віком 15-70 років збільшилась на 30 тисяч осіб і становила 20 мільйонів 354,3 тисячі осіб. Рівень зайнятості населення зазначеної вікової групи зріс з 59,2 відсотків до 59,7 відсотків, чисельність безробітного населення віком цієї вікової групи зменшилось на 75 тисяч осіб. Рівень  безробіття населення  знизився на  чотири  нуль чотири десятих відсотка. Як відомо, цього  року  уряд започаткував  масштабну Державну програму активізації розвитку  економіки розрахована на 2013-2014 роки. В рамках цієї програми  передбачається реалізація великої кількості інвестиційних  проектів і відповідно створення нових робочих місць. На які результати ми очікуємо?

В результаті реалізації нового Закону України  "Про зайнятість населення", програми сприяння зайнятості населення та  програми активізації розвитку економіки очікується: зростання рівня зайнятості до  2017 року, параметри до  63,7 відсотка   і буде  коливатися 64,3 відсотка; зниження рівня безробіття до 6,3-6,6  відсотка  серед населення цієї вікової групи.

Такий концептуальний підхід до політики у сфері зайнятості та втілення у життя всіх перелічених заходів не лише  суттєво розширить можливості для реалізації  права громадян на працю, але і створить умови для повернення трудових мігрантів та   їх продукт…. зайнятості на  національному ринку праці.

На завершення хочу зазначити, що додаткові заходи для вирішення проблем,  пов'язаних  із трудовою міграцією, будуть розроблятися з врахуванням рекомендацій Верховної Ради України. Дякую  за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу сідати.

До співдоповіді запрошую  Уповноваженого Верховної Ради України  з прав людини  Лутковську   Валерію Володимирівну. 7 хвилин. Прошу.

 

ЛУТКОВСЬКА В.В. Дякую  дуже, шановний головуючий, шановні учасники  парламентських слухань. Я навіть спробую не використати свої 7 хвилин  у зв'язку   із тим, що мені так само, як  власне  всім у цій  залі,  важливо послухати скоріше вас,  ніж проголосити те, що ми можемо сказати. Поясню, чому. Давайте говорити відверто.

Те, про що зараз говорили,  у тому числі і урядовці, це практично вирішення проблем офіційної, легальної трудової міграції. За рахунок  міжнародних угод, міжнародних конвенцій і так далі  можна вирішити проблеми  легальних трудових мігрантів. І тоді, дійсно, домовитися з країною, в якій  людина працює, про те, що частину пенсії  за відпрацьований  стаж  можна  отримувати в Україні, а частину  пенсії, якщо людина відпрацювала на території іншої держави має заплатити та держава. Це дійсно можливо зробити. Але давайте говорити відверто, більшість трудових мігрантів, які зустрічаються із проблемами – це трудові мігранти, які працюють нелегально. І практично за, принаймні нашими даними і, я думаю, що це досить оптимістичні дані, я думаю. Що це не зовсім об'єктивна інформація, лише кожен третій з трудових мігрантів працює за письмовою угодою про працевлаштування. А це означає, що дві третини залишаються абсолютно беззахисними і, більше того, залишаються по суті з не встановленим статусом на території цієї держави. І ми можемо тільки, і якщо, скажімо, стосовно легальних мігрантів, ми можемо представити собі, з якими проблемами вони стикаються, це і проблеми соціального забезпечення, пенсійного забезпечення і так далі, то ми навіть уявити собі не можемо ті проблеми, з якими стикаються нелегальні мігранті.

Крім того, над чим має задуматись держава і що держава обов'язково має вирішити – це питання соціального сирітства тих дітей, які залишились в Закарпатських селах, в селах Івано-Франківщини, в селах Луганської області, де батьки поїхали, пересилають гроші, діти мають ці гроші і витрачають ці гроші, витрачають нерозумно, виходячи з свого дитячого розуміння необхідного, але при цьому залишаються без відповідної турботи, без відповідного нагляду з боку родини, з боку батьків. І це величезна проблема, яку держава так чи інакше має вирішувати – питання соціального сирітства, інакше ми втратимо ціле покоління тих дітей, які виросли практично без догляду своїх батьків.

Тому, власне, й мені на сьогоднішній день так само як і керівнику комітету, і я вдячна за таку позицію Валерію Васильовичу, дуже важливо послухати, власне, ваші точки зору, послухати ваші враження від тих проблем, з якими зустрічаються трудові мігранти, а там потім будемо спільно думати про те, яким чином ці проблеми вирішувати, можливо, на законодавчому рівні, можливо, шляхом укладання міжнародних угод. Але, мені здається, що найбільш важливим з точки зору держави є інформаційна політика, яка повинна бути спрямована нате, щоб пояснити кожній особі, яка хоче виїхати закордон, ризики і наслідки нелегального працевлаштування нелегального перебування на території іншої держави і так далі. Кожна людина має виїжджати з розумінням того, що потім вона зіткнеться з величезними проблемами навіть тоді, коли вона захоче повернутися на територію України. Тому що вона не зможе довести свій  трудовий стаж, вона не зможе довести своє трудове каліцтво і так далі, і так далі.

Тому, мені здається, що в даному випадку інформаційна політика має бути значно підсилена і вона має бути спрямована якраз на те, щоб вказати на ті ризики, які можуть бути. Але в даному випадку хотіла б послухати позицію всіх решту. Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Прошу сідати. Для обговорення запрошую Малиновську Олену Анатоліївну – головного наукового співробітника Національного інституту  стратегічних досліджень. Підготуватися Садоху Павлу Олексійовичу. Прошу.

 

МАЛИНОВСЬКА О.А. Шановний голово, шановні народні депутати,  шановні учасники слухань! Передовсім, дякую за можливість висловитися при обговоренні такої важливої для нашої держави проблеми.

За браком часу дозвольте мені виголосити лише кілька тез, які видаються мені важливими для формування удосконалення міграційної політики України в сфері трудової міграції.

Передовсім, хотілося наголосити, що ставлення до трудової міграції як виключно до соціальної суспільної проблеми уже застаріла. Провідна політична і наукова думка в світі розцінює міжнародну міграцію як вагомий і дуже важливий чинник розвитку людства. Адже, завдяки роботі за кордоном, держава отримує значні валютні надходження. Трудові мігранти набувають знання, досвід, передові якісь ідеї, які сприяють модернізації держави.

Разом з тим, а такий висновок про позитивний потенціал міграції може бути використаний і може бути цей потенціал звільнений лише за наявності цілеспрямованої свідомої політики держави.

Другий аргумент на користь того, що така політика має в Україні відбутися полягає в тому, що в постіндустріальному суспільстві не газ і не нафта, а людські ресурси перетворюються на найбільш цінний і дефіцитний ресурс розвитку нашої планети.  І конкуренція за людські ресурси надзвичайно загострюється на сьогоднішній день. Навіть в умовах серйозної економічної і фінансової кризи провідні держави всі роки продовжували залучати на свою територію, заохочувати в'їзд, кваліфікованих мігрантів, легалізовувати і заохочувати в'їзд некваліфікованих мігрантів, певних їхніх категорій, оскільки в умовах скорочення (старіння) населення розвинутих держав, обійтися без зовнішніх вливань людських ресурсів не можливо.

Враховуючи той факт, що Україна переживає досить складну демографічну ситуацію, що частка працездатного населення  в нашій державі постійно скорочується і невдовзі може перетворитися на гальмо економічного розвитку, політика, яка б забезпечила відповіді на ці виклики в світовій міграційній ситуації, в світовій міграційній політиці, вкрай необхідна. На мою думку, така політика забезпечена законодавчо і ресурсно, мала б мати  3 основні стратегічні мети. По-перше, скорочення виїзду шляхом забезпечення гідної продуктивної зайнятості на батьківщині. По-друге, захист прав працівників-мігрантів. І не лише шляхом укладання міждержавних угод, але і забезпечення їхнього національно-культурного життя, освіти, підтримки сім'ї, про щ в же говорилося, яка залишається на батьківщині. Розвитку різних форм соціального страхування, наприклад, добровільного соціального страхування, пенсійного страхування на батьківщині і таке інше. Але головна, з моєї точки зору, стратегічна мета такої політики мала б полягати в поверненні працівників-мігрантів на батьківщину і створення умов для найбільш продуктивного і ефективного використання тих здобутків, і фінансових, і ідейних, які вони набули за кордоном, для розвитку України і для добра всього нашого народу. Дякую за увагу (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошую Садоху Павла Олексійовича, голову Спілки українців в Португалії. Прошу підготуватися народного депутат України Бенюка Богдана Михайловича.

 

САДОХА П.О. Шановний пане головуючий, шановні народні депутати, шановні співвітчизники! Відповідаючи на запити  українських трудових мігрантів яких зараз у світі, за різними оцінками,  налічується  від 3 до 5 мільйонів. Світовий конгрес  Українців на початку цього року, рішенням ради директорів, створив комісію з питань громадян  України за кордоном, від імені якої я сьогодні звертаюся до вас.

Як відомо,  Світовий конгрес українців є міжнародною координаційною надбудовою   українських громад у діаспорі, що представляє інтереси  понад 20 мільйонів українців  у світі. Світовий конгрес українців  об'єднує у своєму      складі українські організації із 33 країн та підтримує зв'язки з українцями  ще 14 країн.  Вже понад 45 років захищаючи інтереси українців, незалежно від  місця їхнього проживання, Світовий конгрес українців  звертає особливу увагу на проблеми новітніх трудових українських мігрантів.  Адже після проголошення незалежності  і до сьогодні уряди  України не змогли створити  відповідні економічні та соціальні умови в країні. Внаслідок чого в пошуках праці, задля  виживання своїх родин, за межі України виїхали     мільйони її громадян працездатного віку. Це активні люди, переважна більшість яких  тримає постійний  і тісний зв'язок з Україною.

Переживаючи всі негативні наслідки,  пов'язані з міграцією  за кордон, ці люди тільки офіційно, через грошові  банківські перекази, перевели в   Україну 7,5 мільярдів доларів у 2012 році, 7 мільярдів у попередньому і подібні суми раніше. А враховуючи  і інші способи передачі грошей,  за розрахунками експертів Національного банку України, валютні вливання  в Україну від трудових емігрантів можуть  становити від 19 до 23 мільярдів доларів щорічно.  Таким чином, українська трудова міграція  стала одним з найбільших  інвесторів в економіку України, що не потребує виплати дивідендів.   Та головне, ці кошти фактично  доповнюють соціальну функцію держави: утримання батьків-пенсіонерів, оплата лікування родичів,  навчання дітей,  вирішення житлових  проблем, та в кінці-кінців забезпечення гідного рівня життя своїх рідних.

Чи оцінила держава ці зусилля гідно?  Початково, не маючи  відповідної   підтримки від України, трудові мігранти  досить швидко самоорганізувались   в країнах проживання, або долучилися до вже існуючих  громадських організацій  діаспори. І на сьогодні, представляють  себе  організованою структурою як у кожній країні зокрема,  так і у світі.  Таким чином, вони не тільки успішно відстоюють свої  інтереси у країнах проживання, але і значимо пропагують Україну, її культуру, звичаю та відкривають  іншим народам свою історію.

Необхідно зазначити, що протягом останніх років різні уряди України  підписали низку міждержавних угод про соціальний, правовий захист своїх громадян, що перебувають за кордоном. Цей процес потрібно продовжувати. Наприклад, таку угоду про соціальний захист потребують українці Греції та Італії. Але в середині України державна політика щодо трудових емігрантів залишається невизначеною, що призводить не до партнерського, а до критичного ставлення трудових емігрантів до уряду України. Наприклад, нещодавній коментар Міністерства доходів про оподаткування грошових переказів, які трудові мігранти сприйняли як політику подвійного оподаткування, викликав у середовищі українських трудових мігрантів масове обурення, оскільки в країнах отримання доходу вони вже заплатили податки. Іншим прикладом бездіяльності влади України є ситуація з відсутністю закордонних паспортів у консульствах, у консульських установах. Українські громадяни за кордоном вже понад пів року чекають на отримання паспортів із цієї причини часто опиняються в нелегальному становищі. Все це не сприяє поверненню... Я вже закінчу. Все це не сприяє поверненню українців на Батьківщину. Болючим для українців за кордоном є ті випадки, коли урядові представництва не тільки не сприяють збереженню національної самоідентифікації українців за кордоном, а до того ж  ще й  співпрацюють з організаціями, що входять до фонду "Русский мир", відомого своїми шовіністичними програмами. За таких умов Комісія світового конгресу українців з питань громадян України за кордоном зібрала і узагальнила проблеми українських трудових мігрантів та рекомендує уряду України та Верховній Раді докорінно переосмислити феномен масової трудової міграції і на цій основі виробити окрему державну політику та відповідні зміни до законодавчої бази. Це забезпечить реальні механізми задоволення основних конституційних економічних, соціальних, культурно-освітніх прав  та свобод громадян України, що знаходяться поза межами України. Свої детальні пропозиції ми окремо передамо до комітету Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. У світі є багато прикладів, коли країни з економічними та соціальними проблемами вирішували їх частково за рахунок раціонального використання капіталу та досвіду трудових мігрантів, сподіваємося, що держава Україна зможе не упустити ще однієї нагоди налагодити успішні і взаємовигідні відносини зі своїми дітьми. Розкиданому по всьому світі. Дякую за увагу. Слава Україні! (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошую народного депутата Бенюка Богдана Михайловича. Прошу підготуватися Ратушного Михайла Ярославовича, голову Української Всесвітньої координаційної ради.

Богдане Михайловичу, ви досвідчений політик, прошу вкластися.

 

БЕНЮК Б.М. Добре, тільки махніть мені рукою.

Доброго здоров'я, брати і сестри, шановне товариство. Ви знаєте, країна мрій, про яку ми всі мріємо, на території цієї країни знаходимось, небайдужість, яка криється в наших серцях і привела нас сьогодні до цієї зали. І бореться багато відчуттів. В першу чергу, образа, що ми не зустрічаємося у великій залі, в центральній залі, що воно вже так помінялося, але, з другого боку, коли ти ці образи всі відкидаєш, то розумієш, що не в цьому є головне. Найголовніше, що та громада, яка збирається, аби викреслити коло тих питань, які надзвичайно важливі є для вирішення дальшого, подальшого життя нашого і в Україні, і тих наших українців, які знаходяться за порогом нашої держави. Бо ми розуміємо, наскільки це важливо, і скільки нас будуть ще століть хитати хвилі: перша, друга, третя, четверта хвиля міграції. Невже від доброго життя це все стається? Без сумніву, що ні. Ми розуміємо, що допоки ми маємо проблеми тут, на нашій землі, українській землі, до того часу ми будемо кататися оцими цунамі, яке буде ганяти наш народ по цілому світу. Але при всіх обставинах, які існують, ми розуміємо, що нам треба найважливіше: знайти ті ланочки, які будуть нас тримати міцно з рідною землею. І, в першу чергу, я розумію, що ми будемо, окреслюючи плани майбутньої співпраці, найважливіше – це треба дивитися на молодь, на перспективу того, де буде наша молодь, чи вона буде повертатися на свою рідну землю, чи вона буде залишатися там, де залишаються зараз в співпраці їхні батьки.

І я думаю, що ці, найважливіші, питання будуть окреслюватися вами. Я щиро вам вдячний за те, що ви не пошкодували свій кошт, я щиро вдячний за те, що ви приїхали з найрізноманітніших куточків для того, щоб душа в душу, дивлячись в українські очі нас, громадян нашої держави, проговорити ті найважливіші речі, які нас будуть гріти і тримати.

Як один із персонажів театру імені Івана Франка, в якому я ще продовжую служити, говорив такі слова: "Для жінки і чоловіка честь, їх добре ім'я – то найцінніший скарб у душах їхніх. Хто вкрав мій гаманець, той вкрай лише дрібниці, а хто в мене вкладе добре ім'я, той вкраде те, чим сам не збагатиться, у мене ж забирає все". Вас сюди пригнало добре ім'я, яке хочемо ми разом створити, свою країну – Україну мрій. Дякую вам і співпраці доброї.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Богдане Михайловича.

Допоки до нашого виступу йде Ратушний Михайло Ярославович, я оголошу присутніми на наших сьогоднішніх слуханнях. Є присутній заступник міністра соціальної політики Дроздова Лідія Миколаївна; перший заступник міністра закордонних справ Демченко Руслан Михайлович; директор Департаменту зв'язків із закордонним українством та культурно-гуманітарного співробітництва Яценківський Володимир Володимирович; заступник міністра освіти і науки Жебровський Борис Михайлович; заступник міністра внутрішніх справ, керівник апарату Лекарь Сергій Іванович; заступник голови Державної прикордонної служби Реньков Ігор Миколайович; директор Департаменту державної міграційної служби Пімахова Діна Вікторівна; перший заступник начальника управління експертизи соціально-трудових відносин Секретаріату Кабінету Міністрів  Максимчук Олександр Спиридонович.

Шановне товариство, ваші запитання у письмовій формі ви можете надавати, з огляду на те, що вкінці наших слухань ми передамо ці запитання для представників виконавчої гілки влади, для їх відповіді на те, що є наболіло і є питоме для вас.

Отож, прошу вибачення. Прошу до слова Михайло Ярославович, голова Української Всесвітньої Координаційної ради. Прошу.

 

РАТУШНИЙ  М.Я. Дякую. Шановні учасники слухань! Це перше слухання в історії України фактично з вказаної проблематики. Це перше слухання в історії України парламентське, яке відбувається не в залі пленарних засідань, а в іншому місці. Це перше слухання, на якому не присутній ніхто з членів Кабінету Міністрів  на рівні міністра. Це перше слухання, з якої немає теле- і радіотрансляції. Тому від імені Української всесвітньої координаційної ради, організації, яка ініціювала це слухання, я приношу вибачення перед кожним з вас, а порядку 150 чоловік з-за кордону, справді потративши свій час, кошти  і інші речі прибули  сюди. Багато з огляду на зміну формату цих слухань відмовились виступати. Але  я думаю, що у результаті цих слухань все-таки влада в Україні почує  мільйонну  армію людей, які не просто працюють для своїх сімей, а працюють для України, для своїх родичів і для  її народу.

Українська всесвітня координаційна рада  два тижні тому розробила проект  рекомендацій цих слухань, які в головній мірі  лягли в основу рекомендацій. що вам роздані.  Я думаю,  що ви їх всі уважно прочитаєте. Тому  я не буду дотримуватися формату  виступу писаного, скажу, чого найперше потребують  трудові мігранти?

Вони потребують не грошей, вони  самі сюди  вкладають гроші. Вони потребують не високих слів, вони їх чули. Вони потребують уваги і поваги. Вони потребують до себе ставлення як громадян України, а не  як до валютних донорів, які щороку збираються  кожен новий  уряд обкласти новими податками  їхні мільярдні перерахування сюди, в українську економіку і для  своїх сімей. Це перше, що вони хочуть.

Друге. Трудові  мігранти   хочуть, щоб нарешті  був прийнятий закон про українську   зовнішню трудову міграцію, де чітко  було  врегульоване питання, хто такий трудовий мігрант, хто член   його сім'ї, що ці заощадження, матеріальні, не матеріальні цінності, які вони переводять сюди, як це роблять інші     держави, - це інвестиції, і щоб це  не обкладалося податком. Щоб був прийнятий закон, не проект закону, який гуляє по коридорах Міністерства соціальної політики, що  є  перекладом міжнародної конвенції, а нормальний  європейський закон, який  розробляють і самі трудові мігранти.

Наступне. Трудові мігранти, які є у переважній більшості громадянами України, хочуть, щоб їхнє конституційне право обирати і бути обраним для мільйонів-мільйонів  людей було забезпечене в незалежності від того, де вони  знаходяться. Лише 5 відсотків за результатами  минулих парламентських виборів з 500 тисяч… лише  500 тисяч, що  є в реєстрі виборців,  змогли проголосувати. А ви знаєте, що громадяни України  за кордоном  були позбавлені права Конституційним Судом голосувати за мажоритарними округами. Якщо б ці мільйони проголосували, я запевняю вас, найшла би та Верховна Рада можливість, щоб слухання відбувалися в належному Регламентом приміщенні. (Оплески)

Трудові мігранти хочуть, щоб нарешті через 22 роки була підписана міждержавна угода і якщо людина відробила, відпрацювала, заробили трудовий стаж, щоб пенсія, як прийнято в усьому світі, нараховувалася йому будь-де, як роблять це Іспанія, Італія, Португалія, відпрацювавши 10 років, не має значення, де цей, повернеться цей трудовий мігрант в Україну, 500 євро мінімальної пенсії прийдуть за ним сюди. Чому ці угоди не підписуються? Чому тут немає представника Пенсійного фонду? Вони кажуть, що інші держави не хочуть підписувати ці угоди. Українська сторона, як показує практика спілкування закордоном, не ініціює підписання цих угод.

Наступний крок. Трудові мігранти хочуть, щоб їхні доходи, за які вже сплачені податки в інших державах міністерство чи доходів, чи я к воно в народі називається, не обкладали ще раз податком. Бо це є порушення міждержавних угод про уникнення подвійного оподаткування.

Тому, я думаю, насамкінець нарешті треба не на парі, а прийняти програму повернення всіх українців в Україну, повернення, забезпечення повернення трудових мігрантів, які в переважній більшості все-таки повернуться сюди, щоб ми не говорили вже про нову хвилю і я тут згоден з виступаючим, який сказав, цунамі, коли 80 відсотків випускників українських вищів на питання, де ви бачите своє майбутнє відповідають, вони бачать своє майбутнє, щоб продовжити освіту закордоном або знайти там роботу. Бо ми вилюднюємо Україну, а замість цього інтелектуального ресурсу сюди приїжджає набагато нижчий інтелектуальний ресурс, який не має ніякого відношення до української національної самобутності. Дякую за увагу. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошую Хортяні Ярославу Юріївну, президента Європейського Конгресу українців. Прошу підготуватися Городецькому Олесю Євгеновичу.

 

ХОРТЯНІ Я.Ю. Вельмишановний пане голово, шановні депутати, не знаю, скільки є тут в залі, могла би сказати, будь ласка, встаньте, покажіться, до кого ми говоримо. Наші українці дорогі за кордоном і українці в Україні. У 2009 році від імені Європейського конгресу українців я мала можливість виступити з доповіддю про українську трудову міграцію на комісії ПАРЄ у Страсбурзі. І тоді до нас дослухалися. Почалися в Європі проекти на допомогу українським емігрантам в Європу.

І ось через повних чотири роки ми приїхали в український парламент, в мене тут написано, виправляю, в кінотеатр українського парламенту (Оплески), і коли мені сказали, що не будуть тут слухання і що це не важливо, ні, як сказав пан Михайло Ратушний, з поваги починається держава до громадянина тої держави. Я думала, що нам покажуть фільм, як живеться тут на Русі. (Оплески)

Ми приїхали сюди українці з-за кордону не вимагати, підкреслюю, не повчати вас, а щоб разом прослухати один одного, почути і заставити владні структури країни повернутися обличчям до своїх громадян. Без активної участі України неможливо вирішити нагальні проблеми трудових мігрантів. У більшості випадків українці, вже тут сказано було, виїжджають за кордон не, як кажуть, через брак грошей, але зараз вже виїжджають через втрату бізнесу, чи заборгованість. І тривожний факт. Я хочу це дуже підкреслити, ми це бачимо, що з України виїжджають – це науковці вищої кваліфікації, їх виїхало з України в цьому і в минулому році в тричі раз більше, чим в минулих роках. Чому вони виїжджають? Цей потенціал Україна втратить, значить втратимо і нашу незалежність.

Українську трудову міграцію можна називати круговою міра грацією. Адже 70 відсотків мігрантів мають намір повернутися на Україну. Ці люди мали і мають звичайне людське бажання – заробити грошей, придбати квартиру, оплатити навчання дітей або започаткувати власний бізнес, звичайно, з надією, що той бізнес в них не відберуть  з метою для покращення життя вже сьогодні. Ці… (Оплески) Більшість трудових мігрантів зберігають українське громадянство, навчившись працювати 10-15 годин на добу, побачивши світ та зрозумівши велику різницю між чесно працювати-нормально жити і різницею виживати, на що приречені мільйони українців. На зароблені гроші за кордоном однієї українки чи українця утримується ціла сім'я 3-4 чоловіки. Я вже не буду казати про ті інвестиції, які дають українці за кордоном. Але ці інвестиції сприяють розвиткові системі платежів, банківських переказів, банківської системи України. Ці трудові мігранти, поживши за кордоном, деякий час втрачають комплекс "гомосовєтікус". Якщо ми хочемо будувати незалежну Україну, треба домогтися, щоб ці емігранти приїхали, вони вже не "гомосовєтіки", це  українці з українською гідністю. (Оплески) Вони несуть, повертаючись в Україну, вони несуть сюди нову трудолептику,  служать прикладом для оточення, стають центрами кристалізації українського суспільства. Вони хочуть європейської України, де є соціальний захист, а демократія базується на чіткій грі по правилам.

Виходячи з цього, пропонуємо владі України створити фонд підтримки трудових мігрантів.

а) Для забезпечення освітніх та культурних потреб трудових мігрантів.

б) Допомогти поверненню сімей трудових мігрантів в Україну.

До роботи цього фонду пропонуємо залучати українські громадські організації за кордоном, які знають і становище цих людей в тих чи інших країнах, виробити прозору процедуру видачі закордонних паспортів. Не може бути, що ви заставляєте українців за кордоном бути безвиїзними, як в радянські часи…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Закінчуйте.

 

ХОРТЯНІ Я.Ю. Закінчую, 1 хвилинку, прошу., закінчую. Це до нас звернулися українці з Придністров'я, яких діти хочуть навчатися в Україні, але не видають паспортів. Де ви таку бачили країну, яка не може видати своїм громадянам паспортів?! Вони не можуть ні в'їхати, ні заїхати в Україну - це нонсенс. Відмінити успадковану радянську процедуру, коли при виїзді українських громадян за кордон обов’язково потрібно виписувати з місця проживання в Україні.   Це що таке, чому до цієї пори ця  система існує?

І четверте, на закінчення.  Міністерству закордонних справ,  представники якого тут є,  потрібно давати  чіткі вказівки дипломатичним представникам  України за кордоном.

Раз. Звертатись  до громадян українського походження українською державною мовою. (Оплески) Забути  про підтримку  так званого "Русського міра", який вже пару років розпочав  активну гру на трені української діаспори, бо не мають таких українців, не мають тієї діаспори.

І останнє, реалізувати  до кінця план дій візової лібералізації, візовий  режим лібералізації візового режиму, розпочатого у 2000 році.  Ми,    дорогі українці,  є вашими лобістами, ми живемо для  України і від України тільки  просимо "дякую", а не грошей. А ті, що хочуть повернутися в Україну, допоможіть їм. Дякую за увагу. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, товариство. Прошу дотримуватися  все-таки регламенту, багато людей мають бажання виступити.

Я запрошую до слова Городецького Олеся Євгеновича, голову християнського товариства "Українці в Італії".  Прошу,  пане Олесь.

 

ГОРОДЕЦЬКИЙ О.Є. Шановний головуючий, дорогі українці. Хочу зазначити дві речі:  трудові мігранти не заробітчани – це образливе слово,  а працевлаштовані за кордоном українці. За кордоном, тому що в рідній державі їм не знайшлося робочого місця. Трудова міграція  була лише де-юре добровільною, де-факто  вона була примусовою.  Лише війна, чи природнє  лихо  може відірвати матір від дитини, порівняними до них є безвихідь, несправедливість  та відсутність  державницького мислення   влади, яка по суті вигнала мільйони українських матерів на чужину, і ми це маємо в Італії.   Мільйони   українців за  кордоном – це  приховане знищення свого народу.

Друге.  Мігранти – це найбільший постійний, стабільний  і безкоштовний інвестор української економіки та  соціальний амортизатор. З огляду на  вище сказане,  влада    України повинна приділяти  належну вагу до  проблем своїх   громадян за кордоном. Тим більше,  що більшість з них  не потребують фінансових вливань, а  нормативного, банального нормативного врегулювання на основі здорового глузду

Сьогоднішні парламентські слухання є підтвердженням  відношення влади в Україні.     Ігнорування поза парламентом з декількома депутатами. Конкретно по проблемам, кричущим порушенням конституційних прав громадян України за кордоном є їх дискримінація у виборчому праві. Конституція  гарантує всім невід'ємне право обирати та бути обраними. Сумнозвісне минулорічне рішення Конституційного суду вперше законодавчо закріпило нерівність українських громадян. Право вибору – це основа демократії. Оскільки в мільйонів громадян України забрано половину голосів, то чи можемо назвати демократією український устрій? Не зважаючи на протести емігрантських організацій, влада нічого не зробила, щоб вирівняти правове становище українців, їм залишили половину  права голосу, лише за партії, забравши  вибір кандидатів мажоритарників. Відкриття додаткових дільниць, дистанційне голосування, реєстрація виборців в день голосування і досі лишаються лише на папері чисельних звернень організацій мігрантів до влади. Жодна з цих та інших пропозицій не була взята до уваги. Таким чином мігранти є позбавлені єдиної можливості демократичного впливу на владу України, а саме – повноцінного виборчого права. Мігранти позбавленні брати свою репрезентацію в парламенті, адже  пропозиції ....... трудових мігрантів по закордонному округу не були підтримані політичними силами в Верховній Раді.

Кричущі проблеми – відсутність паспортів, заплативши 170 євро, громадяни чекають на паспорт шість місяців. Це можна класифікувати як злочин, як посадовий злочин, що приводить до обмеження волі цих людей. Вони не можуть пересуватися, не можуть зробити будь-якої юридичної дії в країні проживання. Шість місяців, подумайте, не видаються посвідчення дитини, тобто, по суті, дитина, яка проживає за кордоном немає документів. Їм потрібно вертатися в Україну, не завжди є можливість. Люди, по суті, стають нелегалами, довіреності, засвідчені в консульстві, внесені до реєстрів державних, не визнаються в Україні.

Останній випадок по Тернопільській області з районних центрів я вже отримав по телефону, як летів сюди, подарунок нам зробили – підняли тарифи на десять відсотків 27 червня, якщо я не помиляюсь, представники МХЗС на десять відсотків підняли консульський збір. Ми просили: хай буд підняти консульський збір, зробіть соціальний фонд при консульствах, щоб цим розпорядником цього фонду був консул, а не в державний бюджет йшла ця сума. Таким чином, будуть видаватися гроші на конкретні нагальні проблеми допомоги людям, хворим чи іншим.

Відправка трун. Ви часто чуєте по телебаченню і радіо: гинуть люди в Італії. Ми минулого року, я особисто зустрівся з керівництвом МАУ (Міжнародні авіалінії України), які погодилися зробити, подумати над тим, щоб зробити економічний тариф для відправки цих тіл, подумати над днем: один день відправки раз у тиждень.

Немає звернення МЗС. Я дуже запрошую пана заступника міністра і всіх представників зацікавлених знайти час зустрітися. Прошу ще 30 секунд.

Також потребує розгляду штат працівників, адже не може 8 працівників консульських на Італію, не може такого бути, де є 250 тисяч легальних емігрантів. Неможливо елементарно додзвонитися до консульства, за винятком Риму, в Мілан і Неаполь. Чому не взяти на роботу не дипломата професійного, а технічного працівника по угоді за 500 євро?

Гостріша проблема зараз в Італії, яка турбує дуже багатьох людей, - це транспортні перевезення. І вона вирішується виключно внесенням до двосторонньої угоди в Міністерстві транспорту поняття "лібералізації бусів". Ми зустрілися, я особисто зустрівся з керівництвом Міністерства транспорту Італії. Я сподіваюсь, що я також зможу завтра зустрітися з представниками Мінтрансу України, що накінець цю проблему вирішити. Проблема торкається десятків тисяч людей.

Шановна владо, поверніться обличчям до еміграції! Дякую. Слава Україні!

ПРОДОВЖЕННЯ:

http://static.rada.gov.ua/zakon/new/par_sl/SL030713.htm

{module mod_knopka_comments}