У Свято Героїв!
Серед гуку стрілів і свисту куль, в розгарі героїчної боротьби, зустрічають цьогорічне Свято Героїв.
Довкруги нас кипить завзята боротьба, гримлять вибухи стрілен і мін, свищуть кулі, ллється кров, палають днями і ночами безконечні пожежі... Горять села і горять десятками кілометрів ліси, горить боротьба на життя і смерть великих розмірів. Сьогодні, в половині 1946 року, іде далі на нашій землі безперервна війна з танками, літаками, бомбами і десятками дивізій військ... Кожна наша дорога і стежка скроплена кров'ю, кожний метр нашої землі вкритий кулями, оборонними ровами і бункрами, прошитий, поколений дротами, кожний день заповнений алярмами, облавами, боями, кожний поріг наших хат обмитий гарячими сльозами наших матерей, сестер і жінок...
Проклятий ворог-людоїд скаженіє в люті, палить і руйнує наш край, наші села і наші ліси, виганяє наше населення з його відвічної прадідівської землі, виганяє з рідних хат, грабує, нищить, роздягає до останньої сорочки, б'є, знущається, катує і мордує безборонних жінок, дітей і стариків. В кожному селі і лісі, по кожному набігові червоної ворожої орди біліють трупи жертв ворожого людоїдського терору...
Український народ переживає сьогодні найстрашніше лихоліття ворожої неволі за всі часи своєї тисячолітньої історії. Однак, мимо важкого лихоліття небувалої неволі, мимо всієї скаженої люті ворога і його переважаючих сил, український народ не падає духом, не паде в зневіру, не гнеться у невільничій покорі, але зустрічає наїздника на кожному кроці збройною боротьбою! Український народ знайшов у собі джерело невичерпаної сили -героїзму - й відповів на ворожий терор безмежною силою героїчного опору й героїчної визвольної, революційної боротьби.
Те, що завжди, у всіх народів, усіх часів, було найбільшим героїзмом: бойовий дух, відвага в боротьбі, свідома посвята крови і життя, - сьогодні стало у нас щоденним звичайним явищем. Утім саме найбільший героїзм наших днів, нашої великої, революційної, героїчної доби. Майже кожний молодий мужчина ходить сьогодні у нас зі зброєю, або в рядах УПА, або в рядах самооборонних кущевих відділів, чи інших збройних одиниць; зі зброєю встає і лягає, зі зброєю спить, працює, оре в полі, бореться проти ворогів. Бо навіть орати і сіяти мусять виходити у нас цілі села дуже часто не вдень, а вночі до місяця, під охороною збройних відділів. І в орачів тоді на плечах кріс! Також жінки і діти - не тільки жиють одною душею й одними думками зі своїми повстанцями-стрільцями, але так само працюють і помагають в боротьбі, так само переносять найважчі труди й небезпеки, так само гинуть по-геройськи від ворожих куль...
Зброя, відвага і хоробрість у боротьбі, безмежна посвята, риск, кров і смерть щоденно ходять з нами і поміж нас, та стали частим, звичайним явищем! Сотні і тисячі революціонерів-борців виконують одчайдушні, неперевершені героїчні чини, б'ються з ворогом до останнього та, окружені чи ранені, самі себе вбивають, щоб не датись живим у руки ворога-людоїда. Дуже часто бувають такі незвичайні, прямо неймовірні героїчні подвиги, де кінчиться, здається, сила всякої людини й починається межа надлюдського!... Те, що колись уважалось за незвичайні чини, перед якими усі хилили голови у німому подиві, сьогодні стало законом нашого життя! Неначе стала козаччина у своїй найкращій, героїчній формі. Це земля Героїв і геройський козацький народ!
У тому героїзмі - джерело нашої невичерпної, незнищимої, невмирущої сили! У тій силі - запорука нашої перемоги, нашого майбутнього!
Поки у нас цей Героїчний Дух, поки у нас ця таємна сила революції, яка діє силою найбільших вулканів, яка колише океани і суходоли, валить й руйнує гори та старі світи і взносить-будує нові, - поти ми незнищимі, непокоримі і непереможні!
В усіх трудах і небезпеках нашої боротьби, коли перед нами встають не раз здається непроходимі перешкоди, коли перед нами величезні сили ворожої потуги і його скажена лють, ми знайдемо завжди найкращу розв'язку, відповідь і певний шлях у майбутнє саме у тій невичерпній силі героїзму!
Для наших революціонерів-Героїв нема і не буде непроходимих перешкод!
Усе перейдемо, усе найгірше перебудемо, усе найважче переборемо, та дійдемо до своєї святої мети – Вільної Самостійної Української Держави!
***
Сьогодні, у пам'ятні травневі дні свята Героїв, встають перед нами святі тіні Тих, які відійшли від нас у боротьбі за визволення українського народу; Тих, які віддали ввесь труд і кров і своє життя великій визвольній справі і стали символом найвищого героїзму на землі; Тих, які створили нашу бурхливу добу і виховали в огні революції нове героїчне покоління українського народу.
Це, насамперед, великі вожді визвольних змагань - Головний Отаман Симон Петлюра і Полковник Евген Коновалець. Симон Петлюра, Головний Отаман Української Дієвої Армії, Голова Української Держави, згинув убитий підступно московською кулею в столиці Франції Парижі в дні 25 травня 1926 р. Полк. Евген Коновалець, командир найкращої частини української армії - Січових Стрільців, засновник і керманич Української Військової Організації (УВО), засновник і голова Організації Українських Націоналістів (ОУН), серце і воля української революції, загинув убитий скритою московської рукою в голландському місті Роттердамі в дні 23 травня 1938 р. В день його смерти святкуємо рік-річно пам'ять усіх Героїв Української Національної революції.
Це далі Тютюнник, Андрух, Чупринка, Хвильовий, Влизько, Фальківський, а з ними тисячі і десятки тисяч Героїв-борців повстанської і дальшої революційної боротьби проти московської окупації у Східних Українських Землях.
Це Шеремета, Луцейко, Крупа, Ольга Басараб, Любович, Пісецький, Голояд, Головінський, Данилишин, Білас, Старик, Березинський, Ґерета, Гриць Климів, Кук, Михайло Колодзінський, Зенон Косак, Пукало і сотні інших в Західній і Закарпатській Україні.
Це полеглі в боях з німецькими окупантами, або розстріляні, замучені, спалені гітлерівськими душогубами: Іван Климів-Легенда, Дмитро-Мирон-Орлик, Олександер Сак-Могила, Іван Ґабрусевич-Джон, Микола Лемик-Міт, Іван Равлик та його дружина з матір'ю, Богдан Бандера, Василь Бандера, Перший командир УПА на Волині Остап, Ярослав Хомів-Лімницький, Михайло Галаса-Птах, Василь Івахів-Сонар, Юліян Ковальський, Ольга Базильків-Шутка, Ганна Максимець, Ольга Куцевич, Ніна Куцевич, Галя Кубович, Іван Клим, Леонід Мостович, Омелян Лапунька, Іван Миськів, Микола Мудрий, Тарас Онишкевич-Галайда, Андрій Марченко, Олександр Бусел, Марко-Рен, Моряк, Антін Москалик, Іван Скіцко, Іван Король, Юрко Гадада і тисячі інших героїв Київа, Харкова, Криму, Житомира, Вінниці, Рівного, Луцька, Берестя, Львова, Стрия, Дрогобича, Станиславова, Майданека, Осьвенціма, Мавтгавзена та других міст та концентраційних таборів смерти.
Це полеглі на полі слави в боях з московським наїзником політичні діячі-революціонери, командири і стрільці УПА: Лопатинський, Медвідь, Кремінський, Лев Зацний, Степан Пшеничний, Микола Матвійчук, Юрко Левицький, Федь Федечко-Ярема, Ольга Робітницька, Володимир Робітницький, що помер виснажений у боротьбі, Чайківська, Іван Зубрій, Івашків-Топір, Ростислав Волошин-Павленко, Білаш-Клим Савур-Охрім, Яків Бусел-Київський, ВасильТурковський, Град-Юра-Модест, Йосип Позичанюк-Шаблюк, Золотар-Арпад, Орел, Ігор Хмурий, Грицина-Чайчук, Аркас, Паук, Помета-Спартак, Назар, Микола, Чорнобіль, доктор Юрій Липа, Василь Макар-Безрідний, Олена Мостович-Верба, Емір-Кора, Веселка-Оксана, полк. Коник, майор Ягода і десятки та сотні тисяч полеглих у боях, замучених у катівнях большевицьких тюрем у Львові, Луцьку, Бердичеві, Вінниці, Києві і всіх других містах України, у безконечних концентраційних лагерях Соловок, Сибіру, підбігунових тундр і пустинь Азії.
Це стотисячний легіон Героїв, легіон Безсмертних! Кожне з тих імен - це цвіт і хрусталь найшляхетніших людських поривів, це сила і сталь характеру, вірности і незломности Ідеї Вільної України, невсипущости у праці, неустрашимости у боротьбі!
Ідея, яка має таких борців, - не вмре ніколи!
Народ, який має таких синів, - мусить бути вільний!
Коли мірити вартість народу, ціну його волі і право на незалежність мірою крови, пролитої за неї, - тоді ми будемо між першими народами світу!
За волю України пролилось більше крови, впало більше жертв, ніж у багатьох війнах. За волю України йде сьогодні боротьба, рівна правдивій війні! Шляхом Героїв ідуть усе нові лави хоробрих, неустрашимих, незламних борців.
Боротьба продовжується і буде так довго тривати, доки буде неволя, доки не здобудемо своїх великих цілей. Бо ми поклялися на Пам'ять Героїв, що здобудемо Українську Державу, або згинемо у боротьбі за Неї!
1946 рік
Стояр (Ярослав Старух)
{module mod_knopka_comments}