Оцінка історичних постатей – не в компетенції Європарламенту, – депутат Європарламенту

Надрукувати
Категорія: Новини , Україна
Створено: 23 березня 2010 Дата публікації Перегляди: 5964
Депутат Європарламенту Павел Коваль, виступаючи у Львові на семінарі журналу «Ї» наголосив на тому, що загалом резолюція Європейського парламенту щодо ситуації в Україні є компромісним документом, який не має прямої юридичної дії. Резолюція є знаком найповнішого зацікавлення Україною, – про це сьогодні, 22 березня повідомив кореспондент ЗІКу.

«Я підтримую стратегію відкритості Європейського союзу до України з почуттям чесно виконаної роботи, адже декларація Європарламенту, яка викликала таке збурення в українському суспільстві своїм 20-им пунктом, містить іще й запропонований нами пункт про відкриті двері Україні до Європи. Цей документ є компромісним. Можна гніватися на той чи інший пункт, але Європарламент є спільний у думці, що після Помаранчевої революції Україна має бути в Європі. Ця резолюція підсумовує вибори в Україні, які попри очікування фальсифікацій пройшли так спокійно, як це відбувається у Європі»,– сказав Павел Коваль, який особисто пильно спостерігав за підготовкою та проведенням президентської кампанії 2010 року в Україні, й відзвітував Європі про те, що вибори в Україні відбулися демократично.
«У Європі було багато політичних очікувань змін після Помаранчевої революції. Але нічого не змінилося, зокрема й у напрямку європейської інтеграції. Політичної обіцянки Україні з боку ЄС щодо вступу не було, то що могли казати про реальні кроки в цьому напрямку українські політки своїм виборцям? Їм дуже важко було говорити про потребу євроінтеграції, вони боялися виглядати непереконливо. Але те, що новообраний президент такої 100-відстотково демократичної країни, як Україна, перший закордонний візит здійснив до Брюсселю, є певним обнадійливим та символічним знаком намірів укріплення проєвропейських прагматичних амбіцій та збалансованої політики. Цим він показав, що співпраця України із ЄС є вельми важливою. На цей сигнал ЄС має відповісти своїм сигналом про перспективу входження до відкритих дверей Європи. Наразі Україна сама мусить чіткіше показувати, що ЄС – це її власний вибір, і вона може рухатися до нього самостійно, а не тільки в російському фарватері. Для цього Україна може скористатися на повну потужність проектом «Східне партнерство» з його ініціативами щодо забезпечення верховенства права, ефективного й інтегрованого управління кордонами, зони вільної торгівлі, економічного партнерства тощо. Це вплине на визначення Україні терміну щодо перспективи членства в ЄС, хоч говорити про сам час входження є доктринерством. Головне – не встановлювати термінів, а прагнути Унії. Інтеграція має бути бажаною для всіх громадян України, які повинні бути серйозно трактовані як своїми, так і європейськими політиками»,- вважає член комісії закордонних справ Європарламенту Павел Коваль.

Павел Коваль, який представляє Європарламент у Комітеті парламентської співпраці «ЄС-Україна», і як політичний прагматик є по суті захисником українських інтересів у Євросоюзі, вбачає своєрідний євроколоніалізм у тому, аби примушувати очікувати Україну в передпокої ЄС.

Водночас окрім загалом позитивної оцінки резолюції Європарламенту щодо України, Павел Коваль пояснив у відповідь на запитання Юрія Дуркута, Олега Мацеха, Василя Глинчака, Юрія Волощака, Валерія Калинюка, Юрія Шухевича, Марії Зубрицької, Тараса Каляндрука, Василя Стефаніва та інших, що документ містить і некомпетентні пункти. «Часто Європарламент втручається до питань, у яких не має компетенції. Тому й резолюції в таких царинах не мають великої ваги. Хоч після ухвали окремі пункти витинати з резолюцій не прийнято, але я противник того, щоб Європарламент у резолюціях давав оцінку історичним постатям. Бо не про персональну відповідальність йдеться, а про політичну. Хтось у Польщі захотів буквально за 3 дні розхитати човен. Не вважаю, що резолюція розв’язала цю проблему. Але якщо це є проблемою між Польщею й Україною, то ми, коли хочемо уникнути нещирості в питаннях спільної історії, мусимо говорити про неї відверто. Розмова про Волинь важка, але все це треба з’ясувати на конференціях з історичної тематики, завдання політиків не забувати про жертви з різних сторін, вшанувати їх усіх належним чином. Щоб уникнути клопотів із подібними заявами, треба показувати приклад: те, що між нами, з’ясовувати поміж собою, а не використовувати для цього Європарламент. Якщо поляки хочуть про це розмовляти з українцями, то нехай їдуть до Львова, це місто заслуговує на те, щоб стати центром українсько-польського й українсько-європейського діалогу. Відповідаючи на питання, чи вважаю, що Янукович повинен скасувати укази Ющенка, я чітко заявляю: «То справа України». Не люблю, коли унійні інституції втручаються до справ не своєї компетенції. Щодо візового режиму з Україною, то з ним зараз справді ненормальна ситуація. До речі, п.10 згаданої резолюції підкреслює, що нинішня угода про спрощення візового режиму має бути переглянута. Я кажу про це скрізь: віз не повинно бути. Тому тисніть на українських політиків і на ваше МЗС, спонукаючи їх домагатися безвізового режиму», – закликав Павел Коваль.
ЗІК