Спогади Івана Олексійовича Марченка (1892-1968), які пропонуються читачу, були написані у 1945-1946 рр. в таборі українських біженців у м. Гайденау (Німеччина), де їх автор, професор і доктор математики, як емігрант з України, перебував після закінчення Другої світової війни. Через призму власної біографії автор описує події в Російській імперії в останнє десятиліття її існування (на ці роки припадає юність автора і його навчання в Санкт-Петербурзькому університеті), характеризує драматичний перебіг Першої світової війни, у якій І. Марченко брав безпосередню участь, аналізує ключові етапи Української революції, показує боротьбу української інтелігенції за національні ідеали і самозбереження в трагічних умовах комуністичного тоталітаризму 20-30-х років ХХ століття.
Разом з тим, на тлі широкої панорами суспільно-політичного життя України віддзеркалюється складний і суперечливий процес формування національної самосвідомості їх автора – за походженням українця, який, за його визнанням, до 1917 р. був «російським патріотом» і лише з початком Української революції став переконаним прихильником української національно-державної ідеї. Невипадково своїм спогадам автор дав промовисту назву: «Корені мого патріотичнонаціонального самовизначення».
У своїх спогадах автор згадує про відомих в Україні освітян, вчених, політичних і громадських діячів, з якими йому доводилося зустрічатися. Деякі з них справили значний вплив на формування світогляду І. Марченка. Особливо багато уваги в спогадах приділяється видатному діячу українського національно-визвольного руху кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Миколі Міхновському, з яким І. Марченку 1922-1923 рр. довелося працювати на Кубані в Українському педагогічному технікумі, а на початку 1924 р. перед його смертю, спілкуватися в Києві. Миколу Міхновського Марченко називав «своїм вчителем». «Кубанський» і останній, «київський» період в житті М.І. Міхновського в історичній літературі описаний дуже слабо і будь-яка нова інформація про нього має важливе значення для реконструкції біографії цього діяча.
Рукопис спогадів Івана Марченка в чотирьох зошитах зберігався у його сина Богдана в м. Лестері (Англія). Зошити передала для переписування онука Наталка Марченко-Романець у Києві. Перепис здійснили працівники Української видавничої спілки імені Ю. Липи з дотриманням правопису автора. Переписаний текст перевірили Андрій Гайдамаха і Віктор Рог.
У підготовці рукопису до опублікування брав участь колишній директор Сумського обласного державного архіву Г.М. Іванущенко, який надав додаткові матеріали про життєвий шлях І.О. Марченка.
Придбати книгу можна, зголосившись за адресою: 01034 м. Київ, вул. Ярославів Вал, б. 9 пом. 4, тел. (044) 234-70-20
{module mod_knopka_comments}