Свята лютого
Проминув січень, наповнений радісними святами: Різдва Христового, св.Василія, Богоявлення та Соборності України, – але не минає прагнення людей до святкувань. І лютий дає добрі підстави для нових свят, проте завжди варто подумати, що ми святкуємо, чому і як святкуємо…
Відколи існує відроджена Українська Держава, не вщухають дискусії навколо державних свят. Які свята мають бути державними в Україні? Чи національні свята будуть державними? На різних рівнях – від Верховної Ради до повсякденного побуту – висловлюються різноманітні точки зору на це питання...
День святого Валентина
Бурхливо в холодні лютневі дні, коли традиційно в Україні відзначається релігійне свято Стрітення Господнього, тепер вривається святкування дня святого Валентина. Здавалося б, благодатним має бути вшанування пам’яті святого Валентина, як благодатним є почитання всіх святих, але… За нібито святковим галасом втрачається не лише духовна суть свята, а й взагалі, сенс, здоровий глузд і навіть сором. Якщо це – день святого Валентина, то мав би бути акцент на його діяннях та сентенціях, які зводилися до освячення шлюбу. Це мало б бути свято подружніх пар та наречених. Це мало б символізувати нерозривність шлюбу! Якщо це – свято кохання (бо вже часто опускається термін “святого” Валентина), то, поминувши те, що кохання має бути святом щодня, а не раз у році, варто було б акцентувати на високих почуттях, взаємопосвяті і взаєможертовності, а не влаштовувати конкурси поцілунків, які нічого спільного не мають із справжніми почуттями, а, скоріше, заохочують до легковажності й розпусти. Та все ж, це новомодне свято широко рекламується, як рекламуються всі товари (особливо, низької якості). Зрештою, уся ця популяризація, чи точніше, реклама і є комерційним актом. Адже запаморочивши молодь (і не тільки) галасом про день Валентина, бізнес отримує великі прибутки від продажу так званих подарунків, які, переважно, є непотрібом і несмаком. Тож чи варто підтримувати таку комерцію? Чи личить свої почуття комерціалізувати? Пам’ятайте: де багато галасують про почуття та демонструють їх, там насправді нема справжніх душевних чуттів. То в чому ж суть такого свята? Чого воно вчить, які почуття виховує?!
День захисника Вітчизни
23 лютого нам пропонують святкувати День захисника Вітчизни. Гордо й благородно звучить! Але ж кожне свято має мати обґрунтування своєї дати. А чим значима для нашої Вітчизни, для незалежної України, дата 23 лютого? Та нічим, нічим добрим. Колись цього дня було створено Червону армію, яка нічого доброго Україні не несла. Збаламучена злочинною комуно-большевицькою ідеологією, ця армія обстоювала інтереси Совєтського Союзу, а точніше, інтереси однієї панівної нації, котра підкорила собі всі інші нації, котрі вдалося об’єднати у той фатальний Союз.
Коли ми говоримо про День захисника Вітчизни, то повинні чесно казати, яку Вітчизну маємо на увазі – Україну, котру віками гнобили держави-сусіди, чи країну-гнобителя. Якщо ми справді є патріотами України, то повинні вшановувати тих її захисників, котрі захищали її від усіх поневолювачів, і виховувати почуття любові до України. І дату треба вибрати відповідну, коли відбулися найбільш яскраві події захисту України. Такою могла б бути дата 29 січня, коли молоді сини України саможертовно, безкомпромісно стали під Крутами на захист України від навали антиукраїнських сил. Немало звитяжних дат можна почерпнути із козацьких змагань за волю України.
А найкраще відзначати День захисника Вітчизни у свято Покрова Пресвятої Богородиці, яке ще з часів Київської Русі вважалося днем захисту України Пресвятою Богородицею. Українська Повстанська Армія, яка не ставила завданням когось поневолити, а лише прагнула волі для рідної Вітчизни та рідного народу, вважала цей святий день своїм народженням. Цими вояками керувала священна ідея захисту своєї Вітчизни! На чужі землі вони не зазіхали, а лише хотіли жити на своїй землі згідно своїх національних та релігійних традицій.
Зрештою, у лютому варто відзначати Свято Українських Героїнь, яке вже має досить довгу історію та гарні традиції.
Свято Українських Героїнь
Зродилося це свято в п’ятдесятих роках ХХ ст. у діаспорі, коли ввесь світ сколихнула звістка про повстання українських політв’язнів у таборах Норильська, Воркути, Кінгіру. Найбільш вражаючою у цих подіях була участь у повстанні українських жінок, які, одягнувши вишиванки, беззбройні, з високо піднятими головами і палаючими серцями, щільними рядами виступили перед радянські танки, котрі були направлені на придушення повстання в’язнів. Жінки виступили вперед, намагаючись захистити повсталих від розправи… Проте танки, післані нелюдами, не зупинилися, сунули вперед, і під їхніми гусеницями змовкала українська пісня, обривались життя сотень кращих дочок України… Отоді й виникла думка започаткувати свято для вшанування українських героїнь, якими споконвіків так багата українська земля.
Від 1950 року це свято відзначалося в діаспорі, а з 1993 року воно утверджується в Україні. Це величне свято несе в собі високий патріотизм та має велике виховне значення. Проте воно надто повільно доходить до сердець і умів сучасників. На жаль, чомусь дуже легко приживаються свята пампухів, шоколаду і т.п., а національно-патріотичні свята далеко не всіх зворушують.
Невже ми вже такі гастрономічно-шлункові, невже втрачаємо свою духовність?!!
Свято Українських Героїнь відзначається наприкінці лютого, в останню неділю місяця. Та все ж ще виникає запитання, чому Свято Героїнь і чому в лютому?
Насамперед тому, що жіночий героїзм – це вищий ступінь героїзму. Адже жінка з природи – сотворіння делікатне, ніжне, фізично досить слабке. Кожен геройський вчинок коштує їй багато більше, як чоловікові. І все ж упродовж всієї нашої історії ми маємо подиву гідні постави жіночого героїзму. У всі важкі для нашої землі часи жінки мужньо вставали поруч чоловіків, твердо протистояли ударам ворогів чи стихій, своїм незбагненним героїзмом надихали на високі подвиги і чоловіків, оберігали їх від зневіри та занепаду духу через послані долею поразки.
Чому ж саме лютий вибрано для цього свята? Кілька об’єктивних факторів підказали такий вибір. Адже у цьому місяці народилася одна із найталановитіших і наймужніших дочок України – Леся Українка – жінка, яка продемонструвала надлюдську силу у протистоянні немилосердній недузі. Усвідомлюючи свою приреченість, вона не лише не впадала у відчай сама, а палким словом кликала до мужності і подвигів здорових та сильних. І саме у цьому місяці завершили своє земне життя славні українські патріотки Ольга Басараб, Олена Теліга, Наталка Винників, Дарія Гнатківська, Олена Антонів, Марія Лаврів, Наталія Шухевич та інші. А ще 9 лютого 1893 року народилася легендарна героїня визвольних змагань 1914-1920 рр. – Гандзя Дмитерко.
З другого боку, є певна символічність у тому, щоб напередодні весни, коли вся природа жде пробудження і відродження, звернутись до образів жінок, котрі здатні принести віру і надію. Отож у ці лютневі дні звертаємо свої погляди до світлих образів українських героїнь, яких було немало у всі часи і на всіх теренах України. Згадуючи славних героїнь, вивчаючи та вшановуючи їхні приклади служіння Україні, ми сіятимемо в душі підростаючого покоління зерна справжнього патріотизму, які здатні прорости бажанням такого ж гідного служіння своєму народові. Тож закликаємо усіх спільно шанувати й відзначати Свято Українських Героїнь!
Лідія Купчик,
{module mod_knopka_comments}