Голова СБУ закликає громадськість долучитись до процесу оприлюднення архівів спецслужб тоталітарних режимів щодо злочинів проти людства

Надрукувати
Категорія: Галузевий державний архів Служби безпеки України
Створено: 04 листопада 2009 Дата публікації Перегляди: 4221

19 жовтня ц.р. у Ялті відбувся міжнародний круглий стіл «Виклики, пов’язані із розсекреченням архівних матеріалів в Україні: на шляху до стратегічного партнерства між державою та громадянським суспільством». Організатор круглого столу – Служба безпеки України спільно з Офісом зв’язку НАТО в Україні.

Голова СБУ Валентин Наливайченко, обговорюючи перспективи оприлюднення радянських документів, зазначив, що цю роботу значно полегшив указ Президента України від 23 січня 2009 р. про розсекречення архівів. Голова Служби безпеки України наголосив: українське суспільство – посттоталітарне, постгеноцидне, тільки починає відновлювати по крупинках національну пам’ять. Для цього, насамперед, потрібно очистити історію від домислів та фальсифікацій, дати оцінку діям комуністичної влади, кожному злочину проти людини, які мали місце у всіх містах України без винятку. Для цього Служба безпеки України розпочала роботу зі зняття грифів секретності з документів в інтересах громадянина, громадянського суспільства.

Лише в архівах радянських спецслужб, що зберігаються у Службі безпеки України, є близько 1,5 млн. справ, що відкривають правду про Український визвольний рух, про Голодомори в Україні, про політичні репресії радянської влади проти українців, поляків, чехів, румунів, кримських татар та усіх інших народів, про залякування та знищення мільйонів людей. Близько 800 тисяч справ мають на собі гриф «секретно» та «совершенно секретно». За словами Валентина Наливайченка, ці грифи вже не є перешкодою для відкриття правди: експертні комісії з питань державної таємниці переглядають документи та розсекречують їх. На сьогодні позначку «не таємно» нанесено вже на кілька десятків тисяч документів радянського періоду.

Щоб забезпечити вільний доступ до розсекречених документів створено мережу інформаційно-довідкових залів. До бази даних Відкритого електронного архіву Галузевого державного архіву СБУ внесено вже понад 15 тисяч документів. Робота ведеться постійно. Тепер у кожному регіоні України усі бажаючі можуть ознайомитись з електронними копіями документів. Нині фахівці працюють над створенням спеціального Інтернет-ресурсу, де буде розміщено електронний архів.

Валентин Наливайченко акцентував увагу присутніх на тому, що неможливо без залучення громадськості, лише силами працівників Галузевого державного архіву СБУ, розсекретити та оприлюднити увесь масив радянських документів про діяльність репресивної машини тодішньої влади. «Позиція Служби безпеки України така, щоб кожна справа, кожен документ дійшов до кожного громадянина, який цим цікавиться, щоб це дійшло до кожної сім’ї, якій було невідомо про долю своїх близьких – репресованих, закатованих, депортованих з будь-якої території нашої держави».

Для цього, вважає голова Служби безпеки України, необхідно розробити законодавчий акт, згідно з яким всі архіви спецслужб та правоохоронних органів (МВС, Генпрокуратури, Служби зовнішньої розвідки, Міністерства оборони), що свідчать про злочини проти людства, повинні бути розкриті та передані незалежній установі – Українському інституту національної пам’яті, для вивчення та дослідження документів.

Керівник Офісу зв’язку НАТО в Україні Марчін Кожіел наголосив: участь представників Альянсу у цьому круглому столі обмежується виключно роллю помічників, які мають налагодити діалог між спецслужбами та неурядовими громадськими організаціями, що повинні забезпечувати цивільний демократичний контроль над процесом реформування органів розвідки. «НАТО як організація не має спільної політики щодо відкриття та розсекречення архівів. Оскільки таке делікатне питання лежить у площині суто національної відповідальності», – зазначив Марчін Кожіел.

Про досвід країн-членів НАТО із залучення неурядового сектору до розсекречення архівів розповіли Томаш Хійо – представник Естонського військового музею/Музею імені генерала Лайдонера; Анджей Пєчунко з Інституту національної пам’яті республіки Польща; Терезе Біруте Біраускайте – співробітниця Литовського центру вивчення геноциду та опору.

Співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров розповів про спільний зі Службою безпеки України проект, у результаті якого буде напрацьовано чіткі рекомендації щодо вдосконалення законодавства та практики доступу до архівів.

За результатами роботи круглого столу вироблено відповідні рекомендації.

 

 

 

Прес-служба СБ України