„Український націоналізм зародився тоді, коли перша крапля червоної крові впала на чорну землю в боротьбі за свободу”

Надрукувати
Категорія: Новини , Україна
Створено: 28 вересня 2009 Дата публікації Перегляди: 6457
16 вересня у Полтаві редактор газети «Шлях Перемоги», історик і публіцист Віктор Рог та керівник Української інформаційної служби (УІС), політолог Андрій Левус презентували антологію «Український націоналізм».

«Український націоналізм» - збірник основних праць ідеологів українського націоналізму, таких як Дмитро Донцов, Степан Бандера, Степан Ленкавський, Юрій Липа, Микола Міхновський, Дмитро Андрієвський та ін. До першого тому антології увійшло близько 20-ти праць 18 авторів. Як зазначив упорядник «Антології» Віктор Рог, книга розкриває погляди ідеологів українського націоналізму на різні проблемні питання державотворення.

«Це видання є першим в Україні і поки що єдиним, де під однією обкладинкою зібрані головні праці провідних теоретиків українського націоналізму…

Важливо, що ми намагалися у книзі зібрати праці авторів з усіх куточків України, чим продемонстрували соборність української нації, єдність її поглядів на основні моменти створення і розбудови держави», - сказав історик Віктор Рог.

За його словами, зараз жоден світовий націоналізм так не очорнюється і не демонізується ззовні, як український.

«Люди мають дуже смутне уявлення про український націоналізм, тому що не знають першоджерел» - підкреслив він.

Упорядник видання каже, що книга запланована як двотомник, тож зараз ведеться робота над другим томом. У першому томі зібрали також біографії тих людей, які писали праці, щоб розвіяти брехливі стереотипи, зокрема, міф про те, що націоналізм носить суто галицький характер чи нібито ОУН співпрацювала з німецькими окупантами.

«На жаль, на Сході країни антиукраїнська пропаганда полюбляє лякати населення українським націоналізмом, виставляючи його як щось людиноненависницьке і лихе. Але це зовсім не так. І саме ця збірка, дозволить розвіяти міфи про ідею і практику українського націоналізму. Впевнений, після ознайомлення з працями людей, які представлені в збірнику, кількість прихильників націоналізму, особливо тут, в Центральній Україні, значно зросте», - підкреслив керівник УІС Андрій Левус.

Після завершення прес-конференції організатори заходу зустрілися зі студентами історичного факультету Полтавського державного педагогічного університету ім. Короленка та представниками патріотичних організацій Полтави.

Презентація книги проходить у регіонах України і викликає неабиякий суспільний резонанс.

Гості з Києва також відповіли на запитання журналістів та інтернет-користувачів сайту «Новини Полтавщини».

Зокрема, Андрій Левус зупинився на ситуації в державі, яка характеризується станом постійного конфлікту. «Конфлікт нібито між Західною Україною та Східною, між різними електоральними полями, уподобаннями. Однак цей конфлікт нам нав’язується завжди ззовні» - зазначив він.

На його думку, і презентована книга це підтверджує, в українців завжди була воля жити в єдиній країні, воля нації бути єдиною завжди домінувала.

«Конфлікти, які ми бачимо зараз в політиці, відбуваються без жодної ідеології, без жодної грамотної програми розвитку нації. Між собою конкурують політологи і політтехнологи. Біг-борди такі, біг-борди сякі, в смужечку, зірочку, сердечка, без сердечок. Але, що стоїть за цим, що є в серці цих політиків, яких рекламують.

Я думаю, що лише український націоналізм має за собою серйозну ідеологічну базу. Ви не назвете жодного політичного руху в Україні, який може представити розробки такого рівня, як в українських націоналістів. Ми хочемо цією книжкою повернути в українське суспільне життя, в українське політичне життя питання ідеї, питання боротьби концепцій, світоглядів, переконань і принципів, а не грошових мішків та скільки в кого олігархів є. І зокрема, хто яке місце отримає, і хто якому господарю кланяється. На відміну від інших, українські націоналісти свій шлях не змінюють вже дуже довгий час. Ми бачимо Україну сильною державою, ми бачимо Україну державою, наповненою національним змістом (тобто де українці будуть господарями на своїй землі). Ми бачимо Україну як одну з геополітичних потуг Східної Європи, ми бачимо Україну зі справедливим ладом і ми бачимо націю вільних людей. Нам не потрібен тоталітаризм, навіть український. Ці речі вже тримаються століттями. Націоналізм зародився тоді, коли перша крапля української крові впала на українську чорну землю в боротьбі за нашу свободу. Головне його гасло: „Бути собою. Індивідуально як українець, суспільно – як нація.”

Де можна дістати ваші книги?

Віктор Рог: Ми зараз робимо певні кроки для того, щоб знайти, хто нам допоможе поширити наші книги в книгарнях. Хоча розуміємо, що це дуже важко зараз. Наразі рекомендую звертатися до Української видавничої спілки в Києві, яка й видала антологію.

Чому ви не зосереджуєте свою увагу на економіці, на вихованні людей як господарів? А людина господар тільки тоді, коли щось має.

Андрій Левус: Можливо, ви тут маєте рацію, але зокрема зараз ми говоримо про конкретне видання. Це є лише одна з багатьох таких ділянок, якими ми займаємося.

Питання в тому, що все починається зі слова, і Євангеліє так каже. В нас є програма, яка називається „Програма деколонізації”. Питання в тому, що дійсно ключовими моментами є 3 речі: влада, власність і вплив. В кого ці 3 речі, той і керує країною. Розробляємо ми і політику економічного націоналізму.

Але починаємо свій шлях з головної битви. Головна битва – це битва за уми людей. Щоб люди пішли шляхом деколонізації, тоді почнуться процеси й більші. Просто боротися в парламенті – це шлях в нікуди. Нам не потрібно якісь 3 відсотки в парламенті, ми не підемо на вибори як одна з партій . Нам потрібно те, щоб українці стали українцями. Тоді і ліберали будуть українськими, і соціалісти будуть українськими і т.д. І питаннями конкретної боротьби ми займаємось, але це не питання нашої сьогоднішньої розмови.

Чи увінчалась успіхом ваша акція на підтримку пам’ятника Мазепі? Ви намагалися вручити Андрію Матковському матрьошку, а потім ця акція продовжилась і в Києві.

Андрій Левус: Питання пам’ятника Мазепі лише один з елементів нашого діла. І це акція прямої дії на захист національних інтересів. Ми провели ряд подібних акцій, провели Інтернет-кампанію збору підписів з вимогою припинити мером Полтави саботаж встановлення пам’ятника гетьману Мазепі. Мали зустрічі з представниками блоку Юлії Тимошенко. Провели флешмоб-виставу під стінами Кабміну в сатиричному стилі, де висвітлювалося не бажання БЮТу йти назустріч національним ініціативам. Ті відповіді, які ми почули з уст цієї політичної сили і представників кабміну були або хамством прямим, або відписки. Більше того, були спротиви й встановленню пам’ятника Мазепі в Чернігові. Щодо Полтави я не хочу, щоб було так, що ми нав’язуємо щось. Але справа Мазепи – це справа кожного українця. Зокрема, це не є „полтавською битвою” проти Матковського чи проти БЮТ. Нам треба дати реванш за 1709 рік. Це бій історичний.

Чи є намагання підтримувати єдиного кандидата всіма націоналістами? Адже зараз у кожного кандидата свої націоналісти.

Андрій Левус: Я думаю, що це не секрет і ми це афішували. Ми працюємо під патронатом Організації Українських Націоналістів - революціонерів. Тобто – це Організація, яку колись очолив Степан Бандера, а зараз очолює Стефан Романів.

Що першою оприлюднила Організація? Ми поставили певні вимоги, певні свої бачення того, хто може очолити пост Президента України. Основні пункти – це є християнин, українець, професіонал, чи має команду, досвід і т.д. Тому Президент має відстоювати принципи на ділі, має захищати суверенітет, зберігати національну пам’ять та ін. Особисто я підтримую на цих виборах Віктора Ющенка. Чому? Так, багато помилок в нього, але є речі які незмінні – це захист території, захист національної пам’яті, бажання жити в сім’ї вільних європейських народів. І ми бачимо, що саме по Ющенку є найбільший удар імперського Кремля. Нікого іншого не чіпають. Значить власне він їм шкодить і він їм заважає.

А взагалі ми співпрацюємо зі всіма політичними силами, де є патріоти. Ми індивідуально підходимо до людей.

Влада різко кинулась у сторону націоналізму. Закінчилось вирішення питань зарплати, тепла, води і всіх питань ЖИТТЯ народу. Основними стали питання Мазепи, Бандери ... трупи, кості, Голодомор, хрести...

Віктор Рог: Це знову лукаві стереотипи. Знову звичайно демонструється назовні те, що розкручується й піариться. Насправді націоналізм – це і є питання розвитку, життя народу. Хоча з іншого боку в кожному дереві ми бачимо стовбур, крону, плоди. але якщо воно не має коріння, то не буде ні плодів, ні стовбура, ні крони. Так само у людей питання минулого, історії, культури, власної ідентифікації має бути на чільному місці. Інакше амнезія, параліч, смерть.

Чи допоможе ця книга з "совєцького бидла" зробити націю, яка сама себе поважає, а своїх провідників не зве "махровими націоналістами" та "невігласами"?

Віктор Рог: надіємося, що допоможе. Для цього й працюємо.

Полтава стає притулком махрових націоналістів. Невже нині варто витягати на світ Божий "труди" терористів та невігласів?

Віктор Рог: Питання терористів і невігласів – це є питання дуже спірне. Автори цього збірника закінчили дуже престижні навчальні заклади, зокрема Олега Ольжича в 30 років запрошували викладати в американські університети і таких прикладів багато. Інтелектуали найвищого ґатунку Донцов, Міхновський, Липа, Янів, Теліга, Бжеський… - тільки неук назве їх «невігласами і терористами».

Який відсоток Українців до Вас тулиться? Реально. Чесно, якщо Вам відомо, що це.

Віктор Рог: Ми не тепла грубка, щоб до нас тулитися і не політична партія, щоб рахувати відсотки.

Рог і Левус... Ви - українці?

Віктор Рог: Українці звичайно. Я із Сумщини, а Андрій - із Галичини.

Аналогия - «Майн Кампф». Насколько Вы терпимы к другим нациям? - к русским, евреям... Что собираетесь строить - концлагеря или резервации? или просто расстреливать...И почему на сей раз забыли про Шухевича?

Віктор Рог: Це провокаційне питання зразу показує і рівень поінформованості, і рівень уяви, стереотипів. Ми будемо будувати не концтабори і не резервації, ми будемо будувати перш за все школи, бібліотеки і університети.

Бо є така приказка: „Якщо нація думає вперед на рік – вона сіє хліб, на 10 років – вона садить сад, на 100 років – вона виховує молодь.” Тобто, фактично, хто дбає про перспективу, той має дбати про виховання молоді. І це сьогодні найголовніше завдання нашого суспільства.

Ми повинні виховувати молодь на засадах патріотизму, поваги до старших, поваги до своєї нації, Батьківщини і т.д. Тому в нас такі пріоритети.

За матеріалами ІА «Новини Полтавщини» та УІС