Друга світова. Позиція ветеранів Львівщини

Сьогодні, з наближенням 9-го травня, закономірно продовжується вже традиційна дискусія про те, як слід відзначати річниці закінчення Другої світової війни, чим вона була для України, який власне український рахунок тієї війни, хто її герої і яким має бути вшанування полеглих і живих. Дискусія дуже часто виходить за рамки елементарної пристойності і зводиться до брутальних образ, ярликів і гасел на зразок «нє дадім», «нє дапустім», «бандєровскіє сволочі», «націстскіє падонкі», «нє дадім в абіду вєтєранов».

При цьому неосталіністи, явні і замасковані, несуть на щиті власне піклування про ветеранів та захист їхньої честі і гідності, «нічтоже сомняшеся» узурпуючи право виступати від усіх ветеранів України. Насправді так не є, і значна частина ветеранів Другої світової є переконаними патріотами України, і як не прикро «вічно вчорашнім» - свідомими українцями. Що і не дивно, враховуючи національний склад Червоної армії тих років і загальний внесок українців у результат війни.
Тому, щоби не бути голослівним, наводжу повністю оригінальний текст Відкритого листа Львівського обласного відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів. Написаний минулого року, лист лишається актуальним і нині.



Ви, Т.Махоньок, напередодні великого Християнського свята витворили і видали в ефір фальшивку, називаючи нас і наших побратимів галицьким націоналістичним чудовиськом і що Львів начебто виступає в авангарді фашизації державної політики в Україні.

Такого хамства ще ніхто собі не дозволяв. Можна було не звертати уваги на цю маячню, але свої «шедеври» Маханьок видав від імені ветеранів Львівщини, чим глибоко образив всіх, хто вважає себе патріотом Незалежної України, проживає на благодатній Галицькій землі та жертовно докладає зусилля, підставляючи своє немолоде плече на допомогу всенародно обраному президенту України, його однодумцям та владним структурам у почесній справі розбудови, зміцнення. Незалежної Соборної Української Держави. Таку ж образу Ви нанесли чесним відданим Україні державним службовцям.

Ви, Т.Маханьок, не перший раз, дозволяєте собі свої фальшивки видавати від імені всіх ветеранів Львівщини, а значить і від 80-тисячної організації ветеранів, які є активними членами патріотичного Всеукраїнського об’єднання ветеранів, а разом з симпатиками- однодумцями представляють значно переважаючу більшість дорослого населення Львівщини.

Ми докоряємо самі собі за те, що не давали належної відсічі, коли очолювана Вами організація, керівний орган якої переважно складається із колишніх ворожо налаштованих партійних та кадебістських функціонерів, що майже виключно є мешканцями обласного центру, які часто провокували протистояння з патріотичною молоддю міста. На ці свої «заходи» ви не запрошуєте ветеранів із сільської місцевості, бо добре знаєте, що там у Вас немає опори і жодного зареєстрованого в установчому порядку осередку. У селах Львівської області, як і всієї Галичини, проживають фронтовики, яким пощастило повернутися із фронту та вояки ОУН-УПА що повернулися із сталінських катівень. Всі вони живуть у злагоді без будь-яких конфліктів. І Вам не вдасться залучити їх до провокованого Вами протистояння.

Таким же чином Ви без відома і згоди справжніх ветеранів-фронтовиків, прийняли та й надіслали до Верховної ради фальшиву вимогу не визнавати вояків ОУН-УПА борцями за волю і Незалежність України. Мало того, Ви приписали славним, шановним в народі, воїнам УПА всі злочини, які в ході і після війни вчинені радянською владою руками катів з НКВД, та нацистськими окупантами. Ви робите вигляд, що не знаєте того, що обласні Ради всіх західноукраїнських та деяких інших областей давно визнали ОУН¬УПА і відповідно звернулися до Верховної Ради У країни з вимогою зробити це на державному рівні, бо народ який створив УПА, та незважаючи на жорстокі репресії, довгі роки кормив, одягав та всіляко підтримував УПА, і також давно визнав її, як єдину свою захисницю.

Вас і Ваших наставників із злочинної партії, якій Ви так вірно прислужуєте, дратує це, бо Вашим кредо є брехня, обман, фальсифікація, приховування історичної :правди, обливання брудом найбільш відомих і відданих Україні патріотів, розраховуючи на наївних надто довірливих людей.

Але український народ піднявся з колін, а ваша брехня все більше і більше розкриває істину, хто був і є катом українського народу, все більше і більше зміцнює та загартовує його національну та загально людську свідомість.

Вас дратує те, що Українці, як і свідомі громадяни інших поневолених народів, крок за кроком пізнають, що злочинний комуністичний режим протягом багатьох довоєнних років заповнював тюрми та гулаги так званими «ворогами народу», а в 1937-38роках, в порядку підготовки до війни за переділ Європи, прийняв рішення всіх їх розстріляти.
Отже, до початку радянсько-німецької війни фактично відбулася жорстока війна проти власного народу, проти всіх ні в чому не винних демократично налаштованих людей.
В ці роки тільки на Соловках було знищено понад 10 тисяч найбільш свідомих та найбільш авторитетних і шанованих в народі особистостей різних національностей колишньої радянської імперії зла та багатьох зарубіжних країн. А в урочищі Сандармох (Карелія) енкаведистський кат капітан Матвєєв протягом восьми діб :з 27 жовтня по 4 листопада 37 року власноручно розстріляв 1111 соловецьких політв'язнів, із яких третя частина були українці, в тому числі Лесь Курбас, батько і сини Крушельницькі, брат Михайла Грушевського професор Сергій Грушевський, Микола Зеров, Валеріан Підмогильний, Микола Куліш, Валерій Поліщук та сотні і сотні інших.

Цей більшовицький нелюд згодом похвалявся, що свій «подвиг» присвятив 20 річниці Жовтневої революції. (Цю тайну про Соловецьку тюрму народів розкрили та обнародували Санкпетербургський та карельський Меморіали у відомій книзі Ю.Дмитрієва «Место расстрела Сандармог» та інших публікаціях).

Отже, правильно говорить народна мудрість, що все таємне рано чи пізно стає явним.

Ви свідомо приховуєте правду про те, що протягом існування в Україні комуністичного режиму тільки в Биківнянському лісі, що на околиці Києва, покояться останки 130 тисяч розстріляних в кадебістських підвалах колишнього Жовтневого палацу патріотів України – цвіту української нації. Вас дратує правда, що голодомори, спрямовані на винищення української нації, правда про Батурин і Конотоп, Крути і Базар, про Саліну, де на третій день радянсько-німецької війни душогубами НКВД були по-звірячому закатовані, і мертвими та на півживими скидані в глибокі соляні шахти понад 3 тисячі патріотів України, про Гурби (Кременецькі ліси біля с.Мізоч Здолбунівського р-ну Рівненської області), де у квітні 1944року відбулася 4¬-денна битва з багатократно переважаючими силами внутрішніх військ, яка фактично була переможною для УПА, бо вона, поклавши понад 1000 окупантів, з боями вийшла із оточення і ще багато років боролася за волю та Незалежність України.

Вас дратує правда, яку Ви приховуєте, що в перші дні радянсько-¬німецької війни панічно відступаючи комуністичний режим повністю винищував так званих «ворогів народу», які томилися в застінках НКВД переважної більшості міст та районних центрів України. Про це свідчать тюрми Дрогобича і Самбора, Дубна і Умані, Львова, Іванофранківщини, Тернопільщини, Донецька, Харкова та багатьох інших міст знедоленої України.

В червні 1944року ще й був виданий наказ про виселення всіх українців за це, що проживали на окупованій німцями території, та здійснення нагляду за червоноармійцями, призваними з окупованих областей.

Така жорстока правда. Залишили Україну на поталу ненависному та ненажерливому фашистському звірові, а пізніше видають наказ про виселення всіх українців. От вам геноцид номер два, повне здійснення якого, з відомих причин, не вдалося. Вас і Ваших комуністичних наставників дуже дратує те, що всенародно обраний президент України В.Ющенко крок за кроком відновлює історичну пам'ять про національно-визвольну боротьбу за волю і незалежність України, віддає шану героям Крут, Базару та героям Карпатської України, відбудовує Батурин, щорічно у травні організовує . всенародне вшанування жертв Биківні, віддає належне великим гетьманам України Івану Мазепі, Івану Виговському, послідовно втілює в життя національну ідею.

Тому Ви і Ваше найближче (не дуже чисельне) оточення та Ваші кумири так ненавидять терплячого українського президента, повторяють виготовлені за рубежем фальшивки та щоденно поливають його брудом на догоду закордонним та доморощеним антиукраїнським силам. Вам не вистарчає честі, мужності та вихованості щоб зробити так, як зробили генерал Петро Григоренко, Андрій Сахаров та тисячі інших високоосвічених борців за правду і демократію, які мужньо перенесли жорстоке знущання тодішньої влади та навіть віддали своє життя. А генерал Руднєв за свої прогресивні погляди був названий ворогом народу і за наказом московського Кремля був розстріляний.

Наш відкритий лист не ставить за мету переконати комуніста Махонька і його найбільше оточення, бо це марна справа. Вони не виходили і мабуть ніколи не вийдуть із лона ворожого українству середовища. Чуже їм стало своїм, своє батьківське, стало чужим.

Наше звернення до тих ветеранів, які мають Україну в серці, але ще не зовсім звільнилися від чужих, ворожих рідному народу стереотипів, не зовсім зняли із своїх очей і своїх душ комуністичну полуду, повільно відмовляються від чужої мови, чужої ідеології, чужого духу, не зовсім усвідомлюють, що це суперечить цінностям української нації, культурі та християнській моралі.

Пам'ятаймо що колись наші внуки та правнуки, які житимуть у вільній процвітаючій Україні, запитають своїх пращурів, що вони робили, коли Україна вставала з колін і дадуть відповідну оцінку кожному з нас.

Сьогодні в переддень великої перемоги над нацизмом ми, разом із народом України та всім прогресивним людством віддаємо глибоку шану тим, хто загинув на фронтах Другої світової війни та бойових загонах УПА, і якнайщиріше вітаємо тих, кому пощастило повернутися з фронту та сталінських катівень. Ми не маємо жодного сумніву, що всі вони жертовно боролися з ненависним німецьким нацизмом і день за днем наближали очікувану народом перемогу. Честь і вічна слава Їм.

Слава героям Другої світової війни!

Слава Незалежній Україні!