Спілка Української Молоді «Сумщина» відзначила ювілей

Як розповів голова СУМ «Сумщина» Георгій Сахнюк, ця організація має багату передісторію. Виявляється, вперше Спілка була заснована ще в 1925 році, але більшість її членів були заарештовані. Офіційно ж вона відродилась на Сумщині 25 лютого 1990 року як Спілка Незалежної Української Молоді, але досить швидко назву змінили на нинішню, вже звичну.

У Сумській області Спілка налічує кількасот членів, серед яких і молодь, і старше покоління. Об’єднання проводить велику кількість різноманітних заходів. Серед них організація вишкільних таборів для дітей та молоді, створення газет, робота із дослідження архівів. У таборах, крім звичних вишкільних заходів, проводять лекції з історії України, краєзнавства, ідеології націоналізму.
З 2002 року відбуваються сплави під назвою «Шлях до Батурина». У перший рік, коли виникла ідея, так би мовити, «з’єднати» Путивль із Батурином, у сплаві брав участь один-єдиний пліт, зараз же сплави проходять на байдарках, і з кожним роком їхня кількість збільшується.

Проводяться також проекти з активізації молодих громадян, навчання лідерів молодіжних організацій.

СУМ співпрацює з Молодіжним Націоналістичним Конгресом, Студентським братством Сумщини та іншими організаціями.

Одним із найгучніших спільних заходів СУМу «Сумщина» та студентських лідерів була кампанія проти об’єднання сумських вузів у 2004 році, яка тривала близько дев’яти місяців.

За довгі роки існування СУМу в Сумській області дуже багато людей починали зі Спілки свій громадський шлях. Це й теперішній заступник голови облдержадміністрації Олег Медуниця, і редактор всеукраїнської газети «Шлях Перемоги» Віктор Рог, і директор сумського архіву Геннадій Іванущенко, і журналісти Ростислав Мартинюк, Руслан Дейниченко і ще безліч людей, що мають активну громадську позицію і вагомі особисті досягнення.

«Активні молоді громадяни – активна країна, яку поважають в усьому світі», – говорить Георгій Сахнюк, і хочеться вірити, що сьогоднішні його вихованці зможуть у найближчому майбутньому зробити Україну процвітаючою.

З нагоди ювілею в Сумах відбулися урочистості, які зібрали і тих, хто стояв біля витоків Спілки 20 років тому, і сучасних активістів та прихильників СУМу.

Спогадами і враженнями, а також подальшими планами щодо діяльності Спілки з журналістами під час прес-конференції поділилися лідери організації різних років Віктор Рог, Олег Медуниця, Олександр Хоруженко та Георгій Сахнюк.

"Завдання Спілки залишаються актуальними до сьогодні, - відзначив історик, письменник, редактор газети "Шлях Перемоги" Віктор Рог. – Це виховання патріотичної, совісної та дієздатної молоді". Саме ці завдання, на думку першого очільника СУМу, визначили довголіття організації. "Ми не долучилися до жодної з політичних партій, зробили ставку на молодь та ніколи не йшли на компроміс, а відстоювали свої переконання", – наголосив Віктор Рог.

Тісно пов'язує ювілейний вік організації з її принциповою діяльністю ще один керманич Спілки, а нині заступник голови облдержадміністрації Олег Медуниця. Він розповів, що Спілка Української Молоді, створена як альтернатива комсомолу, стала своєрідною "кузнею" кадрів для бізнесу, державних установ, громадських організацій. Ідеологічне ядро та людські цінності – це складові успіху СУМу на думку політексперта, колишнього голови Спілки Олександра Хоруженка.

Сьогодні Спілка Української Молоді – потужна молодіжна організація, яка стала засновником Сумського обласного комітету молодіжних організацій, активним учасником студентських акцій протесту 2004 року, яка організовує значну кількість навчальних тренінгів, таборів, вишколів для молоді – відзначає голова СУМу Георгій Сахнюк. Також організація спрямовує свої зусилля на співпрацю з неурядовими об'єднаннями з інших регіонів України, з-за кордону, займається міжнародними молодіжними обмінами. "Ми є найстаршою та однією з найбільш дієвих молодіжок області", - відзначають члени СУМу.

Своєрідним подарунком до ювілею став вихід наукової праці Олега Корнієнка «Хроніка прапороносців. Нарис історії Спілки Української Молоді «Сумщина», презентація якої відбулася 27 лютого.

«Безумовно, особливу роль у становленні молодої Української державності відіграла молодь, якій завжди були притаманні безкомпромісність, ідеалізм і щире прагнення демократичних змін. Сумська обласна громадська організація «Спілка Української Молоді «Сумщина» – яскрава сторінка історії та сучасності не лише Сумської області, а й України в цілому, оскільки її внесок у розбудову національно-патріотичного молодіжного руху важко недооцінити», - зазначив автор.

Олег Корнієнко підкреслив, що приводом для написання роботи стала 20-та річниця СУМ «Сумщина». 20 років – багато це чи мало? За візуально коротким терміном стоїть ціла сторінка історії – велика, яскрава, багата на непересічні події, мужні акції, запеклу боротьбу та неминучі втрати. Саме такою є новітня історія Спілки Української Молоді – бойового авангарду українського юнацтва у боротьбі за споконвічні права та краще майбутнє нації.

Кілька слів про назву книги. Чому саме «прапороносці»? Бо вони завжди перебувають у авангарді. Прапороносець – це символ, гасло, яке веде маси за собою. На думку автора, саме таку функцію виконували молоді українські патріоти у тогочасному суспільстві. Ну і, зрештою, іспанською слово «прапор» звучить як Bandera, що співзвучно з прізвищем видатного борця за Українську Незалежність, Героя України Степана Бандери, чий життєвий шлях слугував прикладом для патріотичної української молоді.

Автор ставив за мету об’єктивно і всебічно висвітлити історію становлення та діяльності громадської організації «Спілка Української Молоді «Сумщина» як складової і активного учасника українського національно-патріотичного руху у 1989-2000 рр. Так трапилося, що на підготовку та написання роботи був відведений доволі незначний час, а тому, не виключена можливість, що вимогливе око читача зможе віднайти певні прогалини та деякі невідповідності. Видання не претендує на вичерпаність, тому автор сподівається, що воно буде доповнене та перевидане. Зрештою, ця книга є першою спробою висвітлення регіональної складової новітньої історії України через призму окремо взятої громадської організації.

Основні труднощі при написанні роботи полягали у пошуку джерельної бази та реконструкції окремих подій. На даний час у Державному архіві Сумської області утворено фонд Р-7710, в якому зібрана незначна частина документів СУМ «Сумщина». На жаль, сама організація свого часу не мала змоги забезпечити збереження документів. З одного боку, на початковому етапі її існування це було пов’язане з певною небезпекою, а з іншого – далися взнаки ворожі погроми, що супроводжувалися в тому числі і знищенням документів.

Основну частину роботи складає хронікально-документальний нарис, в якому висвітлюються визначні сторінки історії СУМ «Сумщина». Інформацію, що охоплює період з 1989 по 2000 рік, подано у хронологічному порядку в 12 розділах. Під час підготовки нарису як джерела використовувалися архівні матеріали, документи з особистих збірок членів організації, статті та інформаційні повідомлення тогочасних періодичних видань, у першу чергу – газети «Гроно», яку з 1994 року видавала СУМ «Сумщина». До написання окремих розділів були залучені спогади членів організації, самого автора та представників інших громадських об’єднань національно-патріотичного спрямування.

З нагоди ювілею активних діячів патріотичного руху було відзначено подяками голови Сумської облдержадміністрації Миколи Лаврика.