Закордонний виборчий округ та його вплив на результати виборів в Україні

Надрукувати
Категорія: Новини , Україна
Створено: 17 лютого 2010 Дата публікації Перегляди: 7142

В багатьох країнах світу під час проведення виборів виборам на закордонних виборчих дільницях надають особливе значення. Наприклад США, Франція й навіть Філіппіни розглядають свого закордонного виборця як вирішальний чинник перемоги у виборчих перегонах. Так за оцінками експертів Буш-молодший двічі перемагав саме завдяки голосам американських громадян, які голосували саме на закордонних виборчих дільницях. До речі, США має за кордоном приблизно 6 мільйонів своїх громадян, які мають право голосу і жодних обмежень щодо голосування поза межами країни. Приблизно, таким же є й число філіппінців, які голосують за кордоном.

А тепер звернемося до української статистики. Нещодавно ООН офіційно визнала, що число українських трудових мігрантів, які постійно перебувають за межами країни, становить 8 мільйонів осіб. Але це тільки офіційне число, яке до того ж вперто не визнається й применшується антинародною владою. Насправді воно значно більше. Крім того, за кордоном постійно, в тому числі і під час виборів, перебуває значно ширше коло наших громадян: крім трудових мігрантів – це студенти, які навчаються за кордоном, викладачі, науковці, митці, підприємці, інші фахівці, які перебувають у службовому закордонному відрядженні, нарешті, численні за нинішніх часів туристи та люди, просто запрошені родичами й закордонними друзями. Зважаючи на це, можна з великою долею вірогідності стверджувати, що насправді загальна чисельність громадян України, які під час проведення виборів перебувають за кордоном становить 10-12 мільйонів.

За офіційними даними ЦВК (www.cvk.gov.ua), кількість виборців внесених до Державного реєстру виборців на час проведення виборів Президента України 2010 року становить 36.576.763 осіб. З них на Територіальні виборчі округи припадає 36.183.800 осіб і на Закордонний виборчий округ 392.963 особи.

Так скільки виборців дійсно знаходиться за межами України і чому ми маємо такі різні цифри? Чому влада не помічає цього, чи робить вигляд що не помічає, навіть не зважаючи на те, що невідповідність офіційних даних дійсності одразу впадає всім у око? Тому що її (тобто корумповану, пострадянську, українофобську владу ) таке становище задовольняє. А задовольняє воно корумповану владу в першу чергу тому, що відкриває великі можливості для маніпуляцій голосами виборців, які під час проведення виборів перебувають за кордоном. А таких, як ми знаємо, мільйони.

А тепер я хочу запитати: - "Чи можна нехтувати голосами такої кількості виборців?". Звичайно, що ні! Та, відверто кажучи ніхто і не збирається цього робити, а вся інтрига обертається навколо спроби, тих чи інших антинародних політичних кіл, використати ці голоси у територіальних виборчих округах на свою користь.

Саме для цього і робиться все, аби зменшити кількість голосуючих на закордонних виборчих дільницях до мінімуму. Саме на перешкоді цього і повинна встати громада, щоб забезпечити свої конституційні права і свободи.

Було б ще півбіди, якби українські виборці за кордоном ігнорувались. На жаль, вже давно вони стали об’єктом політичних і виборчих маніпуляцій. Недарма, за оцінками експертів, кількість проблемних прізвищ і "мертвих душ" у щойно створеному загальнодержавному реєстрі виборців становить 6-7 мільйонів. Це число цілком збігається зі згаданим числом 8 мільйонів. Тобто числом громадян, які постійно перебувають за межами країни.

Сьогодні є всі підстави стверджувати про цілеспрямоване, системне порушення конституційного права на участь в управлінні державою, громадян, які у день виборів опинилися за кордоном, про порушення їхнього пасивного (мати право бути обраним до представницьких органів усіх рівнів) і активного (мати право обирати) права.

Важливим чинником виборчого процесу є, безумовно, законодавча база. А вона в нас як дишло. Постійно змінюється і підтасовується під того чи іншого замовника. "Закон про вибори" Верховна Рада перетворила на поле битви за голоси закордонних виборців. Хочу підкреслити – не за виборців, що перебувають за кордоном і їхню підтримку, а за їхні голоси, які можна використати в Україні на свою користь. І те, що ми спостерігали останнім часом, є підтвердженням цього.

Ухвалення Верховною Радою нинішнього скликання в першому читанні законопроекту за №4741, яким були внесені зміни до Закону України "Про вибори Президента України" є антиконституційним вчинком, цілеспрямованим зведенням штучних перешкод для волевиявлення українських громадян за кордоном.

Антиконституційні законодавчі обмеження, зокрема, запровадження допуску до голосування на закордонних виборчих дільницях лише тих громадян, які знаходяться на консульському обліку, ставлять у нерівне становище громадян, які залишаються у межах країни, і громадян, які змушені були виїхати за її кордони. Тобто вона є абсолютно антиконституційною і дискримінаційною щодо громадян, які перебувають за кордоном.

Чому, згідно з поправками до Закону, будь-який громадянин України, який проживає в Україні, але з якихось причин, не потрапив до списку виборців, може прийти з паспортом на будь-яку виборчу дільницю навіть у день голосування й навіть без рішення суду, а лише за рішенням голови, заступника голови або навіть секретаря дільничної комісії може проголосувати без будь-яких додаткових умов і вимог?

І з іншого боку. Чому громадянин України, який також має український паспорт, але з якихось причин не зміг або не бажає реєструватися у відповідному українському консульстві країни перебування, не має права прийти, як і його співвітчизник, який залишається в Україні, на будь-яку закордонну виборчу дільницю і за аналогічним рішенням голови, заступника голови або секретаря цієї дільничної комісії проголосувати? До, речі, за чинним законодавством, процедура консульської реєстрації не є обов’язковою і жодним чином не позбавляє громадянина України жодного з його конституційних прав.

Нині число українських громадян, які стоять на консульському обліку в дипломатичних представництвах чи консульських установах України за кордоном, складає не більше 2% від загальної чисельності громадян України, які постійно перебувають за межами країни. Між тим, саме на підставі даних отриманих від консульських відділів за кордоном і складався державний реєстр виборців по закордонному виборчому округу. Саме на ці дані і спирається ЦВК, оголосивши що за кордоном нас (виборців) всього 392.963 особи.

Але основні гравці на виборах, завдяки даним отриманим від прикордонної та інших служб, добре знають усіх, хто виїхав з України і на момент проведення виборів ще не повернувся додому, не залежно від того чи стоїть людина на консульському обліку чи ні. Вони добре знають, що за кордоном знаходяться мільйони виборців і знають навіть прізвище кожного з них і до яких територіальних виборчих округів вони належать.. Тому пристрасті навколо закордонного виборця не тільки не вщухають, а навіть навпаки, набирають обертів.

Президент накладає вето на зміни до Закону України "Про вибори Президента України". Верховна Рада долає вето Президента. Президент, а з ним ще 48 народних депутатів звертається до Конституційного Суду. І ось Конституційний Суд України своїм рішенням за №26-рп/2009 від 19.10.2009 року скасував положення Закону України "Про вибори Президента України" ще від 05.03.1999 року (№474-ХІV), яке обмежувало участь у виборах громадян України за кордоном, дозволяючи право голосу тільки тим, хто стоїть на консульському обліку. Згідно з рішенням Суду, всі громадяни України, які на час виборів перебувають за кордоном, мають право голосувати на виборах Президента України. Але ж Верховна Рада ще має внести зміни до Закону України "Про вибори Президента України". Знову замкнуте коло.

Вкрай потрібен новий виборчий закон! Закон, який, по-перше, надавав би можливість волевиявлення всім виборцям, незалежно від того знаходяться вони в країні чи за кордоном, а по-друге, забезпечив би стабільність правової бази під час проведення всього виборчого процесу.

А те, що ми мали на виборах Президента України 2010 року, дуже нагадує сюжет з роману Гоголя "Мертві души", в якому описується, як Ноздрьов з Чичиковим в шашки грав.

А тепер давайте розглянемо технічне забезпечення виборів в закордонному виборчому округу. І подивимось, чи відповідає нинішній рівень організації роботи ЗВОКу, тому завданню, яке на нього покладене і чи спроможний він взагалі його виконати.

По-перше, чи відповідала і відповідає сьогодні духу і букві закону формування і діяльність виборчих дільниць за кордоном? Як правило, ні! Оскільки дільниці прив’язані до дипломатичних установ, до складу виборчих комісій постійно включають працівників цих установ ( тобто державних посадовців ) та їхніх родичів.

По суті, склалася реальна загроза остаточного привласнення останнього оплоту реального народовладдя – виборчих комісій, які згідно з чинним законодавством формуються самою громадою виключно з її представників, і мають бути виключно громадськими формоутвореннями. Наразі ж ми все частіше спостерігаємо як за кордоном ці інструменти народовладдя, не зважаючи ні на законодавство, ні на протести громадськості, перетворюють на такі собі консульські відділи по проведенню виборів, абсолютно підлеглі владі.

По-друге, а чи здатні 113 виборчих дільниць, а саме стільки виборчих дільниць під час виборів відкривають за кордоном, забезпечити гарантоване законом волевиявлення усіх громадян України, які перебувають під час виборів за кордоном, тобто на території закордонного виборчого округу, який охоплює одразу весь Світ?

Ні! Вони не здатні забезпечити гарантоване волевиявлення навіть мізерної частки тих громадян України, які знаходяться на консульському обліку і були внесені до списків виборців, а це лише 392.963 особи.

Справа в тому що кількість закордонних виборчих дільниць обмежена кількістю консульських представництв України за кордоном, а їх саме 113.

Саме тому в Австрії була відкрита лише одна закордонна виборча дільниця №2 в місті Відень. Одна на цілу країну. Але Австрія це не лише Відень. А тому переважній більшості виборців, внесених до уточненого списку виборців на закордонній виборчій дільниці №2, а це саме ті виборці, що знаходяться на консульському обліку (про інших ми поки що не говоримо), для того, щоб дістатися до виборчої дільниці, треба було долати відстань від 100 до 600 кілометрів. І чи слід дивуватися тому, що явка цих виборців на дільниці склала менш ніж 20%. І це не виняток. В більшості країн світу ситуація навіть ще гірша. Наприклад у Франції, країні яка за площею майже дорівнює Україні, буде відкрито всього дві закордонні виборчі дільниці, в Іспанії, де перебуває більше мільйона заробітчан з України, було відкрито три, а в Російській Федерації з її безмежним простором п’ять виборчих дільниць...

І так ми бачимо, що на перешкоді вільного волевиявлення громадян України за кордоном стоїть, по-перше, недостатня кількість закордонних виборчих дільниць, а по-друге, їх низька пропускна спроможність.

Так чи можна назвати вибори, що проходять в закордонному виборчому окрузі, вільними і чесними? Звичайно, що ні! Це профанація, це гра у вибори, гра в демократію.

А чи можна щось зробити щоб виправити ситуацію і надати кожному виборцю можливість реалізувати своє право голосу, незалежно від місця перебування? Звичайно, що Так!

На перший погляд, рішення цієї проблеми просте – збільшення кількості дільниць за кордоном поза межами консульств, наприклад, у приміщеннях українських інформаційно-культурних центрів, тимчасово орендованих школах тощо. Таким шляхом йде, наприклад, Росія. Чому Україні теж не піти цим шляхом?

По-перше, Росія має за кордоном набагато більше нерухомості, ніж Україна - тому що привласнила собі майно колишнього СРСР і поки що передати Україні її частку не збирається. Росія навіть заявляє, що не готова говорити з Україною про повернення закордонного майна Першої Української Республіки. Тобто, майна, яке СРСР після поділу України з Польщею і окупації в 1922 року східних, центральних і південних областей України, привласнив собі. Тому для відкриття нових закордонних виборчих дільниць Україні прийдеться шукати не малі кошти на придбання або оренду приміщень.

По-друге, відкриття нових закордонних виборчих дільниць потягне за собою цілу низку проблем. Насамперед, це проблема так званої екстериторіальності виборчої дільниці, тобто проблема забезпечення на її території дії власне українських законів, гарантування відповідного правопорядку, недоторканості й охорони приміщення та членів закордонної виборчої дільниці, яку розташовано поза межами дипломатичного представництва України, виборців і бюлетенів, які знаходяться там, тощо. Представники дипломатичного корпусу і правники знають, яка величезна кількість суперечностей між вітчизняним та міжнародним законодавством нас тут очікує, яку кількість суперечностей з усталеною практикою міжнародного права та міжнародної політики деяких країн нам доведеться подолати. А в кожній країні до того іще є свої примхи.

На шляху відкриття великої кількості закордонних виборчих дільниць виникнуть також і організаційно-технічні проблеми. Адже нові закордонні виборчі дільниці треба буде забезпечити кадрами і фінансуванням.

По-третє, просте збільшення закордонних виборчих дільниць не вирішить питання принципово, бо повністю залишає весь старий механізм, а з ним і можливості для зловживань. Тому вирішення цієї проблеми не в механічному збільшенні закордонних виборчих дільниць, а в якісних змінах.

Треба впровадити поштове голосування за допомогою спеціальних паперових бюлетенів для закордонних виборців. До речі, в багатьох демократичних країнах світу в тому числі і в Австрії, це вже давно стало нормою. Тому для швидкого впровадження цієї норми в Україні не треба навіть нічого нового вигадувати, а просто перейняти досвід у інших.

Слід також взяти до уваги, що впровадження поштового голосування за допомогою спеціальних паперових бюлетенів знімає одразу дві проблеми:

- нема "мертвих душ", голоси яких можна привласнити, нема чого списи ламати, нема сенсу вже під час виборів закони змінювати.

- всі виборці отримують рівні можливості щодо участі у виборах. Відпадає необхідність збільшувати кількість закордонних виборчих дільниць.

Чи подобається це комусь чи ні, а без впровадження поштового голосування за допомогою спеціальних паперових бюлетенів не обійтись. Виборам в закордонному виборчому окрузі суспільство повинно приділити належну увагу. Без цього проблему зловживань і маніпуляцій голосами виборців вирішити буде не можливо.

Віталій Прошкін

Голова закордонної виборчої дільниці №2 на виборах Президента України 2010
ВО "Свобода"