Сталін убив 20 млн чоловік, у тому числі мого діда. Страшно спостерігати, як Путін робить із Сталіна героя
Категорія: Новини , Україна
Створено: 05 грудня 2009
Дата публікації
Перегляди: 5908
Страшно спостерігати, як Путін зводить Сталіна на п'єдестал, пише на сторінках The Daily Mail журналіст Оуен Меттьюз. За його підрахунками, Сталін знищив 20 млн чоловік, причому серед жертв виявився і дід самого Меттьюза.Пам'ять про Сталіна досі роз'єднує Росію: багато хто бачить в ньому ката, але для більшості сучасних росіян він також переможець в Другій світовій війні і найбільший герой радянської історії. "Тепер же Кремль викликає дух Сталіна, щоб підтримати небезпечний новий різновид російського націоналізму", - зазначає автор. На його думку, Кремль підтримує активну кампанію з очищення образу Сталіна і відродження ідеї Великої Росії.
У шкільних підручниках нового покоління Сталіна зображають національним героєм. Не "можна писати підручники, які переповнять дітей жахом і відразою до їх минулого і їх народу", - говорить в інтерв'ю координатор проекту Олександр Філіппов. Насадження брехливої версії похмурої російської історії не зробить молодих людей безтурботними і щасливими, але "породить нове покоління роботів, які уявляють, ніби держава завжди доброзичлива, завжди поступає героїчно і завжди права", - заперечує автор.
Як повідомляє Меттьюз, його дід Борис Бібіков, високопоставлений партійний працівник, був розстріляний в 1937 році, розділивши долю більше 80% керівників ВКП(б) в Україні. Бабуся Меттьюза була відправлена на 15 років в табори, де з'їхала з глузду, мати Меттьюза і її сестра поневірялися дитбудинками. "У нових підручниках ці жахи завуальовані", - наголошує автор.
Правда, там вказана кількість партійців, офіційно засуджених до смерті (786 тис), але не згадується "набагато кривавіша і поголовна кампанія масових вбивств - війна Сталіна з селянством". Мільйони людей загинули в результаті голоду, спровокованого свідомо, зазначає автор.
"Якщо у Німеччині заперечення Холокосту - злочин, то в Росії заперечення злочинів Сталіна (або, як мінімум, їх зменшення) зробилося елементом нової політкоректності Кремля", - пише Меттьюз. Це відбито в елементах повсякденності - наприклад, в репродукціях радянських плакатів зі всміхненим Сталіном, кампанії проти Подрабінека і тому подібне.
"Але роздувається не лише репутація Сталіна, але і спадщина КДБ", - пише автор. Якщо в кінці 1980-х, коли став відомий справжній масштаб злочинів цього відомства і інших відповідних служб, в Росії виплеснулася назовні глибока тваринна ненависть до КДБ, то Путін зробив все від нього залежне для реабілітації рідного відомства. Йому удалося не просто створити ФСБ імідж героїчного загону патріотів, але і набагато підвищити її популярність в порівнянні з КДБ за радянських часів. При цьому штат ФСБ сьогодні більший, ніж КДБ, а влада ширша, оскільки Путін призначив колишніх співробітників спецслужб на високі посади.
У Росії майже кожна сім'я може розповісти про родича, який постраждав при Сталіні. "Чому ж героїзація Сталіна така успішна?" - задається питанням Меттьюз. На його думку, частково це пояснюється сильною приниженістю росіян при Єльцині: "тепер вони готові повірити в будь-який міф про велич Росії, який здатний затьмарити реальний занепад країни".
Дійсну правду про минуле Росії усвідомлювати дуже важко, пояснює автор. "Альтернативний варіант - що Росією керував грузин-психопат, грабіжник банків, що наказав убити мільйони власних громадян і що сподівався пересидіти війну як союзника Гітлера, якби нацисти не порушили пакт про ненапад, - дуже пригнічує", - пише він. Німеччина може не соромитися своєї ролі у війні і Холокості, оскільки на її користь говорять економічні і демократичні досягнення. В Росії таких досягнень немає, і для підвищення колективної самооцінки їй доводиться звертатися до міфів минулого.
"Оскільки росіяни не можуть собі дозволити ненависть до Сталіна, вони його полюбили, і це повинно нас украй стривожити", - підсумовує Меттьюз.