Качинський гине - Україна втрачає

Те, що сталось 10 квітня під Смоленськом, світова спільнота нарікла «Чорною суботою». Одразу загинуло понад 90 людей, це жахливо… Загинули не просто люди, загинуло керівництво держави. Держави, яка є членом ЄС та НАТО, держава, економіка якої вправно справлялась зі світовою кризою… 10 – 11 квітня про це було багато сказано, весь світ облетіла сумна звістка – загинув Президент Польщі разом з найвищим керівництвом своєї держави. Багато інформації з цього приводу було оголошено світовими засобами масової інформації, додати щось нове до цієї трагедії зможе хіба що розшифрування «чорних скринь» президентського літака.
Я вам пропоную зануритись в минуле… В 1940-у році злочинним режимом «Батька всіх народів» під селом Катинь було знищено цвіт польської нації, військових науковців, інтелігенцію. Це було зроблено, щоб в майбутньому на мапі Європи не з’явилася нова Польща, яка б не поділяла політику Кремля. Пройшло 70 років і ситуація повторюється. Перші особи Польщі на чолі з діючим Президентом Лехом Качинським гинуть. До речі, пан Качинський також не поділяв політику Москви і був ярим та принциповим захисником інтересів своєї держави. Делегація летить на літаку ТУ-154 радянського виробництва, цей літак пройшов капітальний ремонт в грудні 2009 року на російському заводі, трагедія відбулась на території РФ, а літак обслуговували російські диспетчери. Як на мене, забагато збігів…

Подивимося на ситуацію з іншого боку. Дональд Туск, прем’єр - міністр Польщі, мав дуже напружені стосунки з Президентом Лехом Качинським, це і не дивно, вони були політичними опонентами. Про те, що літак Президента Польщі більше ніж проблемний, знав весь світ, ЗМІ про це неодноразово згадували. Тільки пан Туск чомусь не квапився (як голова уряду та розподілювач бюджетних коштів) придбати новий літак. Я ні в якому разі не хочу звинуватити Дональда Туска як опонента та конкурента покійного Леха Качинського в трагедії. Тим більше, нещодавно пан Туск заявив про те, що йому все-таки більше імпонує крісло прем’єр-міністра Польщі. А за крісло Президента будуть змагатись його однопартійці: маршалек (спікер) сейму Броніслав Коморовський та міністр іноземних справ Радослав Сікорьский, яким пощастило більше, ніж їхнім заступникам, які загинули разом з діючим Президентом.

Дуже багатьох поляків потішив той факт, що меморіал Катинь вперше відвідає найвище керівництво РФ на чолі з прем’єр-міністром Володимиром Путіним. А якщо конкретніше, непросто відвідати, а ще і запросити свого польського колегу Дональда Туска. Такий факт багато людей розцінили як поліпшення в стосунках між двома державами. 7 квітня 2010 року під час заупокійної молитви Дональд Туск та Володимир Путін приклонили коліна, це був гарний вчинок з боку В.Путіна але… вже через три дні відбулась трагедія. Незрозумілий, а для декого навпаки - дуже зрозумілий той факт, що запрошення до Росії отримав Дональд Туск, а Президент – перша особа Польщі, - був проігнорований, змусив Леха Качинського відвідати Катинь без запрошення.

Леха Качинського не любили кремлівські функціонери за те, що він відстоював інтереси своєї країни, за те, що підтримав у 2008-у році Грузію і не дозволив повністю зруйнувати та знищити цю державу. Після суботньої трагедії російські інтернет-форуми рясніли суперечливими коментарями. Одні раділи, що загинуло керівництво недружньої держави, інші виказували співчуття польському народу, при цьому зазначивши, що вони хотіли бути на місці поляків та отримувати співчуття від польського народу. Останній факт свідчить про те, що, не зважаючи на шалений тиск та суб’єктивну подачу інформації, в Росії залишились тверезомислячі люди.
Та все одно залишається багато питань:

Якщо дана трагедія була спланована, то це все було зроблено невміло та досить явно, про це ще буде сказано не раз. Залишається досить багато питань. Чому контрольні служби Смоленського військового аеропорту за 15 хвилин до трагедії заборонили через погані погодні умови посадку власного військового літака Iл-76, а літаку Президента Польщі тільки рекомендували альтернативне летовище? Чому російські ЗМІ імовірною причиною трагедії називають помилку пілота та погодні умови? Тому що на них провину «спихнути» легше за все?

Можливо, Кремль не має прямого відношення до трагедії, але існує багато «як би»…
По-перше, якби в 40-х роках минулого століття Москва не вчинила масових репресій щодо поляків. По-друге, якби Російська Федерація як правонаступниця СРСР принесла офіційні вибачення польському народу. По-третє, якби Кремль не виказував свого негативного ставлення до Президента сусідньої держави та запросив Леха Качинського разом з Дональдом Туском. Цей список «якби» можна продовжувати, але від цього трагедії не відвернути, а людей не повернути.

Що ми маємо на виході? Можливо, крапки над «і» поставить розшифрування «чорних скринь» літака, але можна сказати впевнено: Кремль в очах світової спільноти втрачає позиції порядного партнера. Хоча офіційних звинувачень на адресу Москви, можливо, і не надійде, але світ зайвий раз зробить висновок…

Хотілось би додати, що зі смертю Леха Качинського Україна втратила потужного «адвоката» в європейських та світових інституціях. Хай земля йому буде пухом!


До речі, в скандально відомому сюжеті грузинського каналу «Імеді» про вторгнення російських військ в Грузію, що наробив розголосу в світових ЗМІ в березні місяці, просковзнула інформація про те, що російські спецслужби мають ліквідувати Президента Польщі (http://is.park.ru/doc.jsp?urn=27375571). Щоправда, тоді йшлося про те, що ліквідують в разі, якщо Качинський полетить в Грузію підтримувати останню під час ймовірної агресії РФ. Та диму без вогню, як кажуть, не буває…


Трохи історії:

До речі, загибель польської делегації – не єдиний в історії випадок, коли за досить дивних обставин гинули вищі керманичі держави. Так, в 1942 році в авіакатастрофі загинув керівник польського уряду в екзилі Владислав Сікорський. За дивним збігом обставин це сталося після його зустрічі з прем’єр-міністром Великобританії Уінстоном Черчілем, під час якої Сікорський просив останнього відмовитися від співпраці зі сталінським СРСР.

Не менш загадкова трагедія сталася в 1949 році в СРСР, коли під Іркутськом розбився літак з вищими посадовими особами Уйгурії, які летіли до Радянського Союзу на переговори про підтримку цієї держави, що боролася за незалежність від Китаю. До речі, на той момент маоїстський Китай, що боровся з Гоміньданем, був чи не основним союзником сталінського СРСР, а сам Мао був щирим прихильником Сталіна.