Вибір – 2010. Переводимо подих та йдемо далі

Категорія: Новини , Україна

Створено: 22 лютого 2010 Дата публікації Перегляди: 6322

7 лютого відбувся другий тур президентських перегонів. В результаті останній владний бастіон, який ще залишався українським – посада Глави держави, остаточно захоплена фізичними та духовними забродами, для яких Україна є лише територією. Перемога Януковича відбулась завдяки зневірі величезної кількості українців, зріжничкуванню державницьких сил (що є вже сталим діагнозом), економічній кризі, використанню новітніх технологій масового навіювання та маніпулювання суспільною думкою, вкрай улесливому популізму, сконцентрованому в програмі “Україна для людей”.

У бездоганно виконаному, блискучому та дорогому (майже глянець!) буклеті “Україна для людей” і комарь носа не підточить. Що вже казати про наш електорат, який щосили бабраючись у драговині своїх поточних життєвих проблем, не здатен був відсікти відверту лжу, приховану за біло-блакитною ілюзією. Радитиму українцям, “щасливим” володарям буклету, не поспішати позбуватись цього “шедевру політичної інженерії”, бо зовсім незабаром ми будемо задавати іннавгурованому Януковичу низку запитань, а ще трохи згодом, дивлячись у буклет, вимагатимемо виконання його положень.
Коли, наприклад, слід очікувати безпечного дитинства для усіх українських дітей, а не лише для дітей заможних та знаменитих? Коли слід очікувати гідної медичної допомоги не лише у “медікомах” та “борисах”, а у кожній бюджетній районній лікарні, та ще й безкоштовно? Коли усі українські села стануть процвітаючими, а не лише новітні панські помістя на кшталт засухинської Ковалівки? Коли в Україні, накінець, відбудеться явище під назвою справедливе правосуддя, при якому перед суддями вже не потрібно буде “колядувати”? Це лише частина майбутніх запитань соціально-економічного напрямку.

Те, що біло-блакитна братія є українською лише по формі, а не по змісту є беззаперечним фактом, що не раз підтверджено їх заявами та практичними діями. Деякі з них, навіть і по формі є антиукраїнськими. Вочевидь, на ідеологічному напрямку матимемо суттєвий відкат назад. У висліді буде часткова, а можливо, при необхідності (щоб утримати владу) й повна здача національних інтересів України на поталу російським реваншистам. Національних інтересів, які так важко, з муками, окреслювались та викристалізовувались за попереднього Президента Ющенка. Першу свою промову, не маючи ще остаточних результатів голосування Янукович мовить мовою іншої держави. На інавгурацію запрошує Патріарха сусідньої держави. Це при тому, що в нас є власний, український Патріарх. Цим усе сказано. Це плювок в обличчя усіх українців. Ми утремось, стаючи при цьому більш свідомими.

На сьогодні, повертаючись до результатів виборів, необхідно, як в боксі, отримавши хук, який помітно потряс, перевести подих. Але зовсім не надовго. Потім якнайшвидше потрібно отямитись. Перемогу заброди отримали не абсолютну, а лише за рішенням суддів та й то з мінімальною перевагою (якщо апелювати до того ж таки боксу).

Переконаний, усі соціальні обіцянки Януковича незабаром почнуть лускати, як мильні бульки, викликаючи невдоволення суспільства, а відверта проросійська політика розплющить очі усім небайдужим до України людям. Вони почнуть визнавати свою помилку. Не українська влада, для якої Україна не є рідною землею, для якої українці є лише біомасою, почне серйозно буксувати. У кращих традиціях кучмізму почнеться “закручування гайок”, що остаточно збурить суспільство (Україна, ж, бо – не Росія і не Білорусія). Згодом не український проект “Янукович” з тріском провалиться!

Володимир МАНЬКО, “Нація і Держава”