Автор відомого фільму «Радянська історія» латвієць Едвінс Шноре написав дисертацію про Голодомор (фільм)

Едвінс Шноре, автор та режисер відомого у світі документального фільму про злочини комуністичного режиму «Радянська історія» («The Soviet Story»), написав дисертацію про Голодомор. Про це він розповів під час міжнародної конференції «Об’єднана Європа — спільна історія» у Вільнюсі.

Латвійський історик Едвінс Шноре в рамках міжнародної наукової конференції «Об’єднана Європа — спільна історія», яка проходила у Сеймі Литовської Республіки з участю прем’єр-міністра Литви, виступив із доповіддю про історію Голодомору в Україні. Тема виступу — «Західна реакція щодо Голодомору на початку 1930-х років».

Науковець підкреслив, що радянський режим робив усе, щоб заперечити існування голоду. «Попри це, з електронних архівів газет із багатьох країн, зокрема Великобританії, Франції, Канади, США, Німеччини, Швейцарії, Норвегії та країн Балтики видно, що між 1932—33 роками вони надрукували кілька сотень статей, листів до редакторів та інших публікацій щодо голоду в Україні і радянської економічної політики, що його спричинила», — розповів пан Шноре.

«Парадоксально, що найбільш ґрунтовні репортажі про Україну в роки Голодомору були опубліковані західними кореспондентами, які базувалися за кордоном СРСР, зазвичай у найближчих країнах — балтійських, — зауважує історик. — Наприклад, журналісти впливових “The Times” (Британія), “The Chicago Daily Tribune” та “French Journal des Debats” (США) інформували про Голодомор з Риги, Латвія».

Пан Шноре розповів, що Радянський Союз організовував піар-акції — поїздки по «ситих українських селах», залучав до участі в брехні про відсутність голоду провідних журналістів, як, наприклад, Волтера Дюранті з «The New York Times», який у приватних розмовах визнавав вбивство голодом близько 10 мільйонів осіб, але в статтях заперечував Голодомор. Зазначимо, що отриману Дюранті Пулітцерівську премію досі не відкликали.

«Сховати факт голоду було дуже важливо для Сталіна, адже багато відомих західних інтелектуалів підтримували радянський режим. Відомий французький письменник Ромен Роллан, наприклад, щомісяця жертвував 5000 франків радянському посольству в Парижі. Коли його запитали про Голодомор в Україні, він сказав: “Я не хочу нічого про це чути. Я турбуюся за більшу небезпеку — гітлеризм”», — розповів Шноре.

А Бернард Шоу, нобелівський лауреат, заперечував голод навіть після свого візиту до СРСР. Відомий тогочасний журналіст Гарет Джонс після розмов із селянами в Україні написав, що, окрім Сталіна, людиною, яку найбільше ненавидять в Росії, є Бернард Шоу, що описував повні їжі селянські комори.

Підводячи підсумок, Едвінс Шноре підкреслив, що, незважаючи на надзвичайну активність радянської пропаганди, світова громадськість було добре проінформована про геноцид в Україні, здійснений радянською владою.

Також естонський дослідник зазначив, що вже завершив написання своєї дисертаційної праці про Голодомор, яку він захищатиме у Ризі.

Міжнародна наукова конференція «Об’єднана Європа — спільна історія» організована Литовською комісією з оцінки злочинів радянського і нацистського окупаційних режимів у Литві з участю науковців та представників литовського сейму та Європейського Парламенту 16—17 листопада 2012 року. З України з доповіддю виступив Володимир В’ятрович, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху.

Прес-центр Центру досліджень визвольного руху

Радянська історія (англ. The Soviet Story)

Радянська історія (англ. The Soviet Story) — латвійський документальний фільм про історичні події у Радянському Союзі перед початком Другої світової війни. Автори фільму зосередилися на злочинах радянського режиму і співпрацю СРСР з нацистською Німеччиною і намагаються довести за допомогою документальних кадрів схожість обидвох режимів. Декілька провідних істориків, політиків виступали в якості експертів у фільмі. Стрічка отримала, як схвальну так і критичну реакцію експертів, але викликала значне невдоволення та критику з боку Росії. Фільм був спонсорований Європейським парламентом, вийшов англійською мовою і розрахований переважно на західного глядача.

www.youtube.com

{module mod_knopka_comments}