Московські окупанти судять національних героїв України в незалежній Україні іменем України

Надрукувати
Категорія: Новини , Україна
Створено: 05 травня 2010 Дата публікації Перегляди: 6073

Колишні відкриті окупанти України (заслані, прислані, мігранти і т. ін.), які за часів всевладного панування над Україною московсько-імперської шовіністично-нацистської кліки виконували роль „робочого тіла” з винищення всього українського в Україні (мови, традицій, самобутньої української культури, історичної пам’яті, національної гідності у спосіб висліджування, виловлювання та винищення носіїв всього того українського – тобто, свідомих, незрадливих і мужніх українців, котрі захищали своє право бути українцями в Україні, на своїй рідній землі), були залишені в Україні в 1991 р. і метрополією імперії – Московією, і безглуздою, нібито українською, а насправді холопською, зрадницькою щодо українства, владою.

Московія залишила своїх засланців-інквізиторів в Україні для організації з них своєї п’ятої колони, для знищення української державності та повернення українства в московське підданство в подальшому (як це було вже не раз в історії стосунків України з Московією, а тому московський досвід у цьому надзвичайний).

Українсько-неукраїнська влада залишила тих чужинських зайд-інквізиторів, в кращому випадку виходячи із сподівань, що тих зайд можна буде перевиховати в нормальних людей, як мінімум в лояльних до України громадян – представників нацменшини (сподівань абсолютно безглуздих, виплеканих політичними недоумками всупереч теоретичному спадку українських політологів ХХ ст. С.Бандери, Я.Стецька, С.Ленкавського і інших їхніх побратимів).

Московія в своїх неприхованих намірах плекала свої імперські інтереси.

Україна (в особі безглуздої, холопської, національно-несвідомої влади) демонструвала історичну жалюгідність, підлість, зрадництво, грабіжництво, корумпованість, а не національну волю і мужність в державотворчих діях. Заради справедливості необхідно сказати, що на хибний шлях таку владу штовхали Європа і світ, які ніколи не розуміли і не розуміють дотепер сутності відносин між Україною та Московією. В Україні на 100% реалізований відомий соціальний закон: „Революцію (в даному випадку – національно-визвольну) задумують теоретики, здійснюють романтики, а результатами її користуються суспільні покидьки”. Українцям не вдалося (бо національна еліта до ноги винищена Москвою) хоча б мінімізувати дію цього закону до рівня, який би забезпечив утримання незалежності держави.

Звичайно, національна свідомість українців за роки задекларованої незалежності неухильно зростала, та, на жаль, дуже повільно, а активні агресивні дії Москви та її п’ятої колони в Україні безкарно набирали сили і обертів. Ось ця повільність національного відродження (як наслідок перехоплення влади суспільними покидьками із рук ще слабких національно-визвольних сил в 1991 р.) призвела до перехоплення влади в Україні в 2010 р. п’ятою колоною імперської Москви. Почався регрес національно-визвольного процесу.

В ейфорії успіху окупанти в імперських оргіях спалюють на вогнищах українські книги, судять іменем України українських національних героїв, від правдивої національно-рятівної історії стараннями табачників (бо Тютюнники винищені, а мало б бути навпаки) знову навертають суспільство до московсько-імперських історичних фальсифікатів та готуються до карних тактичних і стратегічних операцій проти свідомого українства. Вже недовго чекати, коли національно-свідомих українців почнуть обзивати бандитами, терористами за національно-визвольні чини.

Такий стан є де-факто наголосом для української нації, що її доля і доля української державності знову вийшла на межу „БУТИ, ЧИ НЕ БУТИ!”.

Нація кличе нових Провідників і прагне ГЕРОЇЧНОГО ЧИНУ. Вороги це розуміють.

ІСТОРІЯ НАСТОРОЖИЛАСЯ!

Микола Білий

ОУН