Аскольд С. Лозинський: Пан Янукович поїхав у Вашингтон

Надрукувати
Категорія: Новини , Україна
Створено: 20 квітня 2010 Дата публікації Перегляди: 6504
Я повинен зізнатися, що я був поставлений в глухий кут. Довгий час напередодні президентських виборів на Україні, я не розумів багато речей. Я знав, що кандидат Віктор Янукович затруднив послуги фірми публичних відносин радника президента США Девіда Аксельрода. Я розумів це як користування досвідом Заходу завдяки його фінансовим ресурсам. Але за тиждень до виборів «Да Файненшел Таймс» схвалив Віктора Януковича на пост президента. Я був приголомшений не тільки самим заключенням, а тим більше бо міркування було безглузде. ФТ намалював картину бандита, який намагався вкрасти вибори 2004 року, не вказуючи нічого позитивного про нього, і завершив редакційну піддержкою його заради політичної стабільності.

І тоді прийшли самі вибори і за 24 години Організація з безпеки і співробітництва в Європі з наглядом лише 6% виборчих дільниць, і, незважаючи на гучні протести в шахрайстві, висунуті другим кандидатом, оголосила вибори вільними і демократичними. Американці зробили те саме. Президент Обама привітав президента України Віктора Януковича. Щось безумовно відбувалося, але я не спромігся визнати це.

Нарешті було розяснення. У понеділок, 12 квітня 2010 Віктор Янукович прибув у Вашингтон, в ролі Президента України і в перший же день на Ядерній зустрічі на найвищому рівні все почало набувати сенс. В односторонньому порядку і, виглядало безпотрібним, оскільки ніхто другий не робив поступок, пан Янукович заявив, що до 2012 року Україна позбудеться всього збройно-ядерного матеріалу. Білий дім радісно відихнув і визнав, що працював на цьому протягом пятнадцяти місяців. Це відбулося після нового ядерного договору з Росією минулого тижня. Росіяни також були задоволені українським проголошенням.

Візит пана Януковича не викликав великого інтересу в українській громаді в США. Більшість залишилася стоїчною і стриманою. Біографія Віктора Януковича доволі вбивча а його перші 45 днів перебування на посаді були виповнені антидемократичними і анти-українськими зусилями. Існувала нагода бути сфотографованим з новим проезидентом біля пам'ятника Шевченкові, але мало людей туди прийшло. Настільки навіть соромливо незначно, що президентський сайт в Україні показував тільки фото пана Януковича, але не громаду.

Але українські-американські студенти зазнали політичного прозріння, я підозрую, на знак солідарності зі студентами в Україні. Союз українських студентських товариств Америки (СУСТА) закликав громаду до участі в двох акціях. Друга це була демонстрація перед Посольством України у Вашінгтоні на знак протесту проти антидемократичної і анти-української політики Януковича, зокрема, призначення Україно-фоба Дмитра Табачника на Міністра освіти і науки. Перша акція була направлення президентові США Бараку Обамі «Звернення о допомогу проти анти-демократизація України нинішнім президентом В. Януковичем і його новопризначеним міністром освіти Д. Табачником».

Я дуже часто симпатизую молодим ідеалістам. Я був колись також ідеалістом. Будучи студентом я протестував майже тижнево в 1970-х роках. Совєти арештували українських дисидентів, а ми демонстрували. Одначе ми не очікували, багато чого в допомозі від США. У 1970-х років гасло Америки як «землі вільних і дому сміливих» було викрито як міф. Періодично, через зусилля США совєти звільняли поодиноких політв'язнів. Президент Картер бойкотував Олімпіяду в Москві, а совєти бойкотували в Лос-Анджелесі. Але суть політики США розкрито підчас Угорськіої революції, Затоки свиней фіаско і Празької весни. Насправді деякі дипломатичні документи, що були оприлюднені після Другої світової війни, виявили що Ялтинська конференція не була аберація, а фактична політика. США виступали за концепцію істотньої російської єдності і вважали українські державницькі змагання як сепаратизм. США мало обходили свобода і демократія інших людей і Америка підтримувала навіть бандитів заради політичної конюнктури.

Сьогодні США підтримують «свою людину» в Україні Віктора Януковича за його відмову від ядерних матеріалів. Янукович сьогодні політично вигідний і просто маріонетка. Він задовольняє також і росіян. Одначе, заради «дружби» або теоретичної співпраці з Москвою в таких питаннях, як Іран і т.п., США хвилево готові продати Україну і Януковича. Він міг би бути віднесений до губернатора Росії в Україні і не було б ніякої реакції Заходу.

Якщо незалежність і демократія України в руках Віктора Януковича і американській вірності ідеалам. — хай допоможе нам Бог!

Майдан