Переступивши поріг школи

Вже  перший дзвінок покликав на урок. Школа відчинила свої двері. І всюди чути радісний сміх дітвори, розмови, веселощі, ігри. Переступивши поріг, піднімаючись сходинками, наче у новий світ потрапляєш – в “Дивосвіт”. Справді, школа ця незвичайна, адже не уявлялось мені, що тут навчається стільки дітей із нашої рідної Батьківщини. Незважаючи на те, що більшу частину свого ще маленького світу вони провели в Португалії, учні прагнуть дізнатися про своє походження, про нелегку долю в різні історичні періоди своїх пращурів, про багатство рідної землі. А всі ці знання їм вкладають педагоги-наставники, вони прививають дітям любов до рідного – до свого, віддаючи частинку своїх сердець.

Дивний світ. Ці слова було чути ще у сиву давнину, коли наші діди і прадіди залишали рідну землю і шукали кращої долі. З собою вони брали грудочку землі, яка нагадувала їм про дороге і миле, рідне батьківське гніздо, залишене на довгий час.

Дивний світ. Ми говоримо зараз, бачучи нове життя, нові мрії, нові сподівання, адже усе нове завжди цікаве, невідоме, інколи, навіть, недоступне.

Не зупиняйся на досягнутому, іди сміливо вперед, пізнавай, борися і перемагай. А це приведе тебе до успіху. Немає майбутнього без минулого, тому не забувай і бережи своє коріння, воно тебе живить своїм цілющим еліксиром, дає силу до життя, росту і розквіту.

“Дивосвіт” – мене приємно вразив, адже у стінах цієї школи панує дух доброти, любові, поваги, людяності, взаєморозуміння. А цей дзвінок, що лунав із рук першокласниці, кличе всіх туди.

Дружня

И й

Весела,

Обдарована,

Сильна,

Відповідальна,

Інтелектуальна,

Трудолюбива – шкільна сім’я!

Наталія Гольонко,
вчитель української мови