До європейської політики історичної пам’яті долучилися організації з України

Надрукувати
Категорія: Новини , Україна
Створено: 14 липня 2012 Дата публікації Перегляди: 1495
Центр досліджень визвольного руху та Меджліс кримськотатарського народу стали членами Європейської платформи пам’яті та сумління. Це сигнал, що Європа продовжує з Україною розмову про цінності, — говорять нові учасники Платформи.

Учасники Платформи — урядові, музейні, академічні та громадські інституції 13 країн Європи, а тепер і України — поширюють інформацію про діяльність тоталітарних режимів, вшановують пам’ять жертв і розпочали створення наднаціональної судової інституції для засудження важких злочинів, скоєних комуністичним тоталітарним режимом. Робота Платформи підтримується Європейським парламентом.

«Прийняття українських організацій до Європейської платформи пам’яті і сумління — сигнал, що Європа продовжує з Україною розмову про цінності. Об’єднана Європа будується на спільному баченні минулого, яке засуджує тоталітарні практики і тим самим гарантує їх неповторення», — говорить Володимир В’ятрович, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху.

Центр досліджень визвольного руху долучився до Платформи, щоб більш ефективно координувати зусилля з європейськими структурами. Адже завдання Центру не лише у вивченні історії, але й у дослідження того, як політика історичної пам’яті допомагає країнам Центральної та Східної Європи долати наслідки тоталітаризму та творити демократичні суспільства.

 

«Шлях України — в Європу. І в цьому аспекті Європа — це не тільки спільний ринок, а й спільні вартості. Те, що до Платформи вступили ці неурядові організації, свідчить: наша країна, незважаючи на складну політичну ситуацію, таки на шляху до об’єднаної Європи», — підкреслив Володимир В’ятрович.

Центр досліджень визвольного руху та Меджліс кримськотатарського народу стали членами Платформи європейської пам’яті та сумління згідно з пунктом 4 статті 9 Статуту організації, разом із ними до Платформи прийнято ще 6 організацій із Німеччини, Чехії та Латвії.

Нагадаємо, що Платформа для європейської пам’яті та сумління об’єднала 29 урядових, академічних та музейних установ із 14 країн Центральної та Східної Європи. Метою організації стало об’єднання зусиль задля поширення інформації про діяльність тоталітарних режимів і вшанування пам’яті жертв. У червні 2012 року на конференції в Європейському парламенті у Брюсселі Платформа заснувала правову експертну групу для роботи над створенням наднаціональної інституції правосуддя для засудження важких злочинів, скоєних комуністичним тоталітарним режимом.

Докладніше: http://www.memoryandconscience.eu

Прес-центр Центру досліджень визвольного руху

Довідка:

За останні двадцять років після падіння комунізму в Європі, національні суди неефективні в переслідуванні воєнних злочинах, геноциді, злочинах проти людяності і тортури, скоєних під час диктатури. Відомі юристи, фахівці та члени Європейського парламенту з приблизно двадцяти країнах який скликав на міжнародній конференції "Правове врегулювання комуністичних злочинів" 5 червня 2012 року в Брюсселі ухвалили, добитися справедливості за злочини комунізму, з метою забезпечення дотримання універсальних цінностей прав людини, які також лежать в основі Європейського Союзу.

 

 

{module mod_knopka_comments}