Президент СКУ Євген Чолій порушує українські питання перед владою Угорщини
Угорщина – Президент Світового конгресу українців (СКУ) Євген Чолій приїхав до Угорщини з тим, аби переконувати угорську владу в демократичності нового закону України «Про освіту», зокрема його положень про мову навчання школярів з національних меншин. Він також обговорює можливості глибшої співпраці з громадою українців Угорщини. Радіо Свобода поцікавилось у Євгена Чолія, яку саме позицію займає Світовий конгрес українців у цьому питанні на тлі того, що новий закон викликав потужну реакцію несприйняття і критики з боку не лише Угорщини, а й Румунії, Польщі, Росії та деяких інших країн?
– Ми підтримуємо новий закон України «Про освіту». Ми вважаємо, що треба подивитися на цей закон як на нормативно-правовий акт, що підноситиме рівень освіти в Україні до європейських стандартів, що є дуже позитивним явищем. І навіть у тих статтях, які викликають певне застереження окремих держав, передбачено, що в державних школах України учні вивчають державну мову. Це – цілком нормальне явище. Я вирішив долучитися до цього питання, адже щойно – перед тим, як приїхати в Угорщину – був у Румунії і Болгарії, і спілкувався з представниками владних структур тих країн. Я їх закликав, щоб це питання розглядати у тій площині, що – очевидно – держава має право забезпечити навчання державною мовою у публічних школах країни, щоб дати змогу усім випускникам, які хочуть поступати в університет чи піти працювати, мати рівні можливості.
Також цей закон не забороняє етнічним групам вивчати інші мови. Я також зазначав, що є вельми корисно, що владні структури України передали цей закон на експертизу до Венеційської комісії, щоб третя сторона об’єктивно дала свої висновки. Я думаю, що коли вони будуть оприлюднені 10 грудня, треба, щоб країни, які мають свої застереження, вирішували з Міністерством освіти й науки України, як на підставі тих висновків намагатися імплементувати положення таким чином, щоб був втілений принцип щодо вивчення державної мови і збереглась можливість навчання нацменшин своєю рідною мовою. Я старався закликати до такого діалогу, додаючи, що Світовий конгрес українців також готовий долучитися до цього процесу, але я закликав робити це в дусі добросусідських відносин, а не погроз.
– Перебуваючи в Румунії минулого тижня, Ви закликали офіційний Бухарест до подальшої підтримки України, яка протистоїть російській агресії, і до того, щоб дотримуватись санкцій проти Москви й надалі. Так само Ви переконували Румунію ухвалити місцевий «закон Магнітського» за грубі порушення прав людини в Росії, підтримати надання «плану Маршалла» Україні та посилити протидію російській пропаганді. А як українські громади Канади і США намагаються приборкати агресію Росії в Україні?
– У Канаді та США є потужні відділення нашої організації СКУ. Всі разом ми доволі успішно переконували (громадськість і владу, – ред.), що це не якась фашистська хунта перебрала владу в Україні, як стверджувала російська пропаганда… Нам це вдалося спростувати. Після такого переломного моменту люди в цих країнах почали сприймати події вже як російську агресію в Україні і відповідно до того ставитися. Ми доклали чимало зусиль, щоб Російську Федерацію виключили з «Великої вісімки» і щоб не відбувся саміт у Сочі. Запрацювали санкції, які генерують і продовжують США, Канада і ЄС. Налагоджено гуманітарну допомогу Україні. Ми щойно провели велику конференцію СКУ в Брюсселі, де колишній прем’єр-міністр Литви озвучував потребу втілення «плану Маршалла» для України, і ця думка починає набирати підтримки.
У США й Канаді громади українців наполягають на тому, щоб Вашингтон якнайшвидше передав Збройним силам України летальну зброю, щоб була можливість краще захистити кордони держави. Ми також закликаємо до введення миротворчої місії ООН на Донбасі, але не такої, якою собі її уявляє президент Росії Путін, а такої, що має доступ до цілої території Донбасу і до якої не будуть залучені представники країни-агресора. Ми також закликаємо створити спостережну місію в Криму, яка має фіксувати порушення прав людини, оскільки зараз немає жодної міжнародної організації подібного типу на окупованому Росією півострові. Такі завдання ми перед собою ставимо і закликаємо уряди США і Канади озвучувати наші питання на різних міжнародних форумах.